Справа  № 2-414/11

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 червня 2011 р.   Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді                               Корбута В.М.

при секретарі                                        Олійник Л.С.

за участю  представника позивача     Кузнєцової Г.М.

відповідача                                            ОСОБА_2

представника третьої особи                 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» до ОСОБА_2, співвідповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: виконком Богуславської міської ради Київської області про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію по обігріву місць загального користування, -     

В С Т А Н О В И В:          

Комунальне підприємство Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання" (далі-позивач), звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за спожиту теплову енергію по обігріву місць загального користування в сумі 426 грн. 40 коп. та судові витрати по справі в розмірі 81 грн., посилаючись на те, що відповідач проживає в квартирі № 28 в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1. Даний будинок підключений до централізованої системи теплопостачання КП «Богуславтепловодопостачання» для забезпечення квартир та місць загального користування тепловою енергією. Відповідач користується тепловою енергією, поданою до місць загального користування будинку, оскільки має автономне опалення, але оплату послуг по обігріву місць загального користування  не проводить з грудня 2008 року, внаслідок чого станом на 01.04.2011 року у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 426 грн.40 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на п. 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, Методику розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення», затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №359 від 31.10.2006 року та ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», де зазначено, що споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги. Проте, відповідач свої зобов'язання по своєчасній оплаті за надані послуги по обігріву місць загального користування в добровільному порядку не проводить, що явилось підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача Кузнєцова Г.М. позов підтримала, обґрунтувавши вищевказаними обставинами та пояснила, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору про надання послуг про обігрів місць загального користування. Не дивлячись на те, що відсутній договір про надання послуг, відповідач зобов’язаний сплачувати за фактично отримані ним послуги, які надаються позивачем.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що він проживає в квартирі разом із своєю сім’єю. Дана квартира знаходиться на 5 поверсі 5-ти поверхового будинку. В 2002 році він в квартирі установив автономне опалення. Ні горищем в будинку, ні підвальним приміщенням він та члени його сім’ї не користуються. Позивач не надає відповідної якості послуги з теплопостачання по обігріву місць загального користування, так як в під’їзді його будинку тільки на першому поверсі біля вхідних дверей знаходиться батарея, яка по своїм технічним характеристикам не може обігріти повітря в 5–ти поверховому будинку у зимовий період до + 16°С.

Окрім того, відповідач заперечував з приводу того, що позивач безпідставно при розрахунках кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування, застосовує у формулі розрахунку розмір загальної площі його квартири та показник температури внутрішнього повітря приміщення (сходової клітки) + 14°С, а не + 16°С, що є порушенням Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення.

Співвідповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися не дивлячись на те, що були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Натомість надіслали суду заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі. Позовні вимоги не визнають.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засідання пояснила, що відповідач фактично користується послугами, які надаються позивачем, тому позов необхідно задовольнити.

Спеціаліст ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що  за спірний період, а саме: з грудня 2008 року по квітень 2011 року не здійснювалися заміри температури внутрішнього повітря в під’їзді будинку, де проживає відповідач. Проте, розрахунок кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального проводився у відповідності до Методики з урахуванням фактичної температури повітря у приміщення + 14°С та розміру загальної площі квартири відповідача.

Заслухавши представника позивача, відповідача, спеціаліста та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач ОСОБА_2 разом з членами своєї сім’ї: дружиною ОСОБА_4. та сином ОСОБА_5 (співвідповідачі по справі) проживають в квартирі № 28 в будинку АДРЕСА_1, яка розташована на п’ятому поверсі будинку.

Даний будинок підключений до централізованої системи теплопостачання КП «Богуславтепловодопостачання» для забезпечення квартир та місць загального користування тепловою енергією.

Відповідач та співвідповідачі в своїй квартирі в серпні 2002 року встановили автономне опалення, що підтверджується актом про відключення від централізованого теплопостачання і про перехід на автономне опалення від 19.08.2005 року.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири).

Члени сім’ї власника будинку (квартири) зобов’язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім’ї власника зобов’язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Згідно п.10 Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених постановою КМ України від 24.01.2006 року № 45, мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі):

мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням;

розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

Проте, позивач  не враховуючи положення ст. 11 ЦПК України безпідставно звернувся з вимогою лише до відповідача не дивлячись на те, що інші повнолітні  власники, наймачі та орендарі квартири також могли б нести солідарну відповідальність по оплаті за отримання житлово-комунальних послуг, якщоб був укладений відповідний договір та його умови виконувалися належним чином.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630 передбачено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до «Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення», затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №359 від 31.10.2006 року.

Статтею 19 п.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Споживач згідно ст. 20 п. 1 вищевказаного Закону має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а виконавець зобов’язаний згідно ст. 21 п. 2 Закону забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг; своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Відповідно до п. п. 2.6, 2.7 наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» зазначено, що після закінчення робіт по відключенню квартири від мережі ЦО і ГВП складається відповідний акт, який передається на затвердження Комісії. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Згідно пункту 29 п.п. 1), 9) Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення від їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, а також на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання.

Згідно ст. 16 п.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Із акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 05.05.2011 року вбачається, що в квартирі позивача відсутні труби централізованого опалення. Позивач не користується кладовою підвального приміщення. Труби центрального опалення у підвальному приміщенні не ізольовані, що викликає тепловтрати.

Аналізуючи вищевказані діючі нормативні акти в сфері надання комунальних послуг з теплопостачання, суд приходить до висновку, що в даних спірних правовідносинах, що виникли між сторонами по справі, необхідно керуватись положеннями чинного законодавства, яке передбачає обов’язкове укладення договору про надання житлово-комунальних послуг із зазначенням істотних умов договору, прав та обов’язків сторін. Кількісні та якісні показники комунальних послуг повинні відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін по справі, договір про надання послуг з теплопостачання по обігріву місць загального користування не був укладений між позивачем та відповідачем.

Позивач на порушення Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №359 від 31.10.2006 року, безпідставно при розрахунках кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування, застосовує у формулі розрахункову температуру внутрішнього повітря приміщення (сходової клітки) + 14°С, а не + 16°С.

Вказана Методика не передбачає зменшення оплати за надання послуг по обігріву місць загального користування в разі недотримання температури внутрішнього повітря приміщення (сходової клітки) + 16°С, а тому в разі якщо такий температурний режим не дотримується, то як наслідок відсутні підстави для проведення оплати за опалення місць загального користування.

Окрім того в судовому засіданні встановлено, що в під’їзді будинку АДРЕСА_1, де знаходиться квартира відповідача, лише на першому поверсі знаходиться батарея системи опалення, а на інших поверхах батареї системи опалення відсутні, що підтверджується  поясненнями сторін та спеціаліста. Дана батарея системи опалення по своїм технічним характеристикам в зимовий період року не може обігріти сходову клітку 5-ти поверхового будинку до температури + 16°С.

Представник позивача не надав суду належні докази про те, що в період з грудня 2008 року по 01.04.2011 року щоденний температурний режим сходової клітки в під’їзді будинку АДРЕСА_1 відповідає діючим нормам згідно вказаної методики, а саме: + 16°С.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки між сторонами не було укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, а також представник позивача не доведено, що послуги з опалення місць загального користування в під’їзді будинку АДРЕСА_1, де знаходиться квартира відповідача, були якісними згідно чинних нормативів.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 62,  209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 19, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктами 28, 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і  водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення оплати за їх опалення, затвердженою Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року №359, п. 2.7 наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», суд –     

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» до ОСОБА_2, співвідповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: виконком Богуславської міської ради Київської області про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію по обігріву місць загального користування залишити без задоволення за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд протягом 10 днів з моменту проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду виготовлене 09 червня 2011 року.       

Головуючий: суддя           В. М. Корбут