ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
15 грудня 2011 року 13:24 № 2а-12822/11/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:
від позивача: Мельника К.В.,
від відповідача: Туза О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Агроекс»
до Київської регіональної митниці
про скасування податкових повідомлення-рішень № 169, № 170 від 19 липня 2011 року,-
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Агроекс»(далі –позивач, ТОВ «СП Агроекс») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці (далі –відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 липня 2011 року № 169, № 170, якими йому визначено 38 500,00 грн. зі сплати ввізного мита та 7 700,00 грн. –з податку на додану вартість.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно донараховані суми податкових зобов'язань у зв’язку з перекласифікацією ввезеного ТОВ «СП Агроекс»товару - самохідного обприскувача «RoGator», який було задекларованого позивачем у товарній позиції 8705 90 90 90 згідно з УКТ ЗЕД. Як зазначав позивач, згідно зі статтею 313 Митного кодексу України обов’язок щодо правильної класифікації товарів, віднесення їх до класифікаційних групувань зазначених в УКТЗЕД, покладено на митні органи, що також відображається в п. 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур»наказу Державної митної служби України № 314 «Про затвердження порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»від 20.04.2005 року. Оскільки під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД були відсутні, що свідчить про правильність та достовірність заповненого ВМД з проставлянням відбитки печатки в графі 53, то відповідач в подальшому не мав правових підстав для донарахування податкових зобов’язань.
Позивач також зазначав, що самохідний обприскувач неправильно буде класифікувати як самохідний апарат позиції 8705, оскільки основною метою їх не перевезення людей чи вантажів, що притаманно спеціальним транспортним засобам, а використання для потреб сільського господарства –для розпилення добрив. Правильність декларування ввезеного товару за кодом 8424 81 99 00 підтверджується листом Державної митної служби України від 22.03.2005 року № 37/37-1465-ЕП, яке станом на момент митного оформлення товару було чинним.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що за наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки встановлена невірна класифікація товару «Сільськогосподарський самохідний обприскувач»за вантажною митною декларацією від 24.02.2009р. № 100000018/9/090391 за кодом 8424 81 99 00 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що вплинуло на рівень задекларованої митної вартості товару та призвело до заниження податкових зобов’язань за ввізним митом та податком на додану вартість. За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішеня форми «Р»№ 169, 170 від 19.07.2011р., які вважає правомірними.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 25.05.2011р. по 14.06.2011р. посадовими особами Київської регіональної митниці була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання ТОВ «СП Агроекс»(код ЄДРПОУ 30979893) вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару «Сільськогосподарський самохідний обприскувач»за вантажною митною декларацією від 24.02.2009 № 10000018/9/090391 за кодом 8424 81 99 00 УКТ ЗЕД.
Підставою для проведення перевірки стали листи Державної митної служби України від 18.03.2011 № 11/2-10.16/4562-ЕП та Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції від 24.03.2011 року № 20/2-0301-ЕП.
За результатами перевірки було складено акт № н/34/11/100000000/30979893 невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «СП Агроекс»законодавства України з питань митної справи від 14 червня 2011 року (далі –Акт перевірки, Акт), яким встановлено, що позивачем невірно задекларовано товар - «Сільськогосподарський самохідний обприскувач «RoGator»за кодом 8424 81 99 00 УКТЗЕД (а.с. 8-11).
За висновками перевіряючих, невірне визначення коду товару згідно з УКТЗЕД призвело до порушення Закону України від 05.04.01р. № 2371- III «Про митний тариф України», та, відповідно, вимог пункту 4.3 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»у частині визнання бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України.
Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, ТОВ «СП Агроекс»було подано заперечення до Київської регіональної митниці від 29.06.2011р. за № 15.
Розглянувши подані заперечення, Київська регіональна митниця листом від 14.07.2011 № 40/2-14/8445 повідомила ТОВ «СП Агроекс», про відповідність висновків наведених в акті за № н/34/11/100000000/30979893 нормам законодавства України, а своїм рішення залишила заперечення без задоволення.
За результатами проведеної перевірки, на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 2 пп. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, відповідачем були винесені податкові повідомлення форми «Р», якими позивачу донараховані податкові зобов'язання, а саме:
- податкове повідомлення - рішення № 169 від 19.07.2011р., яким нараховано податкове зобов'язання за платежем «ввізне мито»на загальну суму –38 500,00 грн., з яких 30 800,00 грн. основного платежу та 7 700,00 грн. штрафних санкцій;
- податкове повідомлення - рішення № 170 від 19.07.2011р., яким нараховано податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 7 700,00 грн., з яких 6 160,00 грн. основного платежу та 1 540,00 грн. - штрафних санкцій (а.с. 19-20).
Не погоджуючись з сумами грошових зобов’язань, визначених згідно податкових повідомлень-рішень від 19.07.2011 №169, №170, а також з підставами для нарахування грошових зобов’язань, ТОВ «СП Агроекс»звернулося зі скаргою до Державної митної служби України.
30.08.2011 року Державною митною службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 11.1/2-15.1/11992, яким податкові повідомлення –рішення Київської регіональної митниці від 19.07.2011 №№ 169, 170 залишено без змін, а скаргу ТОВ «СП Агроекс»- залишено без задоволення.
Правомірність вказаних повідомлень –рішень є предметом даного спору.
Щодо суті виявленого під час перевірки порушення судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законодавством, яке визначає правові засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України є Митний кодекс України, який спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України (далі –МК України) митне регулювання здійснюється на основі принципу виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи.
Статтями 11, 15 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України; митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Оскаржувані рішення винесено відповідачем у зв'язку з тим, що посадовими особами Київської регіональної митниці в ході перевірки встановлено, що ТОВ «СП Агроекс»24.02.2009 р. здійснено ввезення на митну територію України товару - сільськогосподарського самохідного обприскувача моделі «RoGator»та проведено митне оформлення в Київській регіональній митниці за кодом товару згідно УКТЗЕД 8424 81 99 00.
Вказаний товар було ввезено позивачем на підставі вантажної митної декларації № 10000018/9/090391 від 24.02.2009 року.
Перевіркою було встановлено, що самохідний оприскувач повинен був класифікуватись не за кодом 8424819900 згідно УКТЗЕД («інші пристрої для сільського господарства або садівництва»- ставка ввізного мита 0%), а у товарній позиції 8705 за кодом 8705909090.
Позивач зазначає, що на момент декларування та митного оформлення самохідних оприскувачів (лютий 2009 року) існувало та діяло лише одне роз’яснення щодо кодування самохідних оприскувачів - лист Управління номенклатури й класифікації товарів Департаменту податків та тарифного регулювання Державної митної служби України №37/37-1465-ЕП від 22.03.2005, відповідно до якого і здійснювалось митне оформлення товару.
Роз’яснення, надані листом Державної митної служби України №11/4-10.29/2985-ЕП від 02.04.2009, можуть застосовуватись до операцій з митного оформлення товарів виключно з серпня 2009 року і на дії, які відбулись у I кварталі 2009 року ці роз’яснення не розповсюджується. Таким чином, позивач вважає, що в його діях щодо митного оформленням товару не міститься порушень законодавства чи методологічних помилок.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Правові засади застосування ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України є Закон України «Про Митний тариф України»від 05 квітня 2001 року № 2371-III, яким визначено митний тариф України, як систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України (далі - Закон № 2371-III).
Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.
Згідно статті 313 МК України на митні органи здійснюють класифікацію товарів за УКТЗЕД і їх рішення є обов’язковими для підприємств і громадян.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1863 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)»- обов’язок проведення перевірки правильності класифікації та кодування товару покладено на Державну митну службу України.
Пунктом 12 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.2007 року, коди поданих при декларуванні документів, зазначаються у графі 44 ВМД.
Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.
Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.
Відповідно до Наказу Держмитслужби України № 314 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.
Завершення митного оформлення здійснюється шляхом проставлення згідно норм вказаного Порядку проставляння відбитка особистої номерної печатки посадової особи підрозділу митного оформлення, яка завершила митне оформлення.
У відповідності до п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року, оформлена зазначеним чином ВМД є підтвердженням надання суб’єкту ЗЕД права на розміщення вантажу у митному режимі імпорту і свідчить про закінчення митного оформлення відповідно до ч.5 ст. 43 Митного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 14.11.2008 року було укладено договір купівлі-продажу № SPT 46219 з Компанією «Noyex Business Inc.», предметом якого було придбання Самохідного обприскувача RoGator модель 1064, (Виробництво США), б/в, 2005 року випуску, 1418 мотогодин, серійний № 106015350 в комплекті з колесами в зборі 380/90 R 46 в кількості 4 шт., з вартістю товару в 65 480,00 доларів США. (а.с. 31-33).
У лютому місяці 2009 року позивачем був ввезений зазначений товар на митну територію України для проходження процедури митного оформлення з подальшим використанням згідно його технологічного призначення у своїй господарській діяльності.
24 лютого 2009 року, відповідно до відомостей наведених в декларації, позивачем було визначено код товару - Сільськогосподарського самохідного обприскувача марки Rogar 1064 зі змінною шириною колії від 3,05 до 3,91 м., б/в 2005 рік, танкер для рідини місткістю 3785 л, двигун дизель «САТ3126В» 7,2 л., потужністю 250 л.с., в комплекті з колесами 380/90 R-46 за кодом 8424819900 згідно УКТЗЕД (а.с. 34).
Київська регіональна митниця перевірила код товару зазначений у гр. 33 ВМД на відповідність опису товару у гр. 31 ВМД та товаросупровідним документам, за результатами чого погодилась з кодом визначеним декларантом.
Як вбачається з матеріалів справи та в розумінні ст. 311 Митного кодексу України, Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійсненої на основі Гармонізованої системи та кодування товарів, позивачем віднесено зазначений товар до під категорії 8424, якою визначено, що до даної категорії товарів відносяться: механічні пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин, а також до даної підкатегорії 8424819900 віднесено товари інші розбризкувачі та розкидачі.
До товарної позиції 8424 згідно з УКТЗЕД, у якій було задекларовано зазначені вантажі, включаються механічні пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин. При цьому, згідно пояснень до зазначеної товарної позиції, до цієї товарної позиції включаються апарати з умонтованими резервуарами або без них, з ручним керуванням (включаючи прості розпилювачі з поршневими насосами) або керовані за допомогою ніжної педалі, а також порошкові сильфони, ранцеві розпилювачі та перевізні розпорошувальні пристрої. До цієї товарної позиції також включаються самохідні розпилювальні апарати, в яких двигун, поряд із забезпеченням енергії для роботи насосів і розпилення, може бути підключений для забезпечення обмеженого руху апарата для робочих цілей. Тобто, вимогою віднесення товару до цієї товарної позиції є умова, що двигун виконує основну функцію - забезпечення роботи самого пристрою розпилювання, а функція руху в даному випадку є допоміжною.
До товарної позиції 8705 згідно з УКТЗЕД включається ряд видів транспортних засобів, спеціально сконструйованих або пристосованих для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції; тобто основною метою транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів. При цьому, згідно пояснень до зазначеної товарної позиції, для включення до цієї товарної позиції транспортний засіб, що має робоче обладнання (устаткування), повинен фактично являти собою шасі моторних транспортних засобів у тому розумінні, що він містить принаймні такі механічні агрегати: двигун, коробку передач і пристрої керування переключенням передач, рульові та гальмові пристрої.
Так, у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт»(ст. 1) від 05.04.2001р. №2344-111 та Пояснень УКТ ЗЕД (т. 4, розділ XVII, група 87, стор. 135), зазначений вище самохідний обприскувач позивача підпадає під визначення транспортний засіб спеціального призначення, тобто моторний транспортний засіб спеціально сконструйований для розміщення обприскувального обладнання, де шасі та робоче обладнання не утворюють єдиний механічний агрегат.
Основною метою зазначеного транспортного засобу не є перевезення людей чи вантажів, а використання нетранспортної функції - обприскування, а тому зазначений товар може класифікуватися в товарних позиціях 8424 та 8705 згідно з УКТЗЕД з урахуванням правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, пояснень до товарної позиції 8424 та пояснень до товарної позиції 8705 УКТЗЕД (лист ДМСУ від 02.04.2009 р. № 11/4-10.29/2985-ЕП, з подальшими змінами від 07.04.2009 р. № 11/4-10.29/3176-ЕП та від 13.08.2009 р. № 11/4-10.14/7748-ЕП).
Як наголошувалось вище, саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Наведені вище нормативні акти не дають чіткої вказівки, як класифікувати самохідні оприскувачі згідно з УКТЗЕД: у товарній позиції 8705 чи в товарній позиції 8424. Зазначені нормативні акти визначають порядок класифікації та критерії, за якими вона здійснюється, а сама класифікація здійснюється безпосередньо митними органами.
На час декларування та митного оформлення самохідних обприскувачів марки RoGator 1064, а саме лютий 2009 року, діяв лише один лист управління номенклатури й класифікації товарів Департаменту податків та тарифного регулювання Державної митної служби від 22.03.2005 року № 37/37-1465-ЕП про класифікацію самохідного обприскувача Gator 1064»виробництва Chem», США, тобто саме про той оприскувач, що є предметом даного судового розгляду.
Згідно вказаного листа, самохідний обприскувач марки «RoGator 1064»класифікується в товарній позиції 8424 згідно з УКТ ЗЕД.
Таким чином, на момент проведення митного оформлення товару - «Сільськогосподарського самохідного обприскувача «Rogator»моделі 1064»у лютому 2009 року згідно вантажної митної декларації, були об’єктивні підстави для підтвердження коду товару заявленого декларантом у митних деклараціях, а саме 8424 81 99 00 згідно УКТЗЕД, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визначення іншого коду даного виду товару.
Як випливає з Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (затверджений наказом Державної митної служби України від 08 липня 2007 року № 667, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за № 968/14235), а також Інструкції про порядок ведення Реєстру рішень Держмитслужби України про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД (затверджена наказом Державної митної служби України від 21 серпня 2004 року № 612), до компетенції відділу контролю митної вартості та класифікації товарів (ВКМВК) належить здійснення контролю за правильністю класифікації товарів відповідно до УКТЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення.
При здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. «Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719. При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД. (а.с. 34).
Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)" та згідно п. 21 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства".
Пунктом 35 статті 1 МК України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України –це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов’язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Як вбачається з матеріалів справи, митні процедури та контроль за оформленням самохідного оприскувача марки RoGator 1064 здійснювались Відділом митного оформлення Київської регіональної митниці, який погодив правильність визначення коду товару за УКТЗЕД в товарній позиції 8424. При цьому, у митного органу сумнівів щодо коду товару не виникало.
Та обставина, що вищеназвана ВМД позивача оформлена повністю і належним чином, підтверджується наявністю на всіх аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товару. Той факт, що через два роки після митного оформлення самохідного оприскувача Київською регіональною митницею проведена перевірка правильності здійснення класифікації таких товарів жодним чином не впливає на права і обов’язки суб’єкта ЗЕД.
Висновок про помилковість визначення коду товару при митному оформленні Відповідачем обґрунтовується посиланням на лист Державної митної служби України №11/4-10.29/2985-ЕП від 02.04.2009, яким доведено до митних органів необхідність класифікації згідно з УКТЗЕД самохідних оприскувачів у товарній позиції 8705.
Між тим, зазначений лист Державної митної служби України введено в дію з 13.08.2009 року.
Таким чином, до 13.08.2009 року, згідно роз’яснень Державної митної служби України, товар класифікувався за кодом 8424819900, а з 13.08.2009 року став класифікуватись за кодом 8705909090.
Проте суд вважає застосування роз'яснення Державної митної служби України№11/4-10.29/2985-ЕП від 02.04.2009, яке введено в дію 13.08.2009 року, до спірних правовідносин які існували в лютому 2009 року недоречним, адже відсутні правові підстави можливості поширення дії будь-якого нового рішення про визначення коду товару на процедуру митного оформлення товарів, що була здійснена до його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2011 року у справі № К/9991/7301/11 (номер у ЄДРСР 15862625).
В розумінні ст. 58 Конституції України дія жодного нового рішення чи нормативно-правового акту не може поширюватись на відносини, що існували до його прийняття.
Відповідно, зміни у порядку визначення коду товару не можуть поширюватись на процедуру митного оформлення товарів, що була здійснена до його прийняття.
Тому, враховуючи позицію Державної митної служби станом на лютий 2009 року з приводу кодування товарів згідно УКТЗЕД, позивачем правомірно віднесено Сільськогосподарський самохідний обприскувач марки RoGator 1064 до товарної позиції 8424 81 91 00.
Самохідні оприскувачі марки RoGator 1064, не призначені для виконання інших функцій, крім розпилення рідин спеціального призначення для використання у сільському господарстві.
З врахуванням вище викладеного суд приходить до висновку, що вищезазначені характеристики підпадають під пояснення до товарної позиції 8424 УКТЗЕД та роз'яснення ДМСУ про класифікацію таких товарів згідно листа від 22.03.2005р. № 37/37-1465-ЕП «Про класифікацію самохідного обприскувача», котрий був чинним на момент декларування та митного оформлення товару позивача, відповідно до положення ст. 312 Митного кодексу України. На момент проведення митного оформлення товару - самохідного оприскувача згідно вантажно-митної декларації № 10000018/9/090391 від 24.02.2009 р., були об’єктивні підстави для підтвердження коду товару заявленого декларантом у митній декларації, а саме 8424819900 згідно УКТЗЕД, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визначення іншого коду даного товару.
Крім того, з даного питання було висловлено позицію Верховним Судом України в узагальненні практики розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов’язаних зі справлянням податків і зборів митними органами, де вказано, що коли митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувались з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов’язань у зв’язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей.
Вказане підтверджується правовою позицію Верховного суду України по справі № во 21-176а11 від 12.09.11 р. щодо розгляду справ з аналогічним предметом спору.
Митний контроль та митне оформлення, відповідно ст.ст.40, 70 Митного кодексу України, здійснювались посадовими особами Київської регіональної митниці які, проставляючи відповідні відмітки на ВМД в кожному випадку погоджували правильність визначення коду товару за УКТЗЕД в товарній позиції 8424. Рішень про визначення коду товару, митне оформлення яких проводилось за вищевказаною ВМД Відділом контролю митної вартості та номенклатури Київської регіональної митниці не приймалось. Тобто у посадових осіб митниці сумнівів щодо коду не виникало.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, з порушенням норм діючого законодавства, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, оскільки на момент декларування та митного оформлення позивачем самохідного оприскувача існувало та діяло лише одне роз’яснення щодо кодування цього товару - лист Управління номенклатури й класифікації товарів Департаменту податків та тарифного регулювання Державної митної служби України №37/37-1465-ЕП від 22.03.2005, відповідно до якого й здійснювалось митне оформлення товару. Роз’яснення, надані листом Державної митної служби України №11/4-10.29/2985-ЕП від 02.04.2009 року, що набуло чинності 13.08.2009р., не розповсюджуються на дії, які відбулись в I кварталі 2009 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виріши, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Агроекс»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст. ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці № 169, № 170 від 19 липня 2011 року.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Агроекс» судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Повний текст постанови складено та підписано: 23 грудня 2011 року.