Справа №  2-4515/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 січня 2012 року року     Подільський районний суд м.Києва в складі:

                                    головуючого - судді  Зіміної В.Б.,

                                    при секретарі: Мацюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м.Києва   позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів;-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи  свої вимоги тим, що згідно рішення Подільського районного суду м. Києва від 07.09.10р. він сплачує аліменти на користь відповідачки ОСОБА_2  на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2,   в розмірі 1/2 частки від усіх видів його заробітку.

Оскільки в квітні 2011р. позивач перейшов на іншу роботу, де середня заробітна плата складає приблизно 9000 грн., а також на даний час постійно орендує собі житло, так як відповідачка вигнала його з квартири та враховуючи те, що з липня 2011р. відповідачка почала працювати, чим значно покращила свій матеріальний стан, позивач ставить питання про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки ОСОБА_2  на утримання сина та дочки з 50% до 35% від усіх видів його заробітку.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні  вимоги з тих же підстав та просив їх задовольнити, а також пояснили, що позивач дбаючи про матеріальний стан дітей та колишньої дружини та з метою забезпечення пристойних умов проживання, добровільно погодився сплачувати 50% від його заробітної плати в якості аліментів на утримання дітей. Однак, на сьогоднішній день матеріальне становище позивача погіршилося, в зв’язку з чим він звернувся до суду та просить зменшити розмір аліментів.

Відповідачка та її представник проти позову заперечували та пояснили, що позивач добровільно погодився сплачувати 50% від своєї заробітної плати в якості аліментів на утримання дітей лише тільки в судовому засіданні, до подання позову він нерегулярно надавав кошти на утримання дітей, а до винесення рішення суду взагалі нічого не платив. У зв’язку з підвищенням цін на продовольчі і непродовольчі товари, а також з витратами пов’язаними з лікуванням і навчанням двох дітей, відповідачка з липня 2011р. змушена була піти працювати. Однак, даних коштів для забезпечення фінансування витрат на утримання двох дітей не вистачає. В зв’язку з чим, відповідачка просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позов обґрунтований, ґрунтується на чинному законодавстві, а тому  підлягає задоволенню частково.

Позов підтверджується дослідженими у суді документами, а саме:  

-          рішенням Подільського районного суду м.Києва від 07.09.10р.   (а.с.5-6);

-          довідкою ТОВ «Астеліт» №34/01-А від 11.01.11р. про розмір перерахованих коштів на користь ОСОБА_2, в загальній сумі 39413,90 грн. (а.с. 9-13);

-          довідкою СВП «Енергозбуд Київенерго» №341 від 08.12.11р.  про заробітну плату ОСОБА_2 (а.с. 48).

-    іншими матеріаламі справи.

          Відповідно до вимог ст.ст.180, 181, 185, 186, 192 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.  Кошти на утримання дітей присуджуються у частці від доходу і(або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду у разі зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів. За заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів, платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка до органу опіки та піклування не надала документів на підтвердження цільового використання аліментів. Також, дані документи не буди надані суду (а.с. 8).

Приймаючи до уваги те, що відповідачка не підтвердила цільового використання коштів, а також враховуючи матеріальне становище сторін, а саме те, що відповідачка на даний час працює, а розмір доходів позивача зменшився, суд вважає за можливе зменшити розмір аліментів, які сплачує позивач на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 50% до 40%, починаючи з 23.09.11р., але не менше  30% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку  від усіх видів доходів відповідача, щомісячно.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 181, 182, 183, 185, 192 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.213-215, 292, 294ЦПК України, суд;-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Змінити розмір аліментів, встановлених рішенням Подільського районного суду м.Києва від 07.09.10р. про стягнення аліментів на користь відповідачки ОСОБА_2  на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/2 частки від усіх видів його заробітку та стягувати з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2  на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 40% від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше  30% прожиткового мінімуму на кожну дитину для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.09.11р.  до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – повноліття, а потім на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, по 20% від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше  30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Подільський районний суд м.Києва в порядку та строки, встановлені законом. Аапеляційну скаргу   протягом десяти днів з дня проголошення рішення, Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          СУДДЯ                                                                                     Зіміна  В.  Б.