РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011 року                                                                                                            Справа № 2-1844/11

        Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Коломієць Я.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради «Коменергосервіс»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2  про стягнення  заборгованості по оплаті за надання послуг  теплопостачання,  

ВСТАНОВИВ:

        Комунальне підприємство Дніпропетровської міської ради  «Коменергосервіс»звернулось до суду із цим позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та Закону України «Про місцеве самоврядування  в Україні» рішенням Дніпропетровської міської ради №39/48 від 15.07.2009 р. КП «Коменергосервіс»Дніпропетровської міської ради з 01.11.2009 р. визначено виконавцем послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання споживачів лівобережної частини міста Дніпропетровська з покладанням на нього функцій транспортування та постачання теплової енергії, на підставі чого воно надає теплову енергію за адресою, по якій мешкають відповідачі за цим позовом, та де головним квартиронаймачем є  ОСОБА_1, яка на підставі особового рахунку 606-60001296 повинна оплачувати надані послуги щомісяця до 20 числа, який слідує за розрахунковим місяцем; зазначаючи у позові про те, що відповідач, не зважаючи на попередження, не здійснює з 01.11.2009 р. по 01.04.2010 р. оплати за ці послуги, склалася заборгованість в розмірі  2 761  грн. 99 коп., про стягнення якої, оскільки через технічні характеристики систем центрального опалення не є можливими відключити боржника від систем теплопостачання,  у позові й було заявлено відповідну вимогу.              

        У судове засідання  представник позивача  не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив про сплату з боку відповідачів за цим позовом заборгованості та у зв’язку з цим просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат.      

        У судове засідання відповідачі,  належним чином повідомлені, повторно не з’явилися, причини  неявки суду не повідомили та не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, не скористалися правом надання заперечень проти позову, у зв’язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України  вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

       Врахувавши заяву представника позивача  та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність  підстав для задоволення позову та вирішення питання виключно про розподіл судових витрат між сторонам за цим позовом, оскільки після подання позову до суду з боку відповідачів заборгованість була сплачена.

        Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

        Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

        До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення;  витрати на правову допомогу;  витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

        Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

        Судом було встановлено, що відповідачі  сплатили 2 761 грн. 99 коп. в якості оплати за надані послуги теплопостачання, погасивши, таким чином, заборгованість з оплати за надані послуги, про стягнення якої було заявлено вимогу у позові, який надійшов до суду 26.07.2010 р. Таким чином, суд, враховуючи те, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, зазначає, що вбачаються підстави для задоволення заяви позивача та присудження до стягнення з відповідачів понесених при зверненні КП «Коменергосервіс»до суду та документально підтверджених судових витрат, пов’язаних зі сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 15 (п'ятнадцять) гривень з кожного з відповідачів окремо  та пов’язаних  зі сплатою судового збору в розмірі 25 (двадцять п’ять) гривень 50 (п’ятдесят) копійок з кожного з відповідачів окремо.             

       Керуючись  ст.ст.  11, 15,  ч. 1 ст. 89,  ст.ст. 212, 214-215, 224, 226  ЦПК України,   суд   

ВИРІШИВ:

       Позов Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради «Коменергосервіс»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2  про стягнення заборгованості по оплаті за надання послуг  теплопостачання задовольнити  повністю.

       Стягнути з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2   на користь Комунального підприємства  Дніпропетровської міської ради  «Коменергосервіс» судові витрати, пов’язані зі сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі  15 грн. з кожного окремо.

       Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2  в дохід держави судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі  25,5 грн. з кожного окремо.    

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

        Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

        Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя