справа №2-975/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 червня  2007 р.                                                                                                      м.Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючої судді                                                                                           Неженцевої О.В.

при секретарі                                                                                                Щербак Т.С.

за участю позивача                                                                                      ОСОБА_1

відповідача                                                                                                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням у серпні 2006 р. сімейних відносин і неможливістю збереження сім*ї.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, на обгрунтовання яких послався на обставини, викладені у заяві, та зазначив, що з 10 липня 2006 р. перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, дітей не мають. Спільне з відповідачкою життя виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин, у зв*язку з чим між ними постійно виникали суперечки та сварки на побутовому грунті, що призвело до втрати порозуміння, поваги та любові один до одного. Після такої сварки у серпні 2006 р. відповідачка його прогнала, тому він декілька місяців проживав з батьками, а з листопада 2006 р. має іншу сім*ю. За час окремого проживання він дійшов висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них.

Посилаючись  на неведені  обставини, позивач просив суд розірвати шлюб між ним  та ОСОБА_2, судові  витрати  віднести на його рахунок.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнала та пояснила, що у зв*язку з погіршенням стосунків у серпні 2006 p., після сварки прогнала позивача, з цього часу вони мешкають окремо, не зустрічаються між собою. Вважає, що позивач зрадив її і їх сім*я існує формально, вони втратили порозуміння, між ними існують неприязливі стосунки, тому збереження сімейних відносин є неможливим. Судові витрати  просила віднести  на рахунок позивача.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України )  установив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 10 липня 2006 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, про що зроблено актовий запис за № 727. Дітей від шлюбу не мають. Для кожного з подружжя цей шлюб другий.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 Сімейного кодексу України , якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як убачається Із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з серпня 2006 р. припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім*єю і не ведуть сумісного господарства. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження сімейних стосунків, між ними встановилися неприянені взаємовідносини, позивач створив нову сім*ю. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючі взаємими між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та збереження їх сім*ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має Істотне значення, заява відповідає дійсній волі чоловіка, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розмір і розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім*ї, враховує їх матеріальне і сімейне становище, згоду позивача нести витрати по справі, тому відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне судові витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1     до ОСОБА_2    про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, 1975 року народження, та ОСОБА_2, 1975 року народження, зареєстрований у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 727, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 25 грн., відповідачку ОСОБА_2 від сплати судових витрат звільнити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження