Справа  2-68/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "16" січня 2012 р.           Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді  Мірошниченко Н.В.,

при секретарі  Протас І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом    ОСОБА_1   

до ОСОБА_2   

про розірвання шлюбу,-

                                                                   В С Т А Н О В И В:          

ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_2 (відповідач) про розірвання шлюбу. У своїй позовній заяві та у судовому засіданні позивач посилається на те, що шлюб з відповідачем було зареєстровано 13.10.2001 року Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 368; від шлюбу мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем. Сімейне життя з відповідачем не склалося. З червня 2011 року шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, причиною чого є зникнення у подружжя взаєморозуміння, поваги одне до одного, що унеможливлює спільне подружнє життя, суперечить інтересам дітей, і зумовило звернення позивача до суду з метою розірвання шлюбу. Вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути примирення, просила шлюб розірвати.

Відповідач у судовому засіданні 14.07.2011 року заявив клопотання про надання терміну для примирення.

Ухвалою суду від 14.07.2011 року було надано термін для примирення. Примирення між сторонами не досягнуто.

У судовому засіданні 16.01.2012р., позивач наполягала на розірванні шлюбу, оскільки вважає збереження сім’ї неможливим та таким, що суперечить її інтересам та інтересам дітей, що мають істотне значення.

          Відповідач позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не заперечував.

        Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

        Так, відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

       Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з 13.10.2001 року, який зареєстровано Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області,  актовий запис № 368 (а.с. 4). Від шлюбу є двоє малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5), та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13), які проживаю з позивачем. Сторони з червня 2011 року не ведуть сумісне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Їх сім’я розпалася з причини несумісності характерів, постійних сварок, які виникали між подружжям, що в результаті послужило підставою до того, що між сторонами були втрачені почуття любові та поваги і призвело у підсумку до остаточного розпаду сім’ї. Після розірвання шлюбу діти проживатимуть з позивачем, про що сторони дійшли згоди.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача та відповідача у судовому засіданні.

        Статтями 21, 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушувати жінку та чоловіка до шлюбу не допускається.  

Відповідно  ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.  

Дотримуючись ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки.             

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що між сторонами втрачене взаєморозуміння та почуття любові, примирення та збереження шлюбно-сімейних стосунків між сторонами не можливе і суперечить інтересам подружжя, враховуючи, що сторони по справі наполягали на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку про те, що сім’я сторін розпалася остаточно, примирення бути не може і шлюб підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8,10, 11, 31, 57, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  - задовольнити.

    Шлюб, зареєстрований 13.10.2001 року Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 368 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від шлюбу мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.

Рішення може  бути оскаржено  в апеляційному порядку  до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Суддя                                                                                               Н.В. Мірошниченко