Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/838/25

Провадження № 3/382/414/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року                                                                         м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 173-2, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 710330 від 22.04.2025 року, ОСОБА_1 22.04.2025 близько 13 год. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильствов психологічній формі, нецензурно лаявся, виганяв дружину, в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в них з дружиною відбулася звичайна сварка, житла дружину він не позбавляв, повідомив, що примирилися з дружиною. Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що в них з чоловіком відбулася звичайна сварка, житла її він не позбавляв, на даний час вони примирилися.

Про надходження на розгляд суду вказаної справи, з огляду на судову практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов`язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно завдається шкода.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у статті 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Отже, самі по собі, зокрема, крики та словесні образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише в тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, а дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 585946 від 25.07.2024 року вказано що "22.04.2025 близько 13 год. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильствов психологічній формі, нецензурно лаявся, виганяв дружину, в стані алкогольного сп`яніння", чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Разом з тим, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено, що певні висловлювання викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоду його психічному здоров`ю.

У рапорті ограну поліції від 22.04.2025 року, вказано, що "22.04.2025 о 12:32 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 22.04.2025 о 12:30 за адресою: АДРЕСА_2 , чоловік в стані а/с буянить, кидається битися".

З долучених до матеріалів справи пояснень ОСОБА_2 від 22.04.2025 року убачається, що "…сьогодні з роботи прийшла, мій чоловік на підпитку вчинив сварку в ході якої виражався в мою адресу нецензурними словами, виганяв із житла на улицю та погрожував фізичною розправою...".

При цьому, жодних конкретних висловів, які ображають чи принижують людську гідність, жодних погрозливих висловів зі змісту яких можна дійти висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив домашнє насильство психологічного характеру ОСОБА_2 в своїх поясненнях не наводить, вказуючи лише, що ОСОБА_1 вчинив сварку в ході якої виражався в мою адресу нецензурними словами, виганяв із житла на улицю та погрожував фізичною розправою. Жодних висловів або дій, які можуть бути інтерпретовані, як насильство психологічного характеру ОСОБА_2 в своїх поясненнях не наводить. При цьому дій економічного насильства ОСОБА_1 не інкримінується.

Крім цього, в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначили, що в них відбулась звичайна сварка, житла потерпілої не позбавляв, на даний час примирилися.

Суд звертає увагу, що самі по собі словесні образи, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої, не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 22.04.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі "Малофєєва проти Росії", серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до статті 62 Конституції України винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми законодавства, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                                                        М. М. Нарольський