Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року                                                                                           м. Рівне

Колегія судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області  у складі  

                       головуючого   судді    Коробова О.К.,

                                              суддів     Шпинти М.Д.,

                                                             Сачука В.І.,

                     з участю прокурора      Клімашевич Н.О.,

                                 засуджених       ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому  судовому  засіданні апеляцію  засудженого ОСОБА_2      на  вирок  Рокитнівського районного суду від 23 серпня 2011 року.

Цим вироком          

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Котюржинці Красилівського району  Хмельницької області, житель АДРЕСА_1, раніше судимий Рокитнівським районним судом 6 лютого 2008 року  за ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до  позбавлення волі на строк у один рік, громадянин України,

-          засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі  на строк у три роки .

Цим же вироком засуджені  також ОСОБА_4 та ОСОБА_3 У частині засудження  останніх двох осіб вирок не оскаржується.

По справі вирішене питання  про повернення речових доказів їх власникам.

Вироком  ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні  26 березня  2011 року  близько 1 години майна  в стані алкогольного сп’яніння повторно за попередньою змовою групою осіб (з ОСОБА_4 та ОСОБА_3)  з проникненням в житло потерпілого в АДРЕСА_2 крадіжки  майна потерпілого ОСОБА_5 (програвача,  супутникового ресивера, м’якої іграшки) на суму 1155 гривень.

Засуджений  в апеляції (т. 2 а.с. 168)   просить  із застосуванням ст. 69 КК України, пом’якшити призначене покарання стверджуючи, що воно є дуже жорстоким. При цьому посилається на своє щире каяття, наявність  на утриманні  неповнолітньої дитини,  наявність статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи. В доповненні до апеляції засуджений не  змінив свого прохання про пом’якшення покарання. Він лише стверджував, що суд не взяв до уваги пом’якшуючі обставини та не звернув уваги на порушення при розслідуванні справи. Такими порушеннями він вважає те, що в справу не вшита  Форма № 1 з паспортного підрозділу, відсутність на місці пригоди відбитків  його пальців, тощо. При цьому сам факт вчинення крадіжки, час, місце, розмір викраденого засуджений  ні в апеляції, ні в доповненні до неї не оспорював.

Заслухавши  суддю-доповідача, прохання засудженого  ОСОБА_2 про пом’якшення йому покарання, прохання прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Винність засудженого у вчиненні  повторно крадіжки, за яку його засуджено, та  кваліфікація його дій сторонами не оспорюється.

Що стосується призначеного покарання, то суд призначив його з урахуванням вимог статті 65 КК України. Відповідно до статей 367 та 372 КПК України   вирок може бути змінений з пом’якшенням покарання лише у випадку  його явної  несправедливості  внаслідок м’якості або за суворістю.

Призначення ОСОБА_2 за  вчинення тяжкого злочину за ч. 3 ст. 185 КК України,   покарання у виді позбавлення волі на  мінімальний строк, передбачений  ч.3 ст. 185 КК України, з урахуванням, що він нещодавно судимий за такий же злочин і знову вчинив крадіжку в групі осіб за попередньою змовою в стані алкогольного сп’яніння, не може бути визнане явно несправедливим. Мінімальне покарання за санкцією ч. 3 ст. 185 КК України суд призначив  попри те, що  як особа  ОСОБА_2 характеризується негативно і злочин вчинив в стані алкогольного сп’яніння, що суд визнав обставиною яка обтяжує покарання.

Ніяких даних про наявність дійсно щирого каяття засудженого, на яке він посилається в апеляції, в справі немає.  Засуджений не працює. За  даними сільської ради (а.с. 25)  до складу його сім’ї не входить жодна особа. Викладене в апеляції твердження про те, що він утримує малолітню дитину  на спирається на наявні докази. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Вирок  Рокитнівського районного суду від 23 серпня 2011 року в частині засудження ОСОБА_2      залишити без зміни, а апеляцію  цього засудженого –без задоволення.

Судді                 (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя-доповідач О.К. Коробов