Справа № 2а-165/2008р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2008р. Сакський міськрайонний суд одноособово суддею Павловською І.Г.
при секретарі Приходько С.Ю.
за участю представника позивача Гурова І.М.
розглянувши позовну заяву Сакської територіальної організації Союзу Ветеранів Афганістан до управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації про визнання дій незаконними, та зобов’язанні здійснити певні дії,
в с т а н о в и в.
Сакська територіальна організація Союзу Ветеранів Афганістан звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації про визнання недоплати разової щорічної допомоги учаснику бойових дій не чинним, зобов’язанні здійснити донарахування, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” членам організації повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Незважаючи на вказані норми закону відповідач за період з 1993р. по 2007 р. недоплатив таку допомогу у 2007р. – учасникам бойових дій заміст 2030грн. – сплачене 280грн.; інвалідам війни 1групи заміст 4060грн. – 450грн.; 2 групи – заміст 3248грн. – 360грн.; 3 групи – заміст 2842грн. – 300грн. Просить визнати таки дії не чинними, та зобов’язати здійснити перерахунок, починаючи з 1993р.- дати прийняття закону - по 2007р., та в майбутньому не порушати закон.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з’явилася, направила заяву, просить розглянути позов, з яким не згодний, за його відсутності. У попередньому засіданні представник відповідача пояснила, що управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації виплачує щорічну допомогу учасникам бойових дій, інвалідам війни на підставі і в межах, встановлених ЗУ „Про державний бюджет України” на 2007р., згідно якого були встановлені розміри допомоги учасникам бойових дій - 280 грн., інвалідам війни 1 групи – 450грн.; 2 групи – 360грн.; 3 групи – 300грн., які повністю виплачені позивачу.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлене, що члени позивача є учасниками бойових дій, інвалідами війни, та на них поширюються гарантії та пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Спеціальним законом, який встановлює державні пільги для ветеранів війни і учасників бойових дій є Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі Закон). Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону (зі змінами від 25.12.1998 р.) щорічно учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком; інвалідам війни 1гр. – десять мінімальних пенсій за віком; інвалідам війни 2гр. – вісім мінімальних пенсій за віком; інвалідам війни 3гр. – сім мінімальних пенсій за віком. Згідно зі змінами до Закону від 19.06.2003 р. встановлені строки виплати щорічної разової допомоги з 05 травня по 30 вересня відповідного року.
Законом України „Про державний бюджет України на 2007 р.” внесені зміни до ст. 12 Закону в частині зменшення розміру разової грошової допомоги та вона встановлена в розмірі 280грн.; 450грн.; 360грн.; 300грн.
Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 р. визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) ст. 44 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 р.”, якою встановлено, що виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 120 грн.
Ухвалюючи вищевказане рішення Конституційний Суд України керувався наступним.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85, п. 19 ч. 1 ст. 92 Конституції України надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України).Проте ст.44 Закону України „Про державнию бюджет України на 2004 р.” розміри такої допомоги зменшено.
Це суперечить вимогам ст.2 Закону, згідно з якою права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни (частина друга); нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними (частина третя).
Отже, Конституційним Судом України в 2004 р. прийнято рішення, згідно з яким розмір щорічної разової допомоги учаснику бойових дій згідно зі ст. 12 Закону повинен складати п’ять мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного суду є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Незважаючи на вищевказане рішення Конституційного Суду України, Законом України „Про державний бюджет” на 2007 р. порушені вимоги ст. 22 Конституції України, оскільки повторно було звужено обсяг пільг і гарантій для учасників бойових дій шляхом зменшення розміру щорічної разової грошової допомоги на 2007 р. – до 280 грн., 450грн., 360грн.; 300грн.
Вирішуючи вказаний позов, суд вважає, що оскільки спір про визнання неконституційними норм закону про зменшення розміру щорічної разової грошової допомоги в України роз глянуто ще в 2004 р., не потребується повторного звернення з цього питання до Конституційного Суду України, а тому суд застосовує вимоги ч. 7 ст. 9 КАС України, згідно з якою необхідно виходити із конституційних принципів і загальних засад права.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в 2007 р. – учасникам бойових дій недоплачене 1750грн. (2030 – 280); інвалідам війни 1групи 4015грн. (4060 – 450); 2 групи – 2888грн. (3248-360); 3 групи 2542грн. (2842-300)
Разом з тим, суд вважає, що вини відповідача в цьому немає, оскільки Управління труда і соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації є органом виконавчої влади, який є розпорядником бюджетних коштів і здійснює виплати в межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідний рік. Однак, оскільки обов’язок виплачувати разову грошову допомогу учасникам, інвалідам війни покладено на відповідача, то саме він зобов’язаний здійснити перерахунок.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Позивач звернувся до суду 29.02.2008р., отже, судовому захисту підлягає право на отримання допомоги у належному розмірі за 2007р., не з дати прийняття Закону.
Що стосується вимог позивача про зобов’язання відповідача у майбутньому здійснювати вказані виплати відповідно до вимог Закону, то вони заявлені передчасно, тому що доказів порушення майбутніх прав суду не надане.
Судові витрати суд вважає можливим віднести на рахунок держави.
Враховуючи викладене, Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.. 22 Конституції України, керуючись ст. ст. 9, 11, 99, 158-162 КАС України, суд
п о с т а н о в и в.
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації по недоплаті у 2007р. разової щорічної допомоги не чинними, та зобов’язати здійснити перерахунок, доплатити учасникам бойових дій 1750грн.; інвалідам війни 1групи 4015грн.; 2 групи – 2888грн.; 3 групи 2542грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити за їх необґрунтованістю.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена у Судову палату з цивільних справ Апеляційного Суду АРК через Сакській міськрайонний суд у порядку|ладі| ст. 186 КАС|України.
СУДДЯ