ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32 |
|
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.06 Справа № 13/21пд
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецькзалізобетон" м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_2, м. Сєвєродонецьк Луганської області
2. Відкритого акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств” “Укрнафтохімпроект” м. Київ
про визнання угоди купівлі-продажу недійсною
Суддя |
Яресько Б.В. |
За участю: |
|
Від позивача |
Віскунов О.В. дов. № 7 від 12.12.2005 р. |
Від відповідача |
ОСОБА_3, довіреність НОМЕР_1 |
Від 1 третьої особи |
Не прибув |
Від 2 третьої особи |
Не прибув |
До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв'язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Заявлена вимога про визнання угоди купівлі-продажу будівлі дитячого садку НОМЕР_2, розташованого за АДРЕСА_1, недійсною.
Позивач позов підтримав.
Відповідач та друга третя особа проти задоволення позову заперечують.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що 05.09.2002 р. ухвалою по справі № 12/102б за заявою кредитора Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку до боржника -Відкритого акціонерного товариства “Сєвєродонецькзалізобетон” була введена процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна був призначений ОСОБА_4.
08.11.2002 р. між ВАТ “Сєвєродонецькзалізобетон” в особі голові правління Присяжнюка П.П. та приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач по справі) був укладений договір купівлі-продажу будівлі дитячого садку НОМЕР_2 з господарськими побудовами, що розташована за АДРЕСА_1. Продаж був вчинений за 20 000 грн. 00 коп.
Договір купівлі продажу був засвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_5.
01.08.2003 р. відповідач уклав з першою третьою особою -ОСОБА_2 договір дарування за яким подарував їй будівлю дитячого садку НОМЕР_2 у АДРЕСА_1.
09.12.2005 р. постановою іменем України по справі № 12/102б позивач був визнаний банкрутом, відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4. 22.02.2006 р. між ОСОБА_2, та Відкритим акціонерним товариством “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “УКРНАФТОХІМПРОЕКТ” (друга третя особа) був укладений договір купівлі-продажу будівлі дитячого садку НОМЕР_2 з господарськими побудовами відповідно до якого друга третя особа придбала будівлю дитячого садку НОМЕР_2 з господарськими побудовами, що розташована в будинку за АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,4843 га.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить визнати угоду купівлі-продажу будівлі дитячого садку НОМЕР_2, розташованого за АДРЕСА_1, недійсною.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірна угода була укладена під час дії процедури розпорядження майна без згоди розпорядника майна, що є порушенням вимог ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і відповідно до положень ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР підлягає визнанню недійсною.
Позивачем заявлене клопотання про поновлення строку позовної давності.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що законом не передбачено, що згода розпорядника майна на відчуження повинна бути надана в письмовому вигляді, крім того позивачем пропущений строк позовної давності.
Друга третя особа також заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що предметом купівлі продажу за спірним договором був дитячий дошкільний заклад, який згідно п. 1 ст. 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не входить до складу ліквідаційної маси; будівля та споруда дитячого садку НОМЕР_2 знаходились в податковій заставі та були відчужені на підставі дозволу податкової НОМЕР_3.Третя особа також заперечує проти поновлення строку обґрунтовуючи це тим, що розпорядник майна був зобов'язаний своєчасно ознайомитися з фінансовою документацією боржника та дізнатися про продаж спірного майна.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, учасників та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Договір купівлі-продажу будівлі дитячого садку НОМЕР_2 з господарськими побудовами, що розташована за АДРЕСА_1 від 08.11.2002 р. був укладений керівником позивача під час дії процедури розпорядження майном позивача.
Згідно п. 13 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином;
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідачем не надано доказів наявності зазначеного погодження угоди про відчуження будівлі дитячого садку НОМЕР_2 з господарськими побудовами, що розташована за АДРЕСА_1 від 08.11.2002 р. Посилання відповідача про можливе усне погодження оцінуються судом критично.
За таких обставин зазначена угода про відчуження нерухомого майна, була укладена керівництвом позивача без обов'язкового погодження розпорядника майна.
Доводи другої третьої особи щодо відсутності необхідності зазначеного погодження в зв'язку з тим, що дитячі дошкільні заклади не відносяться до ліквідаційної маси судом відхиляються, оскільки по перше зазначений виняток відсутній в нормах ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, крім того предметом купівлі продажу був не дитячий дошкільний заклад, а будівля.
Судом також відхиляються і доводи третьої особи, щодо знаходження спірного майна в податковій заставі і відповідно відсутності необхідності погодження продажу з розпорядником майна.
По перше як зазначалося раніше положеннями ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не зазначено про звільнення керівництва від обов'язку погодження відчуження нерухомого майна з розпорядником майна в якихось випадках. Крім того в силу положень Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без застосування норм цього Закону.
За таких обставин, з врахуванням того, що спірний договір був укладений з порушенням вимог ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” він підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР, як такий що не відповідає вимогам закону.
Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З врахуванням того, що ліквідатор позивача одержав всю документацію банкрута тільки після відкриття ліквідаційної процедури 09.12.2005 р. і відповідно тільки тоді дізнався про укладення керівництвом боржника спірної угоди, що не спростовано відповідачем та третіми особами, суд вважає, що зазначене порушене право підлягає захисту.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Питання щодо реституції судом не вирішуються оскільки майно одержане за спірною угодою відповідачем знаходиться на праві власності у іншій особі, дані про його реальну вартість в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі -85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі дитячого садку НОМЕР_2 з господарськими побудовами від 08.11.2002 р. укладений між Відкритим акціонерним товариством "Сєвєродонецькзалізобетон" та приватним підприємцем ОСОБА_1, НОМЕР_4 засвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_5.
3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ідентифікаційний НОМЕР_5 на користь Відкритого акціонерного товариства “Сєвєродонецькзалізобетон” м. Сєвєродонецьк, вул. Силікатна 7 ідентифікаційний код 01235797 державне мито у сумі -85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.
У судовому засіданні 19.10.2006 р. за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Дата підписання рішення 24.10.2006 року.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Б.В. Яресько