РІШЕННЯ

Іменем України

16.01. 2012 року.                                                                   Справа № 2-1052/2011  року.

№ 2-209/31/12 р.

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙСУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі: головуючого судді                Городівського А.А.

                при секретарі                         Блащук Н.І.

розглянувши у відкритому   судовому засіданні

в м. Козятині  справу за позовом  ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс –ОЙЛ»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-                               

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс –ОЙЛ»на його користь нараховану, але не виплачену йому заробітну плату за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року в сумі 1458 гривень 43 копійки та стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 01 червня по день постановлення рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, які викладені в позовній заяві та крім того, пояснив, що заборгованість по заробітній платі в сумі 1458 гривень 43 копійки йому виплачено відповідачем на картковий рахунок остаточно 22.08.2011 року. Середній заробіток за час затримки розрахунку з ним йому не виплачено відповідачем, тому просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку.

Представник відповідача, директор ТОВ«Техпромсервіс –ОЙЛ»Чернишенко С.В., позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що коли було звільнено працівника ОСОБА_1, то йому не була виплачена заборгованість по зарплаті, оскільки не було коштів у підприємства, згодом, коли кошти надійшли, то заборгованість по зарплаті в сумі 1458 гривень 43 копійки була остаточно перерахована  22.08.2011 року на особистий картковий рахунок ОСОБА_1. Що стосується стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку на користь  ОСОБА_1, то дані вимоги він не визнає і вважає, що оскільки не було коштів у підприємства, то воно не могло вчасно розрахуватися зі звільненим працівником.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 01 червня по день фактичного розрахунку по 21.08.2011 року, а позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 1458 гривень 43 копійки  за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року не задовольняти, оскільки 22.08.2011 року відповідач перерахував на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 остаточну заборгованість по заробітній платі.

Судом встановлено, що з 11.11.2008 року по 31.05.2011 року   ОСОБА_1 працював на посаді машиніста котельної установки в ТОВ«Техпромсервіс –ОЙЛ», а 31.05.2011 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за згодою сторін,  що підтверджується  копією трудової книжки (а. с. 5,6).

Відповідно до копії розшифровки по заробітній платі ОСОБА_1 за травень 2011 року, заборгованість по заробітній платі ТОВ«Техпромсервіс –ОЙЛ»перед ОСОБА_1 склала 1458 гривень 43 копійки  (а.с.4).

Відповідно до відомостей нарахування  коштів № 155, 156 по ТОВ« Техпромсервіс –ОЙЛ» ( заробітна плата та аванси ) на картковий рахунок співробітника ОСОБА_1 19.08.2011 року було перераховано 1058 гривень 43 копійки та  остаточно перераховано 22.08.2011 року 400 гривень, тобто з позивачем 22.08.2011 року відповідач фактично розрахувався по заборгованості по заробітній платі.  

Відповідно до довідки ТОВ«Техпромсервіс – ОЙЛ»№ 5 від 16.01.2012 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 47 гривень 59 копійок, а середньомісячна заробітна плата складає 1447 гривень 57 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України,  при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оцінюючи всі надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а саме відмовити у стягненні 1458 гривень 43 копійки  заборгованості по заробітній платі за травень 2011 року, оскільки відповідно до наданих відповідачем відомостей нарахування коштів по заробітній платі,  то 22.08.2011 року відповідач повністю розрахувався по заборгованості по заробітній платі, перерахувавши в цей день останню суму по заборгованості на особистий картковий рахунок ОСОБА_1, а позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 3894 ( три тисячі вісімсот дев’яносто чотири) гривні 53 копійки, тобто за період з 01 червня  2011 року по 21.08.2011 року.

При виплаті середнього заробітку ОСОБА_1 за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 3894   гривні 53 копійки відповідачу ТОВ«Техпромсервіс –ОЙЛ»слід здійснити нарахування і утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів.

Керуючись ст. ст.   116, 117  КЗпП України, ст. ст. 212 –215  ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з    товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс –ОЙЛ»на користь ОСОБА_1 за період з 01 червня 2011 року по 21.08.2011 року середній заробіток  за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 3894 ( три тисячі вісімсот дев’яносто чотири) гривні 53 копійки, нарахування і утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів здійснити при виплаті даних коштів.

        Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс –ОЙЛ»на користь держави 188  (сто вісімдесят вісім )  гривень та 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом  десяти  днів з дня  його проголошення.

     Суддя:   підпис.

З оригіналом вірно:   Суддя       Секретар

Дата документу      16.01.2012