Справа № 2/0614/143/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

         10 січня 2012 року   м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

                    головуючого - судді Тимошенка А.О.,

             за участю:

секретаря Єнько Т.А.,

позивача ОСОБА_1,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 51520 гривень та моральну шкоду в розмірі 48480 гривень.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав та пояснив, що     ОСОБА_2 викрав належний йому автомобіль НОМЕР_1 вартістю 46540 гривень. В цьому автомобілі була здійснена антикорозійна обробка вартістю 1000 гривень та тонування скла вартістю 500 гривень. Також на момент викрадення в автомобілі знаходились наступні речі:

- флешка вартістю 110 гривень,

- магнітола «Kenwood» вартістю 1500 гривень,

- автомобільні гумові килими вартістю 300 гривень,

- набір ключів для ремонту вартістю 450 гривень,

- вогнегасник вартістю 100 гривень,

- аптечка вартістю 70 гривень,

- аварійний знак вартістю 50 гривень,

- насос для підкачки шин вартістю 150 гривень,

          - ковпаки на колеса вартістю 150 гривень.

          Крім того в автомобілі знаходились водійські права на відновлення яких було витрачено 600 гривень. Таким чином загальний розмір матеріальної шкоди становить 51520 гривень.

Викраденням автомобіля завдана також і моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданням та негативних емоціях у зв’язку із втратою майна. Крім того це потягло за собою порушення звичного способу життя та докладання зусиль для його нормалізації, що проявилось у необхідності використання громадського транспорту та таксі для особистого пересування та перевезення знайомих і родичів. Моральну шкоду позивач оцінив у 48480 гривень.

Відповідач подав заперечення проти позову в якому вказав, що вартість автомобіля завищення і становить 30000 гривень, а тому в цій частині позов він визнає. Наявність в автомобілі перерахованих позивачем речей, їх вартість та здійснення інших витрат не доведена, а тому в решті позову в частині стягнення матеріальної шкоди позивачу необхідно відмовити.

Також відповідач не визнав позов і в частині стягнення моральної шкоди, зазначивши, що позивач через тиждень після крадіжки автомобіля придбав собі новий автомобіль, а тому вважає, що моральна шкода йому не завдана.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно облікової картки позивачу ОСОБА_1 належав автомобіль НОМЕР_1 виробництва 2008 року (а.с. 6).

Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 29.09.2011 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 за  частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 289 та частиною 3 статті 15 і частиною 2 статті 289 КК України, який на даний час набрав законної сили, було встановлено, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, відносно якої справа виділена в окреме провадження, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом з корисливих мотивів, опівночі 17 листопада 2009 року на автомобілі НОМЕР_2 під керуванням особи, відносно якої справа виділена в окреме провадження, приїхав на вул. Молодіжна м. Малина Житомирської області. Залишивши вищевказаний автомобіль у провулку за гуртожитком ПТУ № 36, підсудний та особа, відносно якої справа виділена в окреме провадження, переконались у відсутності сторонніх осіб, що могли завадити заволодіти автомобілем, та розподілили між собою ролі. Відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_2 став неподалік гаража, який належить ОСОБА_1, та спостерігав за тим, щоб ніхто не йшов, а особа, відносно якої справа виділена в окреме провадження, залізла на його дах, зняла з нього листи шиферу і таким чином проникла в гараж, в якому знаходився автомобіль НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_1 Перебуваючи в гаражі, особа, відносно якої справа виділена в окреме провадження, відкрутила дверні штаби та відкрила двері. Після цього, з’єднавши дроти живлення, вона завела вищевказаний автомобіль та виїхала на дорогу.

Цього ж дня на викраденому автомобілі, за кермом якого перебував ОСОБА_2, вони поїхали в м. Київ, щоб реалізувати його. В м. Києві на     вул. Пухівській ОСОБА_2 та особа, відносно якої справа виділена в окреме провадження, залишили автомобіль поблизу приватних гаражів і через деякий час зустрілись з іншою особою, відносно якої справа не порушувалась. Ця особа пообіцяла передати їм за викрадений автомобіль 1400 доларів США, які згодом передала тому, хто разом з ОСОБА_2 заволодів автомобілем НОМЕР_1, що  належить потерпілому ОСОБА_1

Своїми діями ОСОБА_2 та особа, відносно якої справа виділена в окреме провадження, заподіяли потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 46540  гривень (а.с. 23-27). Ця матеріальна шкода складається з вартості викраденого автомобіля, що підтверджується висновком експерта з  товарознавчої експертизи № В-4697 від 24.12.2009 року, яка була проведена у вищевказаній кримінальній справі (а.с. 3).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки саме неправомірними діями ОСОБА_2, які виразились у викраденні автомобіля, позивачу завдана майнова шкода, то суд стягує з відповідача на користь позивача вартість викраденого автомобіля в розмірі    46540  гривень.

Доказів стосовно наявності у викраденому автомобілі: флешки, магнітоли «Kenwood», автомобільних гумових килимів, набору ключів для ремонту,  вогнегасника, аптечки, аварійного знаку, насосу для підкачки шин та ковпаків на колеса, їх вартості, а також стосовно здійснення витрат на тонування автомобіля, антикорозійну обробку та відновлення водійських прав, позивачем не надано. У зв’язку з цим суд відмовляє у стягненні решти частини матеріальної шкоди за безпідставністю.

Також згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що викраденням автомобіля ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, але розмір її, який встановлений позивачем, є явно завищеним.

У зв’язку з цим суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, призначає ОСОБА_1 до відшкодування моральну шкоду в розмірі 2000 гривень. Цю шкоду суд також стягує з відповідача, оскільки вона заподіяна з його вини, а згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України і стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог. Також суд стягує з позивача на користь держави судовий збір пропорційно до відхилених позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, оскільки від сплати судового збору з позовних вимог про стягнення матеріальних збитків позивач звільнений на підставі пункту 6 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 176, 185, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України,-

вирішив:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну йому матеріальну шкоду в розмірі 46540 гривень та моральну шкоду в розмірі 2000 гривень.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 485 гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір пропорційно до відхилених позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 464 гривні 80 копійок

Від сплати судового збору з позовних вимог в частині стягнення матеріальних збитків позивач звільнений на підставі пункту 6 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

           Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду  протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а учасниками процесу, які не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:А. О. Тимошенко