Справа № 279/7290/24

провадження 2/287/305/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2025 року         м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді Русина М.Г.,

за участю

секретаря судових засідань Корнєйчук О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк», представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28.11.2024 року до Олевського районного суду Житомирської області надійшла за підсудністю цивільна справа № 279/7290/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк», представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 30.01.2024 у розмірі 61759,75 грн станом на 05.09.2024, у тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 54478,37 грн, заборгованість за пенею 7281,38 грн та судові витрати 3028,00 грн.

В обґрунтування вимог вказано, що 30.01.2024 ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank. Відповідно до п. 1 розділу 1 «Терміни та визначення» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», далі - Умови, мобільний додаток monobank - сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі — Мобільний додаток). «Мonobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Онбординг - встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 року, відбувається в тому числі дистанційно шляхом: відеоверифікації працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через бюро кредитних історій, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Пройти віддалену ідентифікацію можна за такими документами: іd карта та РНОКПП (за наявності); паспорт у формі книжечки та РНОКПП (за наявності); закордонний паспорт та РНОКПП; посвідки на постійне проживання (для іноземних громадян) та РНОКПП (за наявності). Пройшовши реєстрацію одним із вищезазначених шляхів та надавши один із пакетів документів, відповідач підписав заяву та запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Мonobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rаtes, складають договір про надання банківських послуг (далі — договір). Підписавши анкету-заяву клієнт ознайомився та погодився, з наступним: що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг "Мonobank", з підписанням якого 31.01.2024 в мобільному додатку договір набуває чинність (п. 5. Анкети-заяви). На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 40000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .

Як стверджує позивач, АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Станом на 03.07.2024 у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 03.07.2024 банк направив повідомлення про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, яке залишилася без реагування з боку відповідача. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 05.09.2024 становить 61759,75 грн, у тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 54478,37 грн та заборгованість за пенею – 7281,38 грн.

Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: - його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; - воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; - він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні, та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку. У підписаній відповідачем анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг, відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (а.с. 11).

Частиною 1 статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Таким чином, підписана ОСОБА_1 анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг, з чим погодився відповідач в підписаній ним заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з п.п. 2.3. п. 2 Розділу І Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (далі - Умови) договір, що укладається між Банком та клієнтом містить елементи різних договорів. До відносин між сторонами застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у договорі.

Відповідно до 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Так, згідно з положеннями ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, посилається, зокрема, на Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank та Тарифи, витяги з яких додані до позову.

Підписавши анкету-заяву, відповідач просив відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.

Позивач в позовній заяві зазначає, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 40000,00 грн.

Умовами п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов визначено, що Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну карту.

Відповідно до положень п.1.1, 1.3 Розділу ІІ Умов банк випускає клієнту платіжну картку на підставі договору, що укладався шляхом підписання анкети-заяви. Випуск платіжної картки здійснюється у разі прийняття банком позитивного рішення про можливість випуску клієнту платіжної картки. Клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

За положеннями п. 2.1 п. 2 Розділу ІІ Умов для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Мonobank». Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки.

Процедура випуску картки визначається Банком самостійно. При прийнятті рішення про випуск картки Банк видає Платіжну картку Клієнту і забезпечує розрахунки з використанням даної Платіжної картки. Картка передається Клієнту: у віртуальному вигляді у мобільному додатку, або особисто уповноваженим співробітником, або доставляється рекомендованою поштою, кур`єрською службою або іншим способом, що дозволяє однозначно встановити, що Платіжна Картка була отримана Клієнтом (п. 2.2., 2.3 п. 2 Розділу ІІ Умов).

Згідно з п.п.5.1., 5.2. п.5 Розділу ІІ Умов ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов, зазначених в цьому Договорі. Ліміт до використання розраховується та встановлюється, виходячи з внутрішніх процедур Банку, та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування.

Відповідно до п.п. 5.5. п. 5 Розділу ІІ Умов форма надання Кредиту: поновлюваний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.

З дослідження наданих позивачем документів вбачається, що доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки, та чи встановлено відповідний кредитний ліміт і на яку суму, вказану у додатку, матеріали справи не містять.

АТ «Універсал Банк» також не надало належних та допустимих доказів видачі ОСОБА_1 банківської картки, відкриття йому рахунку, а також виписки з такого рахунку, з якої можна було б встановити факт користування відповідачем банківською карткою та наявність у нього заборгованості за кредитом. А відтак, складений позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безпірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу. Крім того, зі змісту даного розрахунку не вбачається, ким і коли він складений, якою посадовою особою, не зазначено її посаду, прізвище, ім`я, по батькові.

Відсутні докази і щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви.

Позивач також не надав підписаних відповідачем Умов, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту, хоча вони повинні містити підпис позичальника, оскільки саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили істотні для даного виду договору умови.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постановах Верховного Суду України і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Так, Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності і уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

У такому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Наданий позивачем витяг з Умов та витяг з Тарифів, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Надані позивачем документи, що містяться в матеріалах справи, не можуть бути визнані складовими укладеного між сторонами договору, а в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки.

При цьому, обов`язок доказування покладений на учасників справи.

Так, правилами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5 цієї статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 7 наведеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України це не є обов`язком суду.

Тобто, стверджуючи про факт надання відповідачу кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту на видану останньому платіжну картку monobank, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив викладені обставини. За таких умов, в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів у заявленому позивачем розмірі, тому відсутні підстави їх стягнення.

Суд не може погодитися з тим, що сам лише факт підписання анкети-заяви свідчить про видачу кредиту відповідачу, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях закону, а жодних відомостей з цього приводу така анкета-заява не містить.

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2020 по справі № 703/3063/18 прийшов до висновку, що у зв`язку з ненаданням банком доказів видачі кредитної картки та розміру кредиту, суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахованої суми боргу.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано докази, які б беззаперечно свідчили про отримання відповідачем кредитних коштів та їх розмір, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.01.2024, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких підстав, судові витрати, згідно зі ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача, з урахуванням відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк», представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352.

Представник позивача: Мєшнік Костянтин Ігорович, адреса: 49044, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47/12

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 27.10.2017 року органом 1828, адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: М. Г. Русин