Справа № 1-2090/11
В И Р О К
іменем України
"11" січня 2012 р.Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Радчикової О.П.
при секретарі Додонь Ю.В.
з участю прокурора Попова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Амурськ, Хабаровської області РФ, українця, громадянина України, з середньо освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
23 вересня 2011 року, приблизно о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_1, знаходячись по АДРЕСА_3 вирішив таємно викрасти чуже майно.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь ОСОБА_1, переконавшись у тому, що його дії носять таємний характер, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3. Під час огляду території вказаного домоволодіння, ОСОБА_1 на території сусіднього домоволодіння АДРЕСА_4, побачив металеві вироби, які належать ОСОБА_2, а саме: 10 металевих перил від ліжок та 4 металеві труби та вирішив їх таємно викрасти.
Цього ж дня, приблизно о 16 годині 30 хвилин, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_3, ОСОБА_1 переконавшись у тому, що його дії носять таємний характер, через металеву калитку проник на територію сусіднього домоволодіння АДРЕСА_4. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 переніс на територію домоволодіння АДРЕСА_3, металеві вироби, які належать ОСОБА_2, а саме:
- 10 металевих перил від ліжок, загальною вартістю 100 гривень (по 10 гривень кожна);
- 4 металеві труби, загальною вартістю 50 гривень (по 12 гривень 50 копійок кожна),
а всього ОСОБА_1 таємно викрав приватного майна ОСОБА_2 на загальну суму 150 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред»явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, та суду показав, що 23 вересня 2011 року, приблизно о 16 годині 25 хвилин, під час того як він проходив повз домоволодіння АДРЕСА_3, він побачив, що подвір'я вищевказаного домоволодіння занедбане та вирішив зайти на територію домоволодіння щоб знайти там якийсь металобрухт, з метою в подальшому його викрасти та здати. Обійшовши територію домоволодіння він побачив, що в сусідньому дворі, домоволодінні АДРЕСА_4 лежить багато металобрухту, а саме труби та металеві бильця від ліжок. Після цього, приблизно о 16 годині 30 хвилин, скориставшись тим, що нікого не було у дворі вищевказаного домоволодіння він відкривши калитку, яка з'єднує домоволодіння АДРЕСА_3 та домоволодіння АДРЕСА_4, пройшов на територію останнього. Далі він подивився щоб нікого не було у дворі, після чого почав переносити металеві бильця від ліжок за складське приміщення, яке знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_4. При цьому він переніс 8-10 металевих билець від ліжок та 3-4 металеві труби на територію домоволодінні АДРЕСА_3 та поклав їх під стіну складського приміщення, домоволодіння АДРЕСА_4. Під час того як він покидав територію домоволодіння АДРЕСА_4, він побачив власника вищевказаного домоволодіння. Зрозумівши, що його крадіжку зараз може бути викрито він відразу розвернувся та пішов на вулицю через домоволодіння АДРЕСА_3. Під час того як він уходив власник домоволодіння йому нічого не сказав. Вийшовши на вулицю, він пішов прогулятися та дочекатися поки власник не піде, сподіваючись, що останній не побачить, що він викрав його металобрухт. В подальшому його було затримано працівниками патрульної служби міліції.
Враховуючи те, що підсудний не оспорює вказані вище фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз»яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно цих обставин.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає повністю доведеним пред»явлене підсудному обвинувачення.
Дії ОСОБА_1 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.
Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість вчиненого, дані про його особу, вік та стан здоров»я та обставини, що пом»якшують та обтяжують його покарання.
Зокрема, судом враховано, що підсудний ОСОБА_1 в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий (а.с. 67), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 68-71), характеризується задовільно (а.с. 73).
Обставиною, що пом»якшує покарання підсудного, суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З врахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням його від відбування призначеного покарання із іспитовим строком.
Крім того, Шевченківським районним судом м. Києва 22 грудня 2011р. ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, і оскільки злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 вчинив до постановлення вироку Шевченківським районним судом м. Києва, суд вважає за необхідне при призначенні остаточного покарання керуватися вимогами ч. 4 ст. 70 КК України і призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів.
Речові докази по справі, а саме: 10 металевих билець від ліжок та 4 металеві труби, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2, слід вважати власністю потерпілого.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва 22 грудня 2011р. та призначити ОСОБА_1 остаточно покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки, поклавши на нього такі обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи;
- періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі, а саме: 10 металевих билець від ліжок та 4 металеві труби, передані на зберігання потерпілому, вважати власністю потерпілого ОСОБА_2
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя