№ 11а-74-2007                                     Головуючий по справі: підполковник юстиції ФЕДОТОВ І.B.

                                      Доповідач: полковник юстиції ЕЛФІМОВ О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 вересня 2007 року                                                                                            місто Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону в складі:

головуючого - генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С. , 

суддів - полковника юстиції ЄЛФІМОВА О.В.

та підполковника юстиції ЛАШЕВИЧА В.М. 

при секретарі ОЛІЙНИК К.О.

за участю заступника військового прокурора Полтавського гарнізону майора юстиції ОСОБА_2., 

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1. на постанову військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 27 липня 2007 року, за якою скарга ОСОБА_1. на постанову заступника військового прокурора Полтавського гарнізону майора юстиції ОСОБА_2. від 9 листопада 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно військовослужбовця військової частини А2975 майора ОСОБА_3.,  залишена без задоволення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою,  9 листопада 2006 року заступник військового прокурора Полтавського гарнізону майор юстиції ОСОБА_2. за результатами   перевірки обставин,    викладених   в   заяві громадянки ОСОБА_1 від 27 жовтня 2006 року,  виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно військовослужбовця військової частини А-2975 майора ОСОБА_3 по факту самочинної надбудови мансарди на горищі будинку АДРЕСА_1,  на підставі п. 2  ст. 6 КПК України - за відсутністю в його діях складу злочину,  передбаченого  ст.356 КК України.

Суд 1-ї інстанції,  розглянувши скаргу заявника на вказану постанову,  відмовив у її задоволенні,  мотивуючи своє рішення відсутністю законних підстав.

2

Не погоджуючись з рішенням суду,  ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу,  в якій просить постанову суду скасувати,  а матеріали направити для проведення додаткової перевірки. В обґрунтування цього вона вказує,  що суд,  при розгляді скарги,  в порушення  ст. 59 Конституції України,  незаконно відмовив в допуску до участі в справі в якості її представника -адвоката,  а також послався на докази,  які не спростовують її твердження,  що дії ОСОБА_3 є самоправством.

Заслухавши доповідача,  думку прокурора,  який вважав за необхідне скаргу залишити без задоволення,  військовий апеляційний суд регіону,  вивчивши матеріали перевірки та обговоривши доводи скарги,  знаходить постанову суду гарнізону такою,  що підлягає скасуванню,  виходячи при цьому з наступного.

Суд 1-ї інстанції,  розглянувши скаргу ОСОБА_1,  у відповідності до вимог  ст. 236-2 КПК України перевірив,  чи були при відмові в порушенні кримінальної справи виконані вимоги  ст. 99 КПК України. Перевіривши матеріали,  суд прийшов до висновку,  що заступником військового прокурора Полтавського гарнізону майором юстиції ОСОБА_2. всі вимоги вказаної статті виконані,  та будь-яких процесуальних порушень при цьому допущено не було. Однак,  при цьому,  суд гарнізону,  в супереч вимогам закону,  замість аналізу постанови с точки зору наявності в

ній достатніх,  законних і мотивованих підстав до відмови в порушенні кримінальної справи на момент прийняття рішення прокурором,  фактично зайшов в оцінку самих об'єктивних дій ОСОБА_3. Так,  посилаючись на рішення власника будинку - Лубенське КЖЕУ (яке,  до того ж,  відсутнє в постанові   прокурора),  суд   зробив  висновок  про   відсутність ознак самоправства в діях ОСОБА_3,  не дивлячись на те,  що в постанові прокурора будівництво визнається самовільним і тільки,  як вказано в постанові,  відсутність значної шкоди громадянці ОСОБА_1 свідчить про відсутність складу злочину. Між тим,  предметом розгляду суду у цієї стадії процесу,  повинна бути лише сама постанова прокурора про відмову в порушенні справи та відповідні матеріали перевірки,  які були прийняті до уваги при винесенні цієї постанови.

Разом з тим,  як стверджує апелянт і це вбачається з матеріалів справи,  до прийняття рішення заступником прокурора,  сама ОСОБА_1 взагалі не допитувалась за обставинами заподіяної їй шкоди,  приміщення її квартири не оглядалося,  технічні умови не з'ясовувались . Однак,  без з'ясування всіх зазначених обставин,  було зроблено висновок,  що діями ОСОБА_3 їй не заподіяно значної шкоди.

Між тим,  ОСОБА_1 послідовно заявляла,  що після будівництва мансарди,  під вагою зведених зверху метало-бетонних конструкцій почалося руйнування та розтріскування стін її квартири. Ці її твердження,  як вбачається з постанови заступника прокурора,  залишилися без будь якої перевірки і оцінки,  на що не звернув увагу і суд.

3

Не спростовує заяви ОСОБА_1 і технічний висновок Держпідприємства „НДІ проєктреконструкція" Полтавського філіалу,  оскільки він стосується квартири № 4 ,  а не квартири № 3,  де вона мешкає.

При оцінки обґрунтованості постанови суду,  не можна визнати переконливими і посилання на експертний висновок Приватного науково-виробничого підприємства „Реконструкція будівель і споруд",  виготовлений в лютому 2006 року,  оскільки постанова заступника прокурора була винесена значно раніше.

Таким чином,  постанова суду підлягає скасуванню,  а матеріали перевірки - направленню до суду 1-ї інстанції для розгляду по суті.

Керуючись  ст. ст. 367,  382 КПК України,  військовий апеляційний суд регіону

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 27 липня 2007 року,  за якою скарга заявника на постанову заступника військового прокурора Полтавського гарнізону від 9 листопада 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно військовослужбовця військової частини А2975 майора ОСОБА_3. ,  залишена без задоволення,  - задовольнити,  вказану постанову суду -скасувати,  а матеріали перевірки разом зі скаргою ОСОБА_1. направити для розгляду в той же суд,  в іншому складі.