ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
02 грудня 2011 року 10:28 № 2а-13958/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря Сервачинської І.М. та представників сторін:
від позивача: Онопрієнко В.Ф.
від відповідача: Піскуна І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тоналіто-Інтур»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2011 року № 06912308,-
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тоналіто-Інтур»(далі –позивач, ТОВ «Тоналіто-Інтур») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі –відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2011 року № 06912308.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про порушення ТОВ «Тоналіто-Інтур»п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки на виконання вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»товариство припинило роботу казино, видавши наказ № 19 від 24.06.2009 року.
Як зазначав позивач, розрахункові операції після набуття чинності Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»ТОВ «Тоналіто-Інтур»не здійснювалися, відтак щоденне роздрукування фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій не вимагалось, оскільки згідно вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»такий обов’язок встановлено виключно для осіб, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, в той час як відповідач після 24.06.2009 року таких операцій не здійснював.
З огляду вищевказане позивач вважає оскаржуване рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за не роздрукування фіскальних звітних чеків у період з 24.06.2009 року по 09.06.2011 року, протиправним та просив його скасувати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що під час перевірки ТОВ «Тоналіто-Інтур», результати якої зафіксовані в акті перевірки № 0902/2655/23/19358164 від 09.06.2011 р., було виявлено, що позивачем не забезпечено щоденне друкування та зберігання у книзі ОРО фікальних звітних чеків у кількості 706 штук, за що було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 240 040,00 грн. згідно оскаржуваного рішення.
Відповідач зазначав, що нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не передбачено випадків звільнення суб’єктів господарювання від невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових опареній, в тому числі якщо в окремі дні роботи торгової точки розрахункові операції не проводились.
У зв’язку з тимчасовим припиненням торговельної діяльності на торговій точці, на думку відповідача, щоб уникнути відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невиконання приписів пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позивачу слід було подати заяву довільної форми до органу ДПС, де зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, про скасування реєстрації РРО відповідно до пункту 2.11 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614.
Оскільки вказаного здійснено не було, до позивача правомірно були застосовані штрафні санкції згідно пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд
В С Т АН О В И В:
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2011 року службовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі направлень від 31.05.11 № 835, № 836 було проведена фактична перевірка господарської одиниці ТОВ «Тоналіто-Інтур»- бару, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 1/2.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.06.2011 року № 0902/26/55/23/19358164, яким встановлено порушення пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у не роздрукуванні у період з 24.06.2009 року по 09.06.2011 року фіскальних звітних чеків у кількості 706 штук (а.с. 12-16).
23 червня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва, на підставі вказаного акту перевірки, було прийняте податкове повідомлення-рішення № 06912308, яким до ТОВ «Тоналіто-Інтур»на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 240 040,00 грн. (а.с. 17).
За результатами оскарження прийнятого рішення в адміністративному порядку рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 30.08.2011 року № 8698/10/2-214, а також рішенням Державної податкової служби України від 20.09.2011 року № 1008/6/10-2415 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.06.2011 року № 06912308 було залишено без змін, а скарги позивача залишено без задоволення. (а.с. 6-11).
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон України № 265/95-ВР).
Пункт 9 статті 3 зазначеного Закону встановлює, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 4 статті 17 названого Закону у вигляді фінансової санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно визначення у абзаці 23 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»фіскальний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.
На виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 затверджено Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) (далі - Порядок № 614).
Згідно п. 2.2 зазначеного Порядку реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СГ, а якщо СГ обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку.
Пунктом 2.3. зазначеного Порядку передбачено що, реєстрація РРО здійснюється на підставі письмової заяви СГ довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення), а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СГ - юридичної особи або особистим підписом СГ - фізичної особи.
Згідно пункту 2.7 Порядку № 614 при реєстрації резервного РРО у правому верхньому кутку реєстраційного посвідчення робиться напис "Резервний", у першому рядку відповідної таблиці в посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках - назви та адреси всіх господарських одиниць, де він буде використовуватися.
Аналізуючи зазначені положення нормативно-правових актів, можна зробити висновок стосовно того, що кожний окремий реєстратор розрахункових операцій згідно інформаційних даних, зазначених при його реєстрацій в державних органах на підставі заяви суб’єкта господарювання, можливо ідентифікувати та визначити закріплену за ним сферу господарської діяльності і адміністративну територіальну приналежність.
Актом фактичної перевірки діяльності ТОВ «Тоналіто-Інтур»ДПІ у Печерському районі від 09.06.2011 року виявлено порушення, яке полягало у нероздрукуванні фіскальних звітних чеків, щодо «резервного»реєстратора розрахункових операцій моделі DATECS MP-5000i, за заводським номером ДЮ 09001582, фіскальний номер 2655014328.
Як вбачається з матеріалів справи, державну реєстрацію зазначеного РРО було здійснено Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 11 червня 2008 року, про що видано реєстраційне посвідчення № 2655014328 від 11.06.2008 року, фіскальний номер 2655014328 (а.с 91).
Згідно реєстраційного посвідчення № 2655014328 від 11.06.2008 року сферою застосування вказаного РРО визначено «гральний бізнес», назва господарської одиниці –«казино», адреса господарської одиниці –вул. Хрещатик, 1/2.
Отже, вказаний РРО було зареєстровано для здійснення ТОВ «Тоналіто-Інтур»конкретного виду діяльності –надання послуг у сфері грального бізнесу.
Суд звертає увагу сторін на те, що згідно технічних характеристик апарати контрольно-касові електронні «DATECS MP-5000i»за своєю специфікою належать до спеціалізованих та призначені для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу фішок (жетонів, кредитів) в гральних закладах, реєстрації касових операцій, автоматизації обліку і контролю руху супутніх товарів, зберігання та видачі фінансової та іншої звітної інформації.
В силу норм чинного законодавства використання зазначеного РРО в інших видах діяльності, крім грального бізнесу, не допускається.
Так, відповідно до ст. 12 Закон України № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
На виконання статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»Кабінетом Міністрів України було затверджено «Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій»(далі –Положення № 1315).
Як визначено у Положенні № 1315, державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі - моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно пункту 2 Положення № 1315 до Державного реєстру вносяться такі дані про моделі: назва; версія внутрішнього програмного забезпечення; найменування та місцезнаходження заявника і виробника; строк первинної реєстрації в органах державної податкової служби; дата та номер рішення про включення до Державного реєстру; сфера застосування.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 12 січня 2008 року № 9 було затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (вказаний наказ був чинним на момент державної реєстрації позивачем РРО).
Згідно пункту 38 Наказу ДПА України від 12.01.2008 року № 9 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено електронний контрольно-касовий апарат DATECS MP-5000i та визначено сферу його застування: «казино; зали гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів».
Відповідно до п. 2.12 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000р., у випадку застосування РРО не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій, здійснюється примусове скасування реєстрації РРО.
Отже, використання реєстратора розрахункових операцій «DATECS MP-5000i»в інших сферах, ніж надання послуг у сфері грального бізнесу позивачем здійснюватись не могло.
Діяльність з організації азартних ігор відноситься до основних видів діяльності ТОВ «Тоналіто-Інтур», що підтверджується, зокрема, витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 570680 від 14.10.2011 року (а.с 42-43).
Судом встановлено, що реєстратор розрахункових операцій DATECS MP-5000i, фіскальний номер 2655014328, використовувався позивачем у роботі казино «Габріела», розташованого в м. Києві по вул. Хрещатик, 1/2.
15 травня 2009 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні», яким заборонено здійснення в Україні грального бізнесу та участь в азартних іграх.
У відповідності до п. 2 статті 4 зазначеного Закону з дня набрання чинності цим законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.
Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»набрав чинності 25 червня 2009 року після його офіційного оприлюднення у газеті «Голос України»№ 116 від 25.06.2009 року.
У зв’язку з прийняттям вказаного вище Закону, ТОВ «Тоналіто-Інтур»було видано наказ № 19 від 24.06.2009 року, яким припинено роботу в усіх структурних підрозділах казино «Габріела»з 23 год. 45 хв. 24 червня 2009 року (а.с.48).
Як вбачається з Книги обліку розрахункових операцій № 2655014328р/1/12328, витяг з якої залучено до матеріалів справи (а.с. 49-54), 24.06.2009 року позивачем був роздрукований та вклеєний до книги ОРО останній Z-звіт за № 22 та відповідно до наказу № 19 від 24.06.2009 року роботу казино припинено.
З 25 червня 2009 року позивачем не здійснювалась діяльність казино, розташованого в м. Києві по вул. Хрещатик, 1/2 та, відповідно, не здійснювались розрахункові операції. Зазначена обставина відповідачем під час розгляду справи не заперечувалась.
Суд зазначає, що за змістом статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»що обов’язок щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) встановлено виключно для осіб, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до приписів ст. 2, п. 9 ст. 3 Закону фіскальний звітний чек це документ встановленої форми, що повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій здійснених на протязі робочої зміни касира.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. № 199 затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі по тексту –Вимоги), дія яких поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі –реєстратор), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно із визначенням, наведеним в абз. 11 п. 2 зазначених Вимог, Z-звіт –є денним звітом з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що метою друкування Z - звіту є обнуління інформації в оперативній пам'яті РРО та занесення її до фіскальної пам'яті реєстратора, а також відображення інформації про денні підсумки розрахункових операцій, здійснених на протязі робочої зміни. Виконання Z-звіту відноситься до фіскальних функцій реєстратора розрахункових операцій. Саме за невиконання вказаного обов’язку при фактичному здійснення розрахункових операцій Законом встановлена відповідальність.
Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Таким чином, у випадку, коли діяльність з продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг фактично не здійснюється і розрахункові операції не відбуваються, відсутні підстави для застосування Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо забезпечення фіскалізації шляхом роздрукування та зберігання фіскальних звітних чеків.
Закон, на порушенні якого наполягає Відповідач, не передбачає роздрукування фіскальних звітних чеків, якщо діяльність господарської одиниці у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг фактично не здійснюється, а п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України передбачає, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, органи податкової служби зобов’язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.
Враховуючи те, що позивачем не здійснювались розрахункові операції у період з 24.06.2009 року по 09.06.2011 року та не надавались послуги грального бізнесу після 24.06.2009 року, фіскальні звітні чеки за вказаний період роздруковуватись не повинні.
Як пояснив суду представник позивача, у приміщенні розважального центру по вул. Хрещатик, 1/2 на першому поверсі розташований бар, на другому поверсі –було розташоване казино. Після 24 червня 2009 року діяльність казино було припинено, продовжувалась лише діяльність бару, розрахункові операції у якому проводились з використанням окремого РРО.
Вказані пояснення представника позивача підтверджуються також матеріалами справи. Так, згідно Акту перевірки від 09.06.2011 року № 0902/26/55/23/19358164 на момент проведення перевірки ТОВ «Тоналіто-Інтур»здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями з використанням реєстратора розрахункових операцій Марія-301 МТМ, фіскальний номер 2655016956.
Фактів здійснення операцій у сфері грального бізнесу та проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій DATECS MP-5000i під час перевірки перевіряючими встановлено не було.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні перевірки дійшов помилкового висновку, щодо порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому застосування по позивача штрафних санкцій на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є протиправним.
Посилання відповідача на те, що у зв’язку із припинення діяльності казино позивач повинен був подати заяву про скасування реєстрації РРО відповідно до пункту 2.11 Порядку № 614 на думку суду є безпідставним, оскільки зі змісту положень вказаного підзаконного акту не вбачається чіткого обов’язку суб’єкта господарювання щодо скасування реєстрації РРО.
Випадки, у яких здійснюється примусове скасування реєстрації РРО, перелічені пункті 2.12 Порядку № 614, до яких відносяться:
- закінчення терміну служби, установленого в технічній документації на РРО;
- закінчення визначених чинним законодавством термінів виведення з експлуатації РРО;
- скасування державної реєстрації СГ, прийняття судом рішення про ліквідацію або банкрутство підприємства, на підставі документів про відсутність СГ за місцезнаходженням (місцем проживання) більше 3 місяців;
- при застосуванні РРО не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій;
- при виявленні невідповідності конструкції та (або) програмного забезпечення РРО модифікації, включеній до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
В усіх інших випадках подання заяви про скасування реєстрації РРО є правом, а не обов’язком суб'єкта господарювання, що виключає можливість застосування негативних наслідків до суб'єкта господарювання, який не скористався наданим йому правом.
Посилання відповідача на лист Державної податкової адміністрації України від 07.11.2002 № 7501/6/23-2119, в якому вказано про те, що фіскальні звітні чеки можуть не роздруковуватись лише у випадку, якщо підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні (вихідні, святкові), не приймається судом до уваги, оскільки даний лист не є нормативно-правовим актом та має суто інформаційний характер.
До того ж, вказаним листом можуть лише роз’яснюватись положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого виконання фіскальних функцій РРО (шляхом роздрукування фіскальних звітів) передбачено лише для випадків, коли підприємством фактично здійснюється діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та проводяться розрахункові операції.
В даному ж випадку така діяльність позивачем у сфері грального бізнесу після 24 червня 2009 року фактично не здійснювалась в силу прямої заборони закону, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи.
Зважаючи на викладене, відповідачем неправомірно встановлено порушення позивачем вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо не забезпечення щоденного роздрукування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у кількості 706 штук.
А отже, відповідачем протиправно застосовано до позивача фінансову санкцію, встановлену п. 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі 240 040,00 грн.
Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки орган державної податкової служби не довів законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 3,40 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 06912308 від 23 червня 2011 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тоналіто-Інтур» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Повний текст постанови складено та підписано: 13 грудня 2011 року.