КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-4474/11                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Линник В.Я.      

Суддя-доповідач:  Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" грудня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

                  Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                         головуючого судді:                                                                  Троян Н.М.,

                         суддів:                                                                 Твердохліб В.А., Костюк Л.О..,        

             розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області  від 29 червня  2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Буча про зобов»язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка 23.05.2011 року звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області про зобов’язання нарахувати недоплачену державну соціальну допомогу відповідно до ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 2008 року.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29.06.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 . задоволені частково , зобов’язано нарахувати позивачу недоплачену пенсію  починаючи з 23.11.2010 року по 18.06.2011 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не  підлягає  задоволенню, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок пенсії з 23.11.2010 року , а саме: додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров’ю, визначається у розмірі 15%  мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.

Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Крім того колегія суддів зазначає нормами ст. 99 КАС України зі змінами які набули 30.07.2010 року передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в межах шестимісячного строку.

            За ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           Приймаючи до уваги  викладене , судова колегія приходить до висновку про  обгрунтованість висновків суду першої інстанції , рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а тому підстав для його скасування не має . Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

          У Х В А Л И Л А:

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області на постанову  від 29 червня   2011 року  залишити без задоволення, а постанову без змін.

  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню  не підлягає.          

Головуючий суддя:                          

Судді: