Справа № 1/0614/262/11

В И Р О К

І м е н е м   У к р а ї н и

         13 грудня 2012 року  Малинський районний суд Житомирської області в складі:

                    головуючого судді      Ярмоленка В.В.,

                    при секретарі              Грищенко О.В., Петренко М.А.

                    з участю прокурора  Лозовика А.В.

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, не працюючої, не одруженої, не судимої -

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого  майна (крадіжку) при таких обставинах:

          14 серпня 2011 року близько 17-ї години, підсудна перебуваючи в кафе «Чернігівське», розташованому на території парку культури та відпочинку ім. М.Маклая в м. Малині Житомирської області, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, скориставшись відсутністю інших осіб та тим, що потерпіла ОСОБА_2 залишила без нагляду  свою жіночу сумку, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрала сумку вартістю 70 грн., в якій знаходились: гаманець вартістю 25 грн., з грошима в сумі 70 грн., мобільний телефон марки «Самсунг j700 і», вартістю 260,00 грн., із сім-карткою оператора «Life»вартістю 15,00 грн. Викраденим мобільним телефоном розпорядилася на власний розсуд, продавши його за 250 грн. Решту викраденого викинула відразу в парку.   

Зазначеними злочинними діями завдано ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 450,00 грн.  

          Підсудна повністю визнала свою вину. Підтвердила, що 14.08.2011 року, відпочивала за столиком в кафе в колі своїх знайомих, серед яких була і ОСОБА_2, вживаючи спиртні напої. Близько 17-ї години остання, виходячи з кафе, попросила її наглянути за сумкою. Через деякий час, достовірно знаючи, що дана сумка належить потерпілій та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла сумку та пішла в напрямку центру. Сумку та усіма речами, що в ній знаходились, залишила в парку, а собі забрала лише мобільний телефон, який через тиждень продала в магазині, а отримані кошти витратила на власні потреби.  У вчиненому розкаюється.  

          Враховуючи повне визнання своєї вини підсудною, відсутність сумнівів у добровільності та істинності її позиції та правильне розуміння нею змісту ст. 299 КПК України, суд, керуючись вказаним законом, інші докази по справі не досліджує.

          За погодженням учасників процесу свідки до суду не викликались та не допитувались.

          Крім показів підсудної  її вина доводиться:

даними протоколу від 06.10.2011 року огляду предметів, згідно якого  викрадений мобільний телефон j700 і»було оглянуто та згідно постанови визнано речовим доказом по даній кримінальній справі (а.с.38-39);

актом покупки мобільного телефону від 21.08.2011 року (а.с. 28);

висновком товарознавчої експертизи від 21.09.2011 року, яким встановлено, що вартість мобільного телефону j700 і»з урахуванням зносу складає станом на 14.08.2011 року- 260 грн. (а.с. 36).

          На підставі наведеного, суд приходить до висновку щодо винності підсудної у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) та кваліфікує ці  її дії за ст. 185 ч. 1 КК України.

Як особа, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Призначаючи вид  і міру покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до  середньої тяжкості,  та обставини , що пом’якшують та обтяжують покарання .

Підсудна щиро кається в скоєному, з’явилась зі зізнанням. Ці обставини у відповідності до ст.66 КК України пом’якшують  її покарання.

Обставиною,  що обтяжує її покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

  Враховуючи викладене, при призначенні покарання підсудній, суд вважає за доцільне призначити їй покарання у межах установлених санкцією статті, що передбачає відповідальність за вчинений  нею злочин  у виді позбавлення волі, оскільки вона ніде не працює, деякий час перебуватиме в обмеженому для руху стані через закритий перелом обох кісток лівої гомілки, що виключатиме можливість сплати нею штрафу та відбуття виправних або громадських робіт.

Суд вважає, що виправлення підсудної можливе без відбування покарання та приймає рішення про звільнення її від відбування покарання з випробуванням у порядку ст. 75 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

          Керуючись ст. ст. 323, 324  КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання  у виді 1 (одного) року позбавлення волі.  

   На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену від відбуття покарання у виді позбавлення волі  з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.  

   На підставі ст. 76 КК України встановити засудженій  наступні обов'язки:

   - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально  виконавчої інспекції ;

  - повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання  та роботи;                       

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередню –підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон «Samsung j700i», що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 –повернути їй за належністю (а.с. 39,40).

Акт покупки мобільного телефону - зберігати при матеріалах справи (а.с.28)

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області  через Малинський районний суд  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:В. В. Ярмоленко