ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    ПОСТАНОВА  

"30" червня 2006 р.

Справа №  14/69

   Господарський суд Кіровоградської області у складі судді  Колодій С. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу № 14/69

      за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Віта.С",           м. Кіровоград   

до відповідача:  Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград          

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Шарепа М.А. , довіреність № 3  від 26.03.06 ;  

від відповідача - Панасенко І.Б. , довіреність № 153  від 19.04.06 ;  

Секретар судового засідання – Дряпак Я.В.

Час прийняття постанови суду 09:49 год.

Подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000692360\3 від 26.12.2005 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 571,01 грн., в зв’язку з висновком податкової служби про завищення позивачем бюджетного відшкодування в травні, липні, вересні 2003 р. на 878,26 грн. в місяць, в червні                          2003 р. на 544,93 грн. в місяць, в січні, березні, квітні, травні, червні 2004 р. на 876,26 грн. в місяць, а всього на суму 7 571,01 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідно до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 28.11.2001 р., зареєстрованого в  реєстрі за № 1550, орендарем земельної ділянки, розташованої за адресою м. Кіровоград, вул. Садова,43 є ТОВ „Гефест-Віта С”. Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, що знаходиться по вул.. Жовтневої революції,33 у м. Кіровограді, виданого Кіровоградською міською Радою народних депутатів від 18.04.1997 р., зареєстрованого в книзі записів державних актів на право користування землею за                   № 819, право користування землею належить ТОВ „Гефест–Віта С”. Згідно з зобов’язаннями, передбаченими Договором про спільну діяльність ТОВ                  „Гефест-Віта С” фактично надало земельні ділянки під будівництво АЗС. Згідно з умовами Договору про спільну діяльність ТОВ „Гефест-Віта С” взяло на себе зобов’язання сплачувати відповідно до діючого законодавства податки, збори та інші платежі до бюджету по веденню спільної діяльності. Посилаючись на пункт 2.1 статті 2, пункт 5.1 статті 5 Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” та договір про спільну діяльність №1 від 14.04.1999 р. , позивач зазначає, що платником податків по договору про спільну діяльність є ТОВ                   „Гефест – Віта С”, а не договір про спільну діяльність та вважає, що віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених по орендній платі за землю та по земельному податку є законними, тому що АЗС, які експлуатуються за договором про спільну діяльність, знаходяться саме на зазначених земельних ділянках. Крім того, земельні ділянки надаються юридичній особі ТОВ                           „Гефест - Віта С”, а не договору про спільну діяльність. Платник податків не згоден з висновком в акті перевірки, що ТОВ „Гефест-Віта С” не мало сплачувати земельний податок чи орендну плату за землю з коштів спільної діяльності, а повинно було сплачувати з рахунку основної діяльності та стверджує, що спірне податкове повідомлення-рішення є формальним, тобто таким, яке у жодному випадку не змінює суми податкових зобов”язань платника податків, тому що у цьому разі на балансі спільної діяльності потрібно б було враховувати виставлені від основної діяльності витрати щодо сплати земельного податку чи орендної плати за землю.

Позивач звертає увагу суду на недотримання працівниками податкової служби порядку проведення планових виїзних перевірок відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, а саме проведення перевірки платника податку ТОВ „Гефест - Віта С” ні в цілому, як юридичної особи, а лише частки його господарської діяльності, договору про спільну діяльність.

В запереченнях проти позову ДПІ в м. Кіровограді зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки Договір про спільну діяльність не має Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, що розташована у м. Кіровограді по вул. Габдрахманова, 46 та не є власником землі, а також не має договору оренди (суборенди) земельної ділянки на земельну ділянку, що розташована у м. Кіровограді по вул. Садовій,43 та не являється орендарем цієї земельної ділянки, отже не є платником податку на землю чи орендної плати за землю. Посилаючись на норми статті 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий орган зазначає про безпідставне завищення позивачем за перевіряє мий період податкового кредиту та, як наслідок,  завищення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

                                                    

                                               ВСТАНОВИВ:

03.06.2005 р. працівниками Кіровоградської ОДПІ складено акт №68\23-6\303954243 „Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Договору про спільну діяльність між ТОВ „Гефест –Віта С” та ЗАТ „Гефест”.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено, що у порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені по орендній платі за землю, орендарем якої Договір про спільну діяльність не являється і яка відноситься до складу валових витрат підприємства, а отже і не має права на податковий кредит по податковим накладним, виписаним управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних відносин на загальну суму 15 475,35 грн., у результаті чого платником занижено податок на додану вартість на суму 7 904,34 грн. та завищено суми від’ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 7 571,01 грн.

Платник податків не погодився з зазначеним рішенням та оскаржив його в процедурі адміністративного узгодження, на всіх рівнях адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення.          

Господарський суд задовольняє вимоги позивача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000692360\3 від 26.12.2005 року в силу наступного.

Як свідчать матеріали справи, між спільним підприємством „Гефест” та ТОВ „Гефест-Віта С” укладено договір про спільну діяльність від 14.04.1999 року № 1. Згідно з умовами договору сторони по договору зобов’язалися об’єднати свої фінансові ресурси та господарську діяльність для досягнення загальної господарської мети, як то будівництво та наступну експлуатацію автозаправних станцій на території м. Кіровограда. Керування спільною діяльністю та ведення загальних справ Учасників договору покладається на ТОВ „Гефест-Віта С”. Згідно з пунктом 1.4 Договору ТОВ „Гефест - Віта С” здійснює участь у спільному проекті шляхом надання земельних ділянок під будівництво АЗС. Згідно з пунктом 1.7 Договору ТОВ „Гефест - Віта С” сплачує відповідно до діючого законодавства податки, збори та інші платежі в бюджет по веденню спільної діяльності, сплачує за використану електроенергію, комунальні послуги, здійснює організацію та оплату праці працівників, працюючих на спільно експлуатованих АЗС та адміністративно-розпорядчого апарату, керуючого спільною діяльністю, відносить вказані витрати на валові витрати по спільній діяльності і проводить їх оплату з окремого рахунку, відкритого для спільної діяльності.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської Ради народних депутатів від 25.1.21996 року № 900 та Державного акту на право постійного користування землею від 18.04.1997 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 819 ТОВ „Гефест-Віта С” надано у постійне користування 0,40 гектарів землі на розі вулиць Жовтневої революції та Габдрахманова у м. Кіровограді для розміщення торговельно-побутового центру.

Згідно з договором оренди земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 28.11.2001 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1550 виконавчий комітет Кіровоградської міської Ради народних депутатів, як Орендодавець, на підставі рішення міської Ради від 17.10.2001 р. надав ТОВ „Гефест-Віта С” на умовах дострокової оренди земельну ділянку площею 0,305 гектарів по вул. Садовій,43 у м. Кіровограді під розміщення торговельно-побутового комплексу.

З матеріалів справи вбачається, що на земельних ділянках по                                 вул. Габдрахманова та вул. Садовій розміщені автозаправні станції, які експлуатуються Договором про спільну діяльність. Даний факт підтверджується тим, що торгові патенти на право здійснення торгівлі нафтопродуктами придбано на Договір про спільну діяльність, реєстратори розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій на АЗС зареєстровані на Договір про спільну діяльність, всі господарські операції щодо придбання та реалізації нафтопродуктів на АЗС відображаються в бухгалтерському та податковому обліку Договору про спільну діяльність, в той же час ТОВ „Гефест – Віта С”(основна діяльність) практично господарською діяльністю не займається та не використовує земельні ділянки по вул. Габдрахманова та вул. Садовій в основній діяльності, що підтверджує акт перевірки  від 12.07.2005 р. № 89\23-6\24151301 ТОВ „Гефест – Віта С”(основна діяльність).

Проблеми податкового обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи виникають в зв’язку з тим, що така  діяльність здійснюється без створення юридичної особи.

В зв’язку з тим, що Договір про спільну діяльність не є юридичною особою він не може бути стороною по договору оренди землі, йому також не може бути дана земельна ділянка в постійне користування, отже сам по собі Договір про спільну діяльність не може бути платником податку за землю або орендної плати за землю.

Відповідно до підпункту 7.7.2 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

В даному випадку платником податку є той учасник  договору на кого згідно Договору про спільну діяльність покладається сплата податків, а саме ТОВ „Гефест- Віта С”.

По результатам спільної діяльності ТОВ „Гефест-Віта С”  визначає оподаткований прибуток від спільної діяльності, який є об’єктом оподаткування його учасників.

Оподаткований прибуток від спільної діяльності розраховується в порядку, що встановлений пунктом 3.1 статті 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу от здійснення спільної діяльності звітного періоду, зменшеного на суму валових витрат, пов’язаних з проведенням спільної діяльності та сумою амортизаційних відрахувань основних фондів, що використовуються в спільної діяльності.

Відповідно до пункту 14 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом ДПА України від 30.09.2004 р. № 571, зареєстрованого в Мінюсті України 29.10.2004 р. за №1389\9988 розподіл витрат платника податку – учасника спільної діяльності, які включаються до складу валових витрат та одночасно пов’язані як з власною господарською діяльністю такого платника , так і зі спільною діяльністю, відбувається аналогічно вимогам пункту 13 цього Порядку.

Згідно пункту 13 Порядку у разі, коли основні фонди платника податку – учасника спільної діяльності використовуються як у власній господарської діяльності, так і в спільній діяльності, частина амортизаційних відрахувань за цими основними фондами враховуються у звіті та додатку до нього в сумі, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду за цими фондами, як сума доходів, отриманих від спільної діяльності відноситься до загальної суми таких доходів та валових доходів, отриманих цим платником від власної господарської діяльності.

Таким чином витрати платника податків – учасника спільної діяльності, що включаються до складу валових витрат і одночасно пов’язані як з власною господарською діяльністю, так і спільною діяльністю, підлягають розподілу. Сума витрат спільної діяльності розраховується виходячи з пропорції, яка визначається як відношення суми доходів, отриманих від спільної діяльності до загальній сумі таких доходів і валових доходів, отриманих платником податків від власної господарської діяльності.

В зв’язку з цим, витрати платника податків, які повністю пов’язані із спільною діяльністю, розподілу не підлягають, а включаються в склад витрат, пов’язаних із спільною діяльністю в повній сумі.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що витрати ТОВ „Гефест-Віта С” за перевіряємий період по сплаті земельного податку у розмірі 31 109,00 грн. та орендної платі у розмірі 118 565,64 грн. в повному обсязі пов’язані із спільною діяльністю, отже цілком правомірно віднесені до валових витрат спільної діяльності.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів(робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва(обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів(робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди(лізингу) та операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику(кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

За таких підстав є цілком правомірно віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем за користування земельними ділянками та безпідставним посилання  відповідача на підпункт 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Крім того, господарський суд погоджується з ствердженням позивача, віднесення плати за землю до валових витрат спільної діяльності не змінює суми податкових зобов”язань платника податків, оскільки на балансі спільної діяльності потрібно б було врахувати виставлені від основної діяльності витрати щодо сплати земельного податку чи орендної плати за землю.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє вимоги позивача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000692360\3 від 26.12.2005 р. про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 7 571,01 грн.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, частиною 1 статті 162, статтею 163, частинами 1-4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                           ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об"єднаної державної податкової інспекції  № 0000692360/3 від 26.12.2005 р. про сплату суми завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 7 571,01 грн.  

Стягнути з Державного бюджету України (№ рахунку 31118095600002, МФО 823016, отримувач коштів ВДК у м. Кіровограді, банк отримувача УДК у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 24145329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Гефест - Віта.С" (25001, м. Кіровоград, вул. Садова, 43, п/р 260031489 в АППБ "Аваль" м. Кіровограда, МФО 323538,  код ЄДРПОУ 24151301) судові витрати по справі 3,40 грн. державного мита.  

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

  

Суддя

С. Б. Колодій