2-а-5125/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21 жовтня 2011 року     суддя Подільського районного суду м. Києва Войтенко Т.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва про  визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

09 вересня 2011 р.  ОСОБА_1 звернулася до суду  з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва  про визнання протиправною відмову відповідача виплатити позивачці соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату такої надбавки з 09 липня 2007 року по теперішній час у розмірі,  встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зобов’язання виплачувати її довічно.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є „дитиною війни” згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема. Посилаючись на ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” позивачка зазначила, що вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідачем не було зроблено відповідний перерахунок, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

         Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 14 вересня 2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовною заявою відмовлено, адміністративний позов   в частині позовних вимог, що стосуються періоду до 09 березня 2011 року залишено без розгляду, в решті позовних вимог відкрито скорочене провадження.

          Від представника відповідача   заперечення на позов не надходили, в той час, коли копія ухвали про відкриття скороченого провадження та копія позовної заяви були врученні представнику відповідача 10 жовтня 2011 р.

          Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про достатність повідомлених позивачем обставин справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення, яким позов підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

          З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в   Управлінні ПФУ в Подільському районі м.Києва.

Позивачка має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки  є громадянкою України та їй на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, а відтак на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

22 серпня 2011 року листом № 3469/Ш-3119 позивачці було відмовлено у нарахуванні 30% надбавки до пенсії з посиланням на те, що з 1 січня 2008 р. їй виплачується надбавка у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

28 грудня 2007 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме те, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Але, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зміни щодо зменшення розміру надбавки до пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 р. не призупинялась, а у 2011 році норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  з  23 липня 2011 р. застосовується у порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету пенсійного фонду України на 2011 рік, як це було передбачено пунктом 4 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», доповненим на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

На виконання даного Закону  6 липня 2011 р. було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 р., відповідно до якої надбавка дітям війни виплачується у розмірі 49, 80 грн.

З огляду на викладене, прихожу до висновку, що позивачка має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 березня 2011 р. (в межах строку звернення з адміністративним позовом відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі) до 22 липня 2011 р., а  відтак позовні вимоги щодо визнання протиправною відмову відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період  з 09 березня 2011 року по 22 липня 2011 р.., зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату такої доплати за цей період підлягають задоволенню.

Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачці соціальної допомоги, відповідачу слід враховувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що така допомога має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.   

При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, прихожу до висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку розміру допомоги позивачу як дитині війни.   

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов’язання відповідача здійснювати виплату державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  після 22 липня 2011 р. по теперішній час, тобто по день постановлення рішення у справі, оскільки дія ст. 6 Закону зупинена на 2011 рік, а також вимога про зобов’язання відповідача виплачувати таку допомогу в подальшому довічно, оскільки такий спосіб захисту прав як зобов’язання вчиняти дію у майбутньому чинним законодавством не передбачений.

Відповідно до ч.1  ст. 94 КАС України на користь позивачки підлягають стягненню 3,40 грн. судового збору.

 Керуючись статтями 22, 46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, статтями 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від  14.06.2011  № 3491-VI, Постановою Кабінету міністрів України  № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 6 липня 2011 р., ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», України, ст.ст. 2, 6, 7, 17, 71, 72, 104, 105, 158, 161, 162, 163, 183-2, 256 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва  щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період  з 09 березня 2011 року по 22 липня 2011 р..

Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 надбавку, передбачену  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  за період з 09 березня 2011 року по 22 липня 2011 р. з урахуванням здійснених відповідачем за цей період таких виплат.   

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 три гривні сорок копійок судового збору.

Допустити негайне виконання постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                      Войтенко  Т.  В.