Справа № 2-2432/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"14" грудня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого –судді                                 В.П. Гончарука

при секретарях                                           Репетун К.А., Я.А. Кошовій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Універсальна»про стягнення суми страхового відшкодування, –

ВСтановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ПрАТ «СК «Універсальна»невиплачену суму страхового відшкодування, яке відповідач повинен був сплатити за наслідками настання страхової події в рахунок виконання умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, належного йому та пошкодженого внаслідок ДТП.

Вимоги позову обґрунтовані наступним.

Так, 27.07.2009 р. сторони уклали договір добровільного страхування автомобіля «Хьюндай»д/н НОМЕР_1, в кінці 2009 р. по факту настання страхового випадку позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про відшкодування йому шкоди, завданої внаслідок ДТП та надав всі необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування документи.

Вартість відновлювального ремонту, автомобіля позивача, розрахована СТО ФОП ОСОБА_2 склала 59 778 грн. за умови заміни блок –фари  58 148 грн. за умови проведення ремонту а не заміни блок фари. Обидва рахунка, що підтверджують наведені суми були подані позивачем до ПрАТ «СК Універсальна»разом із заявами про їх оплату на користь СТО ФОП ОСОБА_2, при чому відповідно до останньої заяви поданої відповідачу, позивач посилався на вартість ремонту в сумі 58 148 грн.

Відповідач в такі вимоги позивача на задовольнив, ПрАТ «СК «Універсальна»на підставі наданих ОСОБА_1 документів було прийнято рішення про конструктивну загибель забезпеченого транспортного засобу та запропоновано позивачу погодити вартість залишків транспортного засобу в розмірі 50 000 грн.

Позивач не погодився з таким рішенням та наполягав на виплаті страхового відшкодування на підставі останнього розрахунку вартості відновлювального ремонту.

В подальшому відповідач листом повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв»язку із створенням останнім перешкод у визначенні страховиком обставин, характеру та розміру збитків, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 57 339,50 грн. суми страхового відшкодування за вирахуванням 808,50 грн. франшизи та 8 085 грн. пені, передбаченої умовами страхового договору за несвоєчасне проведення страхової виплати, поклавши на них судові витрати.

В судовому засіданні сторона позивача позов підтримала, та просила його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснюючи це тим, що позивач своїми діями фактично чинив перешкоди ПрАТ «СК «Універсальна»у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, що були завдані внаслідок пошкодження забезпеченого автомобіля, що в свою чергу є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно положень ст. 26 ЗУ «Про страхування»та вимог страхового договору. Такі дії, зокрема, виражались в наданні двох розрахунків СТО ФОП ОСОБА_2 за однаковим номером та вихідною датою. В підтвердження неправомірних дій позивача представник відповідача посилався на постанову оперуповноваженого ВДСБЕЗ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.12.2010р.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2009 р. сторони уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № 3115/209/000576, де об»єктом страхування визначено автомобіль «Хьюндай»д/н НОМЕР_1, а одним з страхових випадків –пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо –транспортної пригоди.

03.11.2009 р. забезпечений автомобіль було пошкоджено внаслідок ДТП, що ПрАТ «СК «Універсальна»за відповідною заявою позивача було визнано страховим випадком.

У відповідності до вимог страхового договору позивач надав весь пакет необхідних для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування документів, серед яких, зокрема, розрахунки вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, обидві датовані 03.12.2009р. за однаковим номером. Згідно першої довідки, наданої позивачем така вартість становила 59 788 грн., згідно другої –58 148 грн.

Оскільки заява від 07.12.2009 р. подана позивачем до ПрАТ «СК «Універсальна»з проханням здійснити оплату рахунку, складеного СТО ФОП ОСОБА_2 на суму вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в розмірі 58 148 грн. була останньою такого змісту та зважаючи на заявлені позовні вимоги, суд рахує цю суму вірною та такою, що відображає дійсний розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача. Разом з тим, суд не бере до уваги ствердження сторони відповідача щодо сумнівності та протиправності розрахунку СТО ФОП ОСОБА_2 з цього приводу, адже в матеріалах справи міститься копія постанови оперуповноваженого ВДСБЕЗ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.12.2010 р., винесеної на підставі перевірки, проведеної за заявою директора юридичного департаменту ПрАТ ««СК «Універсальна», згідно якої жодних протизаконних дій під час складання вказаного розрахунку СТО ФОП ОСОБА_2 виявлено не було.

Умовами розділів 7,8,9 страхового договору передбачено порядок звернення страхувальника до страховика в разі настання страхового випадку. Судом встановлено, що позивач в повній мірі дотримався такого порядку, вчасно звернувся з відповідним повідомленням про настання страхового випадку та надав усі передбачені договором документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Розмір страхового відшкодування згідно положень розділу 10 страхового договору, укладеного між сторонами, може бути визначено за декількома варіантами. Виходячи з пояснень сторін та матеріалів справи сторони фактично погодили між собою варіант № 2, за яким такий розмір визначається виходячи із калькуляції відповідного СТО.

Враховуючи те, що сторони продовж листування з приводу виплати страхового відшкодування спирались в своїх твердженнях, вимогах та поясненнях на рахунок, зроблений СТО ФОП ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що варіант 2 визначення розміру страхового відшкодування між ними було погоджено та прийнято.

Виходячи з вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно  ставляться.

Таким чином в судовому засіданні знайшло підтвердження наявність підстав, передбачених страховим договором для здійснення позивачу страхової виплати, а також в повній мірі обґрунтовано розмір такої виплати з урахуванням рахунку СТО ФОП ОСОБА_2 на суму 58 148 грн. за вирахуванням франшизи, визначеної договором в розмірі 808,50 грн., що загалом становить 57 459,50 грн., тобто суму, меншу ніж 75% вартості забезпеченого транспортного засобу, визначеної звітом ФОП ОСОБА_3 № 67 від 17.11.2009р., достовірність якого сторонами протягом слухання справи під сумнів не ставилась, виходячи з чого виключено визнання автомобіля позивача конструктивно знищеним.

За вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, ствердження сторони відповідача щодо створення позивачем перешкод страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, як підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачене вимогами ст. 26 ЗУ «Про страхування»та п. 11.1.7 договору страхування ґрунтувалось на припущеннях а також на вказаній постанові органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.12.2010р., що не звільняє сторони від обов»язку доказування таких обставин.

Згідно положень ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне  правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено вирок або постанову суду,  з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені  вони  цією  особою.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочку виплати страхового відшкодування, передбаченої п. 6.1.3 страхового договору, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки згідно умов цього пункту обов»язок страховика сплатити страхувальнику пеню фактично виникає у випадку прийняття страховою компанією рішення про виплату відшкодування та подальшою прострочкою терміну проведення розрахунку. В даному випадку мало місце прийняття рішення про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення невиплаченої суми страхового відшкодування.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ЗУ «Про  страхування», ст. ст.22, 23, 526, 979, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 215, ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов  ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про  стягнення страхового відшкодування задовольнити - частково .

Стягнути з Приватного  акціонерного  товариства  «Страхова компанія  «Універсальна », на користь ОСОБА_1 57 339, 50 грн. суми страхового відшкодуванні; 120 грн. витрат пов»язаних по оплаті ІТЗ, а всього стягнути 57 459, 50 грн.(п»ятдесят сім тис. чотириста п»ятдесят  дев»ять грн. 50 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного  товариства  «Страхова компанія «Універсальна»на користь державного бюджету України 220 грн. витрат пов»язаних по оплаті державного мита

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва протягом двадцяти днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з моменту його проголошення.

С у д д я :