КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2988/11                                                       Головуючий у 1-й інстанції:  Саранюк Л.П.     

Суддя-доповідач:  Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" грудня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

           Київський апеляційний адміністративний суд  у складі колегії:

                       головуючого судді                           Губської О.А.

             суддів                                                Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернулася до суду з позовом про визнання відмову відповідача в проведенні перерахунку та виплаті пенсії неправомірною; зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачу доплати до пенсії згідно  ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також надбавки до пенсії, як дитині війни за період з червня 2008 р.

         Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 березня 2011 року позовні вимоги в частині вимог про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування, перерахунок та виплату пенсії за період з 01.06.2008 р. по 23.09.2010 р. залишено без розгляду як поданий після закінчення  встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав            

         Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2011 року решту позовних вимог задоволено.  

         Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3) ч. 1 ст. 197 КАС України.

          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.

         Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

         З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

        Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи четвертої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.

         У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

        Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі –Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду,  заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15  процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

        Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

        Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму

        Таким чином, посилання відповідача на постанови КМ України № 530 від 28.05.2008, № 654 від 16.07.2008 та № 836 віл 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

         Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, встановленими  ст. 51 Закону № 796-ХІІ, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

       Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується  паспортом та відповідним посвідченням з відміткою «дитини війни».

       Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Як вбачається із заперечень відповідача, позивачу за 2008 рік, як дитині війни, сплачувалась надбавка в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». З 01.01.2008 р. - 47 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.2008 р. - 49,80 грн., щомісячно.

       Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

       Згідно ч. 2 ст. 19, ч. З ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

       Однак, всупереч положенням Конституції України, вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та рішенню Конституційного Суду України, абз. 1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»визначено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

       Виходячи із загальних засад пріоритету закону над підзаконними актами, слід визнати, що при призначенні позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни слід виходити з положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою визначено розмір надбавки до пенсії, оскільки постанови Кабінету Міністрів України, за своєю юридичною природою, є підзаконними нормативними актами, мають меншу юридичну силу і не можуть змінювати положення визначені Законом.

        Таким чином, особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та з урахуванням мінімального розміру пенсії для осіб, які втратили працездатність, передбаченої у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

       Крім того, з матеріалів справи вбачається  що ухвалою суду від 25.03.2011 року у зв’язку з пропущенням позивачем строку для звернення до суду позовні вимоги про стягнення допомоги за період з 01.06.2008 р. по 23.09.2010 р. залишено без розгляду.

      З урахуванням наведеного, колегія суддів підтримує думку суду першої інстанції, що у даному випадку, має місце порушення прав позивача щодо невиплати відповідачем пенсії у підвищеному розмірі, як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також  порушення прав позивача щодо не нарахування та виплати  їй доплати до пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у відповідності до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 22.08.2010 року, які підлягають захисту шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, з урахуванням мінімального розміру пенсії для осіб, які втратили працездатність, передбаченої у законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Оскільки функції призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області, то відповідний обов'язок необхідно покласти саме на відповідача у справі.

       Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

       Відповідно до ст. 200 КАС України –суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

       Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

       Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії –залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області –без змін.

       Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

         Головуючий суддя                                                                                   Губська О.А.

         Суддя                                                                                                        Парінов А.Б.

         Суддя                                                                                                        Беспалов О.О.