Справа № 1-71/07 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

20 липня 2007 року Шполянський райсуд Черкаської області,

В складі: головуючого - судді                              ГОРОБЕЦЬ O.K.

При секретарі                                                        КАВУН Т.О.

З участю  прокурора                                             ВАРЕНКО P.O., ЯЦЕНКО О.С.

Адвоката                                                                ОСОБА_1, ОСОБА_2

Потерпілого                                                          ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шпола справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця. громадянина Украіни, зареєстрованого в м.  Черкаси АДРЕСА_2, не одруженого, пенсіонера, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого.

-     в скоєнні злочину передбаченого  ст.. 122 ч.1 КК України.-

Встановив:

19 грудня 2006 р. близько 3 год. ночі підсудній ОСОБА_4. побачивши на своєму подвір'ї в АДРЕСА_1 Черкаської області ОСОБА_3, який заблукав в темряві та зайшов до цього подвір'я, взявши в будинку дерев'яну палицю. Підійшов до ОСОБА_3. І умисно наніс кулаком руки удар в обличчя ОСОБА_3, потім палицею наніс удар по лівій руці ОСОБА_3. потім іншою палицею і наніс удар по лівій руці і по плечах потерпілого. В результаті цих побоїв ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктевої кістки в середній третині зі зміщенням, крововилив обох плечей, які згідно висновку судово - медичної експертизи №5 -А від 15.01.07 р. відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень які спричинили стійку втрату працездатності по признаку тривалості розладу здоров'я - тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Як на попередньому слідстві так: в судовому засіданні підсудній ОСОБА_4. вину в скоєнні злочину передбаченого  ст.. 122 ч.1 КК України не визнав, цивільний позов заявлений потерпілим на суму 6747.62 грн. не визнав і дав покази про те, що вночі 19.12. 2006 року почув як гавкали його собаки в подвір'ї, побачив, що в його подвір'ї ходить незнайомий чоловік, який пішов до сараю. Одягнувшись і ввімкнувши освітлення не подвір'ї і взявши дерев'яну палицю, вийшов на подвір'я, запитав хто тут ходить та почув нецензурну лайку, незнайомий сказав ОСОБА_4, щоб останній завів незнайомця в хату бо він замерз і босий / без взуття / та просив забрати собак які бігали у дворі. Коли ОСОБА_4 підійшов до знайомого, останній, нібито, взяв ОСОБА_4 за верхні їй одяг, а ОСОБА_4 вдарив незнайомого кулаком в обличчя, потім палицею бив незнайомого в різні частини тіла / по руках, по плечах /, а коли палиця переломилася, ОСОБА_4 взяв в дворі іншу палицю і наносив нею удари незнайомому / потерпілому ОСОБА_3 /. який упав. Після того, як ОСОБА_4 пригрозив ОСОБА_3, що зарубає його сокирою. Потерпілий пішов з двору. Просив виправдати його.

Вина  ОСОБА_4. в скоєнні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3 підтверджується зібраними по справі доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_3 про те, що він являється інвалідом З -ї групи по зору / зовсім не бачить на ліве око, а на праве око гострота зору - 0,6 НК а.с.  56-57 /. Ввечері 18.12.06 р. він вжив невелику кількість спиртних напоїв з кумом.  ОСОБА_5, від кума пішов додому, втратив орієнтування на місцевості, попав у ставок, в якому втратив взуття і частину одягу, сильно замерз зимової пори. Побачивши світло в якомусь дворі в с.  Лебедин., пішов на світло, зайшов в двір, де горіло освітлення, чув гавкіт собак в дворі, коли вийшов хазяїн двору / підсудній ОСОБА_4./, потерпілий сказав хазяїну,

2

що він майже голий, босий і дуже замерз. У відповідь на ці слова ОСОБА_4. бив потерпілого палицею, яка зламалася, потім другою палицею, причому бив потерпілого навіть тоді, коли ОСОБА_3 вже лежав на землі, при цьому ОСОБА_4. переламав потерпілому руку. Абсолютно ніяких агресивних дій відносно ОСОБА_4. потерпілий не здійснив : не міг здійснити так як був в безпорадному стані - майже без одягу, без взуття, до того ж нападаючому ОСОБА_4. сказав своє прізвище і ім'я -« Я ОСОБА_3 «. Просив не позбавляти волі підсудного та стягнути 1747, 62 грн. за матеріальну шкоду : 5000 грн. за моральну шкоду так як потерпілому в зв'язку з переломом руки була зроблена хірургічна операція з постановкою металевого штиря, тривалий час він лікувався, був порушений його звичний життєвий ритм, він переніс сильний фізичний біль та моральні страждання :

- показами свідків : ОСОБА_5 та ОСОБА_6. про те, що 20.12. 06р. їм стало відомо про побиття потерпілого ОСОБА_3, як пізніше вияснилось, це побиття вчинив ОСОБА_4.;

- висновками судово - медичної експертизи про те. що у потерпілого ОСОБА_3. виявлені ушкодження в вигляді закритого перелома лівої ліктевої кістки в середній третині із зміщенням, синці обох плечей, які могли утворитися від ударів тупими предметами, по ступеню тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по признаку тривалості розладу здоров'я. Виключається можливим виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3. в результаті падіння з висоти власного росту на тверду рівну поверхню. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_3. могли виникнути при нанесенні ударів дерев'яною палицею і по строку давності ці тілесні ушкодження відповідають часу / даті 19.02.06р. / вказаній в обставинах даної справи ;

/а.с.  20,31/ - даними протоколу огляду місця події та схемою до нього на якій вказано місце в садибі ОСОБА_4. де був побитий ОСОБА_3.

а.с.  5-6 - зачитаними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_7.  про те, що вночі в грудні 2006 р. він чув сильний гавкіт собак, вийшов на вулицю, побачив, що в сусіда - ОСОБА_4. в дворі горіло світло і сильно гавкали собаки, до сараю ішов ОСОБА_4. який повідомив ОСОБА_7.  що тільки що когось сильно побив,

а.с.  36

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_4. обвинувачення в скоєнні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень доказано повністю і кваліфікує його дії за  ст.. 122 ч.1 КК України.

Не визнання ОСОБА_4. вини в скоєнні злочину суд розцінює як своєрідний, але необґрунтований спосіб захисту своїх інтересів. Версія ОСОБА_4 про те, що він нібито, знаходився в стані необхідної оборони не знайшла свого підтвердження ні в ході досудового слідства ні в судовому засіданні так як :

- необхідною обороною згідно  ст.. 36 КК України визнаються дії вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав і інтересів особи, яка захищається, від суспільно-небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, а в даній справі беззаперечно, встановлено, що ОСОБА_3, інвалід 3 групи, попавши вночі в ставок і добираючись до дому, випадково, маючи вади зору, зайшов в подвір'я ОСОБА_4., який, сам вийшов на подвір'я, перший вчинив напад з палицею на безпорадного громадянина, який не проявляв агресії, жодного разу не вдарив ОСОБА_4. не мав при собі будь-яких знарядь чи зброї. Перебивши одну палицю. ОСОБА_4. взяв другу і продовжував побити лежачого ОСОБА_3.

- Перевищенням меж необхідної оборони згідно ч.3  ст. 36 КК України визнається умисне заподіяння тому хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає

3

небезпечності посягання або обстановці захисту, а в даній справі встановлено, що ніякого посягання на життя чи здоров'я ОСОБА_4. з боку потерпілого ОСОБА_3. фактично не було і в силу його безпорадного стану вночі 19. 12..06 р. і не могло бути.

Призначаючи покарання ОСОБА_4. суд враховує, що він скоїв злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується по місцю проживання, має похилий вік / 69 років/ та ряд хронічних захворювань, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4. суд не знайшов, а обставиною, яка обтяжує його покарання суд визнає вчинення злочину щодо особи, що перебуває в безпорадному стані / п. 6 ч.1  ст. 67 КК України/.

Тому враховуючи тяжкість злочину, особу винного та виходячи з принципу гуманізму суд вважає, що ОСОБА_4, можливо виправити без відбування покарання згідно санкції ч.1  ст. 122 КК України : підсудного слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановленням йому іспитового строку.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди 1747, 62 грн. слід задовольнити повністю, а про стягнення моральної шкоди 5000 грн. з ОСОБА_4. слід задовольнити частково - в сумі 2500грн. враховуючи те, що підсудній являється пенсіонером.

Судових витрат, речових доказів по справі - немає.

Керуючись  ст.. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого  ст.. 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання - 3 роки обмеження волі.

На підставі  ст.. ст. 75, 76 п.3 КК України звільнити ОСОБА_4. від відбування призначеного судом покарання з випробуванням якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обов'язки повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд - засудженому ОСОБА_4. відмінити з дати вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4. на користь потерпілого ОСОБА_3.:

- За матеріальну шкоду в т.ч.1 юрдопомога адвоката - 1747, 62 грн..

- За моральну шкоду завдану злочином потерпілому - 2500 грн., а всього на користь ОСОБА_3 4247.62 грн.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб рахуючи з дати його проголошення.