Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

26 грудня 2011 р.                                                                                                   Справа № 2-631/11

                              Вільногірський міський суд  Дніпропетровської області  в складі:                   

                              головуючого судді                       Шаповала Г.І.

                              при секретарі                                    Кудіній Н.І.

                                 з участю: позивача                       ОСОБА_1                              

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду в  місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2    про стягнення аліментів на утримання дитини та матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку,  

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду  20.09.2011 р., позивач прохає стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  у розмірі ? частини його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму  дитини відповідного віку,  щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позову до суду, тобто, з  20 вересня 2011 р., і  до досягнення дитиною повноліття,  та аліменти - на утримання самої  ОСОБА_1, -  в твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн. (триста гривень 00 коп.), щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позову до суду, тобто, з  20 вересня 2011 р.,  до досягнення дитиною: ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, та судові  витрати  - 150 грн., з оплати  юридичної допомоги адвоката.

В  обґрунтування позову зазначено, що сторони перебувають в першому шлюбі, який зареєстрували   28 серпня 2010 року у відділі РАЦС Вільногірського міського управління юстиції, Дніпропетровської області, актовий запис № 83. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини з відповідачем на даний час, припинені, сторони проживають окремо за адресами зазначеними в цьому позові . Їх шлюб розірвано в судовому порядку в грудні 2010 року. Після припинення шлюбних відносин донька залишилась проживати з позивачкою. У відповідності до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Її матеріальне становище не дозволяє їй нормально забезпечувати дитину. Вона не працює,  перебуває у відпустці по догляду за донькою до досягнення нею 3- річного віку, буде отримувати державну допомогу в розмірі 130 грн. щомісячно з квітня цього року, ніяких сторонніх доходів не має. З дитиною вона буде  перебувати  у відпустці до 05 січня 2014 року. Відповідач неофіційно працює в магазині "Будматеріали " в м. Вільногірську по вул. Ленінського комсомолу, має стабільний постійний заробіток, ніякими хронічними захворюваннями, які б перешкоджали йому сплачувати аліменти, не хворіє, стягнень по іншим виконавчим документам з нього не провадиться. Після припинення шлюбних відносин відповідач двічі в січні та лютому цього року дав їй по 100 грн., і заявив, що більше ніякої допомоги в майбутньому він надавати не буде. Вона бажає отримувати аліменти від відповідача на утримання дитини за судовим рішенням незалежно від його бажань надавати їй, чи ні матеріальну допомогу, в зв'язку з чим і звертається до суду з цим позовом. За таких підстав вона вважає, що відповідач може бути притягнутий до сплати аліментів на її користь на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу. Крім того, у відповідності до вимог ст.84 СК України, незалежно від того, працює вона, чи ні, і незалежно від її матеріального стану, вона має право на отримання утримання від відповідача до досягнення їхньою  донькою 3-річного віку. Відповідач може надавати таку допомогу і може бути притягнутий до сплати аліментів на її утримання. Вона не працює з поважних причин - необхідність догляду за малолітньою дитиною. Зважаючи на ту обставину, що відповідач працює неофіційно і визначити точний розмір його доходу неможливо, вона вважає можливим визначити йому розмір допомоги на її утримання в твердій грошовій сумі, у розмірі - 300 грн. щомісячно. Таким чином загальний розмір аліментів у грошовому вираженні складе 30 % прожиткового мінімуму громадян для дітей відповідного віку - аліменти на дитину = 293 грн. на місяць + 300 грн. - її утримання = 593 грн. на місяць + 130 грн. державної допомоги + 723 грн. щомісячно - доход на нас двох з донькою. Навіть при такому матеріальному забезпеченні їй вкрай важко буде забезпечувати себе та дитину.

В   судовому засіданні позивач свої позовні вимоги та їх обґрунтування підтвердила в повному обсязі. Додатково пояснила, що відповідач не надає їй ніякої допомоги на утримання як дитини так і її  самої.  Окрім державної допомоги по догляду за дитиною до 3 років  у розмірі 130 грн., інших доходів вона та дитина не мають. Відповідач має доходи від виконання цивільних угод, розмір доходів не відомий. Всі троє мають задовільний стан здоров’я. Після розірвання шлюбу вона та відповідач знову проживали спільно, але він не надавав коштів на утримання дитини та її самої.

Відповідач  в судове засідання не з’явився,  про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, проте сам був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, під особисту розписку.  З врахуванням думки позивача, яка не заперечувала проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідача, суд на підставі ст.ст.169, 224  ЦПК України на місці ухвалив – розгляд справи проводити заочно,  за відсутності відповідача,  який не з’явився в судове засідання  без поважних причин.  

Разом з тим, раніше в судовому засіданні відповідач позов визнав частково, та пояснив, що звільнився з попереднього місця роботи, згоден виплачувати аліменти на дитину у розмірі ? частини свого доходу і не згодний сплачувати аліменти на утримання дружини, оскільки на даний час не працює і не має доходів. Сам утримується за рахунок допомоги своїх батьків, сплачує кредит –щомісячно по 500 грн.      

Згідно копії свідоцтва про шлюб (а.с. 4) сторони  уклали шлюб 05.06.2010 року, після реєстрації шлюбу обом присвоєне спільне прізвище –ОСОБА_2 та, відповідно, ОСОБА_3.

Згідно копії свідоцтва про народження,  ОСОБА_3, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками зазначені сторони (а.с. 5).  

Згідно квитанції адвоката ОСОБА_4,  позивач  сплатила адвокату 150 грн. за надання юридичної допомоги (а.с. 19).

Згідно довідки УПСЗН виконкому Вільногірської міської ради, позивач отримувала державну допомогу по догляду за однією дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. станом на червень - вересень 2010 року (а.с. 13).

Згідно довідки УПСЗН виконкому Вільногірської міської ради, позивач отримувала місячну одноразову допомогу при народженні  дитини у розмірі 884 грн. станом на квітень - вересень 2011 року (а.с. 13).

Згідно довідки ТОВ «Оксид»від 21.11.2011 року № 103, відповідач ОСОБА_2  працює в ТОВ «Оксид»з 02.11.2011 року і його оклад  відповідно до штатного розпису складає 1200,00 гривень. (а.с. 20)

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту невиконання  встановленого законом обов’язку  одним із подружжя щодо участі в утриманні спільної дитини та в утриманні другого подружжя, з яким проживає  дитина у віці до трьох років.

Суд  встановив наступні факти та  відповідні їм правовідносини.           

Сторони  мають спільну  дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,    яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, власних доходів не має. Позивач має дохід в виді державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.

Позивач, відповідач та їх дитина  мають  задовільний стан здоров’я, хронічними захворюваннями ніхто не страждає.

Відповідач  був офіційно працевлаштований з 02.11.2011 року,  та звільнився з постійного місця роботи  в період  часу розгляду справи в суді,  виконує  роботи за цивільними угодами,  розмір його доходу невідомий.

Визначаючи розмір аліментів, суд приймає до уваги, згідно  ч.1  ст. 182 СК України, стан здоров’я та матеріальне становище дитини,  позивача та відповідача.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно  ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.ч.1,2,4,6 ст. 84 СК України право на утримання має дружина, з якою проживає дитина у віці до  трьох років,   незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, і в разі розірвання шлюбу.

Суд доходить висновку, що будь-які причини, що унеможливлюють або звільняють відповідача від обов’язку щодо сплати аліментів на утримання  дитини та утримання дружини на цей час відсутні. Стан здоров’я відповідача дозволяє  йому працевлаштуватися  та  сплачувати  аліменти  на утримання дитини і дружини. Заперечення  відповідача проти  стягнення з нього аліментів на утримання дружини, суд вважає  такими, що не можуть перешкоджати в наданні матеріальної допомоги  на утримання як дитини так і колишньої дружини, з якою мешкає їх спільна дитина у віці до 3 років, враховуючи, що відповідач мав заробіток близько 1200 грн., але  безпричинно звільнився з роботи, на облік в центр зайнятості не став, що суд сприймає, як навмисні дії з метою ухилення від сплати аліментів.  

Приймаючи до уваги пояснення позивача,  оцінивши в сукупності всі представлені та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі, про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в виді оплати юридичної допомоги адвоката –150 грн., та в дохід держави України: -  судового збору в сумі 188,20 грн.

На підставі  ст.ст. 84,180 –182,184,191  СК  України, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215, 222-233, 292-294, 367 ч.1 п.1 ЦПК України,  суд                                                                                                                                                                                                                                                                               

В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Вільногірська Дніпропетровської області, апаратника ТОВ «Оксид», (АДРЕСА_1),   який зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_2, Дніпропетровської області,   на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м. Вільногірська, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1,  яка зареєстрована за місцем проживання  по АДРЕСА_3,  аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  у розмірі ?? частини його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму  дитини відповідного віку,  щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позову до суду, тобто, з  20 вересня 2011 року, і  до досягнення дитиною повноліття,    та аліменти - на утримання самої  ОСОБА_1, -  в твердій грошовій сумі у розмірі 300.00 грн. (триста гривень 00 коп.), щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позову до суду, тобто, з  20 вересня 2011 року,  до досягнення дитиною: ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.    

Стягнути з ОСОБА_2   в дохід держави України судовий збір –188.20 грн. та на користь ОСОБА_1 –150.00 грн.  для відшкодування витрат з оплати  юридичної допомоги адвоката.

Допустити негайне  виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився  в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу

Головуючий суддя                                               Шаповал Г.І.