Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Оніпко О.В.,
суддів Буцяка З.І., Григоренка М.П.
секретар Коробчук А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ліквідатора ТОВ КБ „Арма” –ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 21 жовтня 2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк „Арма” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк „Арма” про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, третя особа на стороні позивача –відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору –відділ ДАІ УМВС України в Рівненській області.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 21.10.2011р. у задоволенні позову ТОВ КБ „Арма” відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено: визнано неправомірними дії ТОВ КБ „Арма” щодо внесення даних про належні ОСОБА_2 автомобілі TOYOTA LAND CRUISER, 2001 року випуску, д.р.н. НОМЕР_2 та MERCEDES-BENZ 210, 1999 року випуску, д. р.н. НОМЕР_1, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Зобов’язано ліквідатора ТОВ КБ „Арма” ОСОБА_4 подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про вилучення запису про обтяження об’єктів рухомого майна транспортних засобів: TOYOTA LAND CRUISER, 2001 року випуску, д.р.н. НОМЕР_2 та MERCEDES-BENZ 210, 1999 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1. Стягнуто з ТОВ КБ „Арма” на користь ОСОБА_2 37 грн. судових витрат .
В поданій на рішення апеляційній скарзі представник ліквідатора ТОВ КБ „Арма” –ОСОБА_1 вважає , що висновки суду не відповідають обставинам справи, та судом порушено норми процесуального та матеріального права.
Вказує, що відповідно до додаткової угоди №1 від 21.06.2008 р. до кредитного договору № 17/02-К/333 від 23.06.2007р., укладеного між ТОВ КБ „Арма” та ОСОБА_2, були внесені зміни, а саме: у п. 1.2. - кредитні кошти надаються строком по 20 липня 2009 р. включно; у п. 2.2. - забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливі неустойки (штраф, пеня) –є договір застави транспортного засобу, що буде укладений 22.07.2008рн. Позичальник зобов’язаний з моменту підписання
_________________________________________________ _______________________
Справа № 22-13-2012 р. Головуючий у 1 інстанції : Кухарець В.М
Доповідач : Оніпко О.В.
даної угоди передати у заставу банку у якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 17/02-К/333 від 23.06.2007р. транспортний засіб марки TOYOTA, модель LAND CRUISER, 2001 року випуску, тип –легковий Універсал, колір –чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_2, що належить позичальнику на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3, виданий УДАІ УМВС України в м. Рівне 19.07.2008 р.; п. 2.3 Позичальник здійснює повернення кредиту щомісячно до 30-го числа місяця наступного за місяцем отримання кредиту, у сумі не менше 750, 00 доларів США на відкритий йому позичковий рахунок № 22026132 в ТОВ КБ „Арма”.
Відповідно до п. 2.4 кредитного договору, несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для дострокового звернення банком стягнення на заставлене майно.
Відповідач не виконував взяті на себе зобов’язання за кредитним договором та не сплачував відсотки за користування кредитними коштами, станом на 18.10.2010 р. заборгованість ОСОБА_2 становила 326 783, 98 грн. Судом не взято до уваги, що наявність заборгованості та її сума відповідачем не оскаржувались. Відповідно до ст. 526 ЦК України відповідач дійсно винний кошти банку у вказаній сумі.
Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 326 783, 99 грн. та судові витрати та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_2 вказує, що рішення суду першої інстанції є законним, позивачем не вказано жодної норми права, що порушена судом. Висновок апелянта про те, що відповідач не заперечує наявність заборгованості є надуманим та суперечить матеріалам справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, між ТзОВ КБ „Арма” було укладено кредитний договір № 17/02-К/333 від 23.06.2007 р., за яким банк надав ОСОБА_2 27 000 доларів США строком по 22.07.2008 р. П. 2.2. вказаного договору передбачено, що забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) буде договір застави автомобіля TOYOTA LAND CRUISER.
Згодом, 21.07.2008 р. між цими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою було внесено зміни до кредитного дог ороку, і п. 2.2. викладено у новій редакції „Забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливі неустойки (штраф, пеня) –є договір застави транспортного засобу, що буде укладений 22.07.2008рн. Позичальник зобов’язаний з моменту підписання даної угоди передати у заставу банку у якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 17/02-К/333 від 23.06.2007 транспортний засіб марки TOYOTA, модель LAND CRUISER, 2001 року випуску, тип –легковий Універсал, колір –чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_2, що належить позичальнику на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3, виданий УДАІ УМВС України в м. Рівне 19.07.2008 р.”.
Проте договір застави вказаного автомобіля між сторонами укладений не був.
Що стосується передачі банку у заставу ОСОБА_2 автомобіля " Мерседес -Бенц", 1999 р. випуску, д.р.н. НОМЕР_1, то між сторонами взагалі будь- яких зобов"язань з цього приводу не існувало.
Відповідно до ч. 4 ст.203, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ст. 585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.
Законом України „Про заставу” передбачено, що договір застави повинен бути укладений у письмовій формі (ч. 1 ст. 13), недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України (ст. 14).
Таким чином, судом 1-ї інстанції було правильно зроблено висновок про те, що у ТзОВ КБ „Арма” не було права вносити належні ОСОБА_2 транспортні засоби до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Однак, висновок суду 1-ї інстанції про те, що представник ТзОВ КБ " Арма" не довела розміру заборгованості в сумі 326 783 грн. 98 коп., не відповідають обставинам справи та спростовуються її матеріалами. Окрім того, відповідачем в порядку вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК УКраїни, не надано суду доказів доказів на спростування факту існування у нього заборгованості перед банком або часткового її погашення.
З наданого надано ліквідатором ТзОВ КБ „Арма” розрахунку (а.с.22) вбачається, що станом на 18.10.2010 р. заборгованість ОСОБА_2 за кредитом становить 19 514, 18 доларів США та 172 466, 33 грн. пені та штрафу за несвоєчасне повернення відсотків та кредитних коштів, що у гривневому еквіваленті разом становить 326 783,98 грн.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У зв"язку з наведеним, рішення місцевого суду в частині відмови позивачу у стягненні з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 326 783 грн.98 коп. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення вказаних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-314, 316 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610-611, 627, 629, 1046-1054 ЦК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ліквідатора ТОВ КБ „Арма” –ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 21 жовтня 2011 року –скасувати в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю комерційного банку „Арма” про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 326 783 грн.98 коп.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „Арма” про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 326 783 (триста двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят три)гривні 98 коп. заборгованості за кредитним договором –задовольнити: стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „Арма” 326 783 (триста двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 98 коп. В решті рішення залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТзОВ КБ " Арма" понесені останнім судові витрати по справі у сумі 3 453 грн.92 коп.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Судді