Головуючий: майор юстиції ГРАЧОВ В.М. № 11а-62-2007
Доповідач: полковник юстиції ЗАГОРУЙКО В.В.
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2007 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону в складі:
головуючого - полковника юстиції ЗАГОРУЙКА В.В.,
суддів - полковника юстиції ОКСЕНЕНКА О.М.
та підполковника юстиції ТКАЧУКА О.С. ,
при секретарі ОЛІЙНИК К.О.,
за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону підполковника юстиції БУДОВОГО С.М. ,
засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7.,
захисника - адвоката ОСОБА_8.,
розглянув у судовому засіданні кримінальну справу за апеляційними скаргами засуджених ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., захисників - адвокатів ОСОБА_9., ОСОБА_8., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. на вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року, відповідно до якого засуджено військовослужбовців військової частини А-1356 капітанів
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Житомир, українця, з вищою освітою, одруженого, має сина 1997 року народження, раніше не судимого, на військовій службі в якості офіцера з червня 1996 року, проживає за адресою: м. АДРЕСА_1,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Запоріжжя, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має дочку 1993 року народження, раніше не судимого, на військовій службі в якості офіцера з червня 1996 року, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Миргород Полтавської області, українця, з середньо спеціальною освітою, розлученого, має двох синів 1995 і 2001 років народження, раніше не судимого, на військовій службі в якості офіцера з червня 1993 року, проживає за адресою: АДРЕСА_3, старшого лейтенанта
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця м. Арсеньєв Приморського Краю Російської Федерації, українця,
2
громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, раніше не судимого, на військовій службі в якості офіцера з червня 1999 року, проживає за адресою: АДРЕСА_4, старших прапорщиків
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженця м. Донецька, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має двох повнолітніх дітей, раніше не судимого, на військовій службі в якості прапорщика з листопада 1980 року, проживає за адресою: АДРЕСА_5,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, уродженця м. Миргород Полтавської області, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має двох дітей з яких одна неповнолітня 1994 року народження, не маючий судимості, на військовій службі в якості прапорщика з червня 1987 року, проживає за адресою: АДРЕСА_6
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, уродженця м. Лебедин Сумської області, українця, з середньою освітою, одруженого, має двох повнолітніх дітей, раніше не судимого, на військовій службі в якості прапорщика з травня 1982 року, проживає за адресою: АДРЕСА_7,
ВСТАНОВИВ:
Вироком військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року вказаних вище осіб засуджено кожного за ст. 410 ч. 2 КК України, на підставі якої призначено покарання у вигляді позбавлення волі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 і ОСОБА_5- строком на 5 років кожному, а ОСОБА_7 і ОСОБА_6 з застосуванням ст. 69 КК України - строком на 3 роки кожному.
Відповідно до ст. 54 КК України позбавлено військового звання: ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_7„ капітан", ОСОБА_4- „старший лейтенант", ОСОБА_1, ОСОБА_5і ОСОБА_6- „старший прапорщик".
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5і ОСОБА_6від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком в один рік та зобов'язано їх не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України суд конфіскував в доход держави автомобіль ВАЗ-2105 д. н. НОМЕР_1, належний ОСОБА_1, каністри, бочки та інші речі, вилучені у нього із гаражу, як знаряддя злочину.
Згідно з вироком, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6та ОСОБА_7визнані винними в інкримінованих ним злочинах при наступних обставинах.
25 жовтня 2002 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_5, на території "газовочного" майданчика технічно-експлуатаційної частини (ТЕЧ AT) військової частини А-1356, що дислокується в місті Миргороді Полтавської області, з корисливих спонукань, за попередньою змовою між собою групою осіб, з літака СУ-27 бортовий № 57 злили з допомогою спеціально виготовленого пристрою та відкрито викрали авіаційне паливо марки ТС-1 в кількості 933 кг на суму 1595 грн. 43 коп. Викрадене авіаційне паливо ОСОБА_1 і ОСОБА_5 в спеціально привезених ємкостях (каністрах) на приватних автомобілях, відповідно, - ВАЗ-2105 державний номерний знак НОМЕР_1 і ВАЗ-2104 державний номерний знак НОМЕР_2, вивезли за територію військової частини з метою подальшої його реалізації та отримання наживи.
29 жовтня 2002 року, приблизно з 13 до 16 години, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, на території "газовочного" майданчика ТЕЧ військової частини А-1356, з корисливих спонукань, за попередньою змовою між собою групою осіб, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 продовжуючи свої незаконні дії, з літака СУ-27 бортовий № 02 таким же способом відкрито викрали авіаційне паливо марки ТС-1 в кількості 3018 кг на суму 5160 грн. 78 коп., яке ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_6в спеціально привезених ємкостях (каністрах) на приватних автомобілях, відповідно, - ВАЗ-2105 державний номерний знак НОМЕР_1, ВАЗ-2104 державний номерний знак НОМЕР_2, ВАЗ-2106 держав-
3
ний номерний знак НОМЕР_2, вивезли за територію військової "Частини з метою подальшої його реалізації та отримання наживи.
31 березня 2003 року, в передобідній час, ОСОБА_7і ОСОБА_1, на території централізованої заправки паливом (далі - ЦЗП) аеродрому військової частини А-1356, з корисливих спонукань, за попередньою змовою між собою групою осіб, ОСОБА_1 продовжуючи свої незаконні дії, відкрито викрали авіаційне паливо суміші марок ТС-1 і РТ в кількості 220 літрів (179 кг) на суму 318 грн.48 коп. При цьому, згідно домовленості, ОСОБА_7при технічному обслуговуванні літаків 1-ї авіаційної ескадрилії військової частини А-2102 шляхом самозливу пального з літаків в бочки підготовив його до викрадення, а ОСОБА_1, за командою ОСОБА_7, на власному автомобілі ВАЗ-2105 державний номерний знак НОМЕР_1, заїхав на територію ЦЗП військової чаастини А-1356, де з бочок приготовлене паливо перелив в привезені ним ємкості (каністри), в автомобілі вивіз пальне за територію військової частини і перевіз в гараж, яким користувався, для тимчасового зберігання та наступної реалізації з метою отримання наживи.
Вони ж (ОСОБА_7і ОСОБА_1), продовжуючи свою злочинну діяльність, в цей же день, приблизно о 17 годині, продовжуючи свої незаконні дії, при таких же обставинах і таким же способом відкрито викрали авіаційне паливо суміші марок ТС-1 і РТ в кількості 454 літрів (370 кг) на суму 657 грн. 70 коп. Викрадене паливо ОСОБА_1 на автомобілі вивіз за територію військової частини з метою наступної реалізації та отримання наживи. Проте, на шляху ОСОБА_1 був зупинений працівниками військової прокуратури Полтавського гарнізону спільно з працівниками ДАІ УМВС та ВКР УСБ України в Полтавській області, а викрадене авіаційне паливо було вилучене.
В апеляційних скаргах засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7та захисники-адвокати ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13і ОСОБА_11не погоджуючись із вироком суду, просять його скасувати, а справу закрити на підставі ст. 6 п. 1 КПК України за відсутністю події злочину. При цьому посилаються на істотне порушенням вимог кримінально-процесуального закону органами досудового слідства і судом, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 наголошує, що вирок ґрунтується на доказах, які не були предметом дослідження в судовому засіданні та на доказах, які суперечать один одному, що має істотне значення для висновків суду і суд при цьому не вказав чому він взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Також він зазначає, що судом не були досліджені документи та речові докази на яких наполягав захист та засуджені, покази окремих свідків, викладених у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, докази зібрано з порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Крім того, засуджений ОСОБА_2 обґрунтовуючи скаргу вказує на те, що висновки суду, викладені у вироку, ґрунтуються на доказах, які не були предметом дослідження в судових засіданнях, на доказах, які суперечать один одному. В основу вироку були покладені докази, які були здобуті з суттєвим порушенням норм кримінально-процесуального кодексу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3зауважує, що на досудовому і судовому слідстві він давав послідовні покази, але суд визнав їх безпідставними і суперечливими, а поклав в основу вироку докази, зібрані всупереч вимогам закону, зокрема висновки судових експертиз, протокол відтворення обстановки та обставин подій злочину від 24 листопада 2005 року. Далі зазначає апелянт, що в порушення вимог ст. 303 КПК України суд не надав йому можливості задавати питання свідку ОСОБА_14, що є суттєвим порушенням кримінально-процесуального права, тому допит цього свідка як доказ не може бути прийнятий до уваги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 вказує, що вирок підлягає скасуванню внаслідок однобічного судового слідства, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Справа в деяких засіданнях розглядалася за відсутності підсудних, що позбавило його законних прав на захист.
Крім того, апелянт вказує, що були всі підстави для закриття справи на підставі ст. 6 п. 1 КПК України в ході її попереднього слухання, однак суддя цього не зробив, що свідчить про зацікавленість та упередженість судді. Суд взяв до уваги ті обставини, які спростовуються доказами дослідженими під час судового слідства і не відповідають фактичним обставинам справи, спираючись на покази свідка ОСОБА_15, який до суду не з'явився. Суддя посилається у вироку на висновки Харківського НДІСЄ та Київського НДІ-СЄ, які є суперечливими та спростовуються іншими доказами. Далі ОСОБА_4 вказує, що під час розгляду справи не встановлено жодного доказу в підтвердження його вини.
ОСОБА_7в своїй апеляції зазначає, що викрадення авіаційного гасу він не вчиняв, оскільки об'єктивно цього зробити не міг. Також апелянт вказує, що органами досудового слідства були допущені грубі порушення кримінально-процесуального закону при проведенні оперативно-розшукових заходів як до порушення кримінальної справи так і після її порушення стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_5, внаслідок чого вони були змушені оговорити себе та інших осіб.
4
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилається на те, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні і були всі підстави для закриття справи. Також він вважає, що судом було порушено його право на захист, оскільки деякі судові засідання проводилися без участі інших підсудних.
Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що покази про визнання своєї вини на досудовому слідстві він давав під тиском працівників прокуратури, а його невинність та неможливість скоєння інкримінованого йому злочину доведена в судовому засіданні сукупністю доказів.
ОСОБА_6. в апеляційній скарзі вказує, що інкриміновані йому органами досудового слідства злочинні дії не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Далі зазначає апелянт, що у суду були всі підстави для закриття справи, однак суддя ГРАЧОВ був зацікавлений у розгляді справи. Посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону з боку органів досудового слідства, ОСОБА_6вказує, що протоколи про визнання вини він підписав не читаючи їх змісту внаслідок психологічного тиску на нього з боку слідства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вважає себе невинним і посилається на те, що висновки суду не підтверджуються дослідженими в справі доказами, а також суд безпідставно не взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Також він вказує на те, що у деяких судових засіданнях справа розглядалася без участі інших підсудних, що є порушенням його права на захист.
Крім того, ОСОБА_5 в апеляції зазначає, що явка його з повинною на досудовому слідстві була складена з порушенням норм КПК і дана під психологічним тиском слідства, тому не може розцінюватися судом як достовірний доказ.
Адвокат ОСОБА_12 - захисник ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує, що вирок суду ґрунтується на доказах, які не були досліджені в судовому засіданні, на доказах, які суперечать один одному, і суд при цьому не вказав чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Також апелянт вважає, що в основу вироку були покладені докази, які були здобуті з суттєвим порушенням норм кримінально-процесуального права та з порушенням права на захист підсудних, що не відповідає вимогам ст. ст. 323, 324 і 334 КПК України. Висновки суду, вказує адвокат, не відповідають фактичним обставинам справи і судом не досліджені документи та речові докази, на яких наполягав захист та засуджені для спростування твердження обвинувачення.
Адвокат ОСОБА_9. - захисник ОСОБА_7. в апеляційній скарзі зазначає про те, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону і неправильним застосуванням закону.
Крім того, захисник вказує, що як досудовим слідством, так і судом не було здобуто доказів вини його підзахисного, а вирок суду ґрунтується на доказах, здобутих незаконним шляхом.
Адвокат ОСОБА_13- захисник ОСОБА_5 та ОСОБА_6. в апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду за відсутністю події злочину, посилаючись на те, що вирок суду є незаконним і упередженим, не основаним на матеріалах справи. Крім того, адвокат зазначає, що невинність у викраденні авіаційного пального його підзахисними спростовується довідками та допитаними в судовому засіданні свідками.
Адвокат ОСОБА_11. - захисник ОСОБА_1. в апеляційній скарзі посилається на те, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, у вироку не зазначено чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Також апелянт вказує, що в ході судового слідства судові засідання проводилися без участі підсудних і їх захисників, що є порушенням прав обвинувачених на захист. Далі зазначає адвокат в апеляції, що на досудовому слідстві докази були зібрані з порушенням норм КПК, однак суд цим обставинам належної оцінки не дав.
Крім того, захисники-адвокати ОСОБА_12, ОСОБА_9 та ОСОБА_13в апеляціях на вирок ставили питання про його скасування у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, допущеним під час досудового та судового слідства порушеннями кримінально-процесуального Закону. Так, зокрема, апелянти вказували про те, що вирок суду ґрунтується на доказах, які не були предметом дослідження судового слідства, та на доказах, які суперечать один одному без наведення підстав, за яких суд приймає до уваги одні та відкидає інші докази по справі. Заподіяння шкоди військовій частині А-1356 шляхом викрадення авіаційного палива, на думку апелянтів, спростовується поясненнями керівництва частини та результатами проведених документальних ревізій. Також в апеляціях засуджених вказується на те, що відтворення обстановки та обставин подій відбувалось с порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки здійснювалось з участю іншого типу літака та в іншому місці (с. Озерне Житомирської області). Каністри, які перевозив ОСОБА_1 при його затриманні, вилучені у останнього також з порушенням норм кримінально-процесуального закону, без понятих, не опечатувались, що могло призвести до їх підміни. Матеріали кінозйомки, на підставі якої засудженим також пред'являлось обвину -
5
вачення, згідно висновку експертів не можуть свідчити про винність засуджених у вчиненні крадіжки авіаційного палива, оскільки така зйомка проводилась з далекої відстані, в зв'язку з чим встановити осіб, зображених на плівці не було можливості. При цьому кінозйомка проведена набагато раніше затримання засуджених. До того ж, апелянти стверджували, що органами досудового слідства знищені речові докази по справі, які свідчили про відсутність ознак інкримінованого ним злочину.
Заслухавши доповідача, виступи засуджених та їх захисника в підтримку апеляцій, думку прокурора, який пропонував залишити апеляційні скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, апеляційний суд регіону вважає, що апеляційні скарги засуджених та їх захисників задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про винуватість засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5і ОСОБА_6у вчиненні інкримінованих їм злочинів, доведено сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які сумнівів у своїй достовірності не викликають та всупереч доводам апелянтів відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на достатньо повно і об'єктивно досліджених в судовому засіданні, належним чином оцінених та наведених у вироку доказах, які зібрані по справі.
Як вбачається із протоколів допитів ОСОБА_1 на досудовому слідстві в якості підозрюваного і обвинуваченого, що за пропозицією ОСОБА_2 він, починаючи з жовтня 2002 року до березня 2003 року, на власному автомобілі в каністрах неодноразово вивозив авіаційне паливо з військової частини. Паливо зливали ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4з літаків на території ТЕЧ в/ч А 1356, а він вивозив його і продавав, гроші повертав їм, за виключенням частини, яку залишав собі. Бачив, що за таких же умов вивозили паливо ОСОБА_5 і ОСОБА_6. В березні 2003 року, за домовленістю з ОСОБА_7 вивозив авіаційне паливо з ескадрильї і гроші за нього віддавав йому. Паливо брав з бочок, в один день вивіз спочатку 220 літрів, а потім 400 літрів, при цьому з паливом був затриманий працівниками ДАІ. (т.1, а.с. 14-16, 23). Свої покази ОСОБА_1 підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події, (т. 2, а. с. 100-104).
Згідно із заявою ОСОБА_5про явку з повинною про вчинення викрадань авіаційного палива в в/ч А 1356 (т. 1, а. с. 36-39) та протоколів допитів в якості підозрюваного і обвинуваченого (т. 1, а. с. 36-39, 43-46, 64-73), в жовтні 2002 року - березні 2003 року він неодноразово вивозив з території в/ч А 1356 авіаційне паливо. Паливо в ТЕЧ зливали з літаків ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які діяли спільно, на ЦЗТ - ОСОБА_7. Після реалізації цього палива гроші віддавав їм, залишаючи частину собі. Бачив як на таких же умовах вивозили паливо ОСОБА_1 і ОСОБА_6.
Із протоколу допиту ОСОБА_6в якості підозрюваного вбачається, що він тричі в жовтні 2002 року, в лютому і березні 2003 року отримував від ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4авіаційне паливо для реалізації (т. 1, а. с. 201-202). Свої покази він підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події (т. 2, а. с. 165-168).
Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4під час допитів в якості обвинувачених заперечували свою участь у викраденні авіаційного палива, проте пояснювали, що бачили, як наприкінці 2002 року ОСОБА_1 і ОСОБА_5на території ТЕЧ зливали паливо із літаків у каністри.
Ізпоказів свідка ОСОБА_15 видно, що він бачив як ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5і ОСОБА_6на протязі 2002-2003 років, систематично викрадали авіаційне паливо з літаків, які знаходилися на території „газового майданчика ТЕЧ в/ч А 1356. Викрадення відбувалося відкрито, в присутності інших військовослужбовців і працівників військової частини. ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4зливали пальне з баку № 2 літаків за допомогою саморобного пристрою. Паливо зливали в каністри, які привозили на своїх автомобілях ОСОБА_1, ОСОБА_5і ОСОБА_6, вони ж і вивозили паливо за територію частини і збували його. З метою припинення їх незаконної діяльності, він 25 і 29 жовтня 2002 року зняв на відеокамеру епізоди викрадення палива. На знятих ним відеосюжетах зображений „газовий майданчик" майданчик авіа ТЕЧ в/ч А 1356, літаки СУ-27, бортові номери № 57 і № 02 на них, групи військовослужбовців, які зливають паливо з літаків в ємкості і потім їх загружають в автомобілі: 25 жовтня -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_5, 29 жовтня - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Відеокасету з копією цього запису він анонімно передав ОСОБА_2, але припинення крадіжок не відбулося. Після цього таку ж копію він анонімно передав працівнику СБУ ОСОБА_15, а пізніше передав йому ж передав відеокасету з оригіналом відеозапису та видав працівникам прокуратури відеокамеру.
На думку суду регіону, місцевим судом в основу вироку було правильно покладено покази свідків ОСОБА_15 ОСОБА_14та інших, даних на досудовому слідстві щодо вчинення засудженими злочинних дій, протоколи обшуку та огляду, висновки судових експертиз та інші наведені у вироку докази, які в сукупності узгоджуються між собою та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами. Обґрун -
6
товуючи свої висновки, судом було взято до уваги також покази підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_5та ОСОБА_6, які на досудовому слідстві давали покази щодо причетності їх та інших підсудних до крадіжки авіаційного палива. В судовому засіданні вказані підсудні винними себе не визнали, та заявили, що всі покази на досудовому слідстві, в тому числі і явки з повинною, вони давали під тиском працівників військової прокуратури, а також будучи введеним в оману своїми адвокатами.
Аналізуючи та даючи оцінку показам, даним свідками та підсудними в судовому засіданні щодо непричетності останніх до вчинення інкримінованих їм злочинів, на думку суду регіону, суд першої інстанції вірно визнав ці покази такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і намаганням свідків сприяти підсудним в їх захисті від пред'явленого обвинувачення із хибно розуміючого почуття військового колективізму. При цьому суд 1-ї інстанції вірно поклав в основу вироку покази ОСОБА_1, ОСОБА_5та ОСОБА_6, яки вони давали під час досудового слідства. Одночасно суд регіону зазначає, що протоколи допитів та слідчих дій, яки були складені слідчими військової прокуратури на досудовому слідстві під час того, як вказані вище особи детально розказували та показували на місці обставини, за яких ними та іншими особами, притягнутими до кримінальної відповідальності за даною справою, здійснювались крадіжки авіаційного палива, відповідають вимогам КПК, та належно оформлені.
Судом всупереч доводам апелянтів належним чином були оцінені покази свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_6та інші докази, утому числі і ті, які ставляться під сумнів апелянтами, про що прямо наведено у вироку.
Що стосується експертиз, які покладені в основу вироку, то вони проведені відповідно до вимог чинного законодавства і не суперечать одна одній.
Посилання апелянтів на те, що у судовому засіданні свідки ОСОБА_20та ОСОБА_14були допитані без їх участі, чим порушено право підсудних на захист, є безпідставними, оскільки допит даних свідків відбувався з дотриманням вимог ст. ст. 3, 7, 15, 16 Закону України „Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" та відповідно до вимог ст. ст. 52-1, 52-3, 303 ч. ч. 8-9 КПК України.
Вірно судом 1-ї інстанції встановлено і розмір шкоди, заподіяної військової частині крадіжкою авіаційного палива. При цьому суд гарнізону обґрунтовано поклав в основу вироку висновки документальних ревізій, в тому числі і додаткових, як таки, що проведені кваліфікованими спеціалістами, котрими документально підтверджені свої висновки.
Не відповідає дійсності та матеріалам справи твердження апелянтів про те, що відтворення обстановки та обставин події відбувалось з порушенням норм КПК, оскільки здійснювалось з участю іншого типу літака та в іншому місці. Так, судом 1-ї інстанції в зв'язку з неможливістю проведення даної слідчої дії в військовій частині А-1356 внаслідок умисного пошкодження зливного пристрою невідомими особами, та відсутністю можливості їх замінити, було дано судове доручення про проведення слідчих дій. Дане відтворення було проведено працівниками військової прокуратури Центрального регіону в військовій частині А-2038 у відповідності до вимог кримінально-процесуального Закону, протоколи слідчий дій були ретельно досліджені в судовому засіданні, та належним чином приєднані до матеріалів справи. При цьому судом було достовірно встановлено, що злиття авіаційного палива з літака СУ-27 (тобто саме з також типу літака, з якого, згідно обвинувального висновку, проводилась крадіжка палива) можливе без запусків двигунів літака із зливної горловини баку № 2 літака. Свої висновки з цього приводу суд достатньо обґрунтував.
Не ґрунтується на матеріалах справи і твердження апелянтів про те, що каністри, які перевозив ОСОБА_1 при його затриманні, вилучені у останнього також з порушенням норм кримінально-процесуального закону, без понятих, не опечатувались, що могло призвести до їх підміни. Так, в томі 2 на а.с. 3-26 містяться відповідні протоколи, згідно яким 31 березня 2003 року помічником військової прокуратури Полтавського гарнізону майором юстиції ОСОБА_21 в присутності понятих оглянуто в присутності ОСОБА_1 його особистий автомобіль та гараж його родича, при цьому було виявлено велику кількість каністр та інших ємкостей з паливом. Вказані слідчі дії були детально сфотографовані, при цьому сам ОСОБА_1 не тільки показав місце зберігання та перевезення пального, але і своїми підписами підтвердив правильність складання відповідних протоколів, та відсутність зі свого боку будь-яких зауважень та заперечень. До того ж, при вилученні каністр та бочок з машини та гаражу ОСОБА_1, кожна з ємкостей була опечатана папером з підписами слідчого та понятих, про що прямо вказано в протоколах. Яких-небудь даних про те, що вилучені ємкості були в подальшому замінені - в справі відсутні, а апелянтами наведено в скаргах лише їх припущення.
Що стосується матеріалів кінозйомки, то відеокасета з записом епізодів крадіжки авіаційного палива була належним чином долучена до матеріалів справи. При цьому органами досудового слідства було достовірно встановлено особу, яка проводила цю зйомку, апаратуру, на якій проводився запис, а також шляхом проведення ряду експертиз було перевірено ідентичність відеозапису, відсутність ознак механіч -
7
ного і електроакустичного монтажу, а також реконструйована обстановка місця події, зафіксована на відеокасеті. Таким чином, посилання апелянтів у скаргах на нібито незаконність даного речового доказу також не відповідає матеріалам справи, оскільки даний доказ оцінено судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.
Яких-небудь даних про те, що органами досудового слідства знищені речові докази, яки свідчили про відсутність ознак інкримінованого винним злочину, судом не встановлено, а в скаргах наведено апелянтами лише їх припущення.
Перевіривши матеріали справи і доводи скарг, військовий апеляційний суд не знаходить обставин і фактів, котрі могли б вплинути на обґрунтованість прийнятого рішення відносно доведеності вини ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5і ОСОБА_6в скоєні інкримінованих їм злочинів і не були досліджені або належним чином оцінені судом першої інстанції.
Дії засуджених судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ст. 410, ч. 2 КК України, а покарання їм призначено відповідно до вимог Закону.
Також апеляційним судом не встановлено порушень вимог кримінально-процесуального закону під час досудового і судового слідства, котрі можуть бути підставами для скасування вироку.
Разом з тим, суд регіону зазначає, що до засуджених міг би бути застосований Закон України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року, але всі засуджені категорично відмовились від застосування до них вказаного вище Закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365-367 і 377 КПК України, військовий апеляційний суд Центрального регіону
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисників-адвокатів ОСОБА_10., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та ОСОБА_11. залишити без задоволення, а вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року - без зміни.