Дата документу 20.12.2011

Справа №2-3680/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20.11.2011 р. м. Вінниця

          Ленінський районний суд м. Вінниці в складі

головуючого судді Борисюк І.Е.

за участю секретаря Жовтун М.А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Позов мотивований наступним. На підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить житловий будинок АДРЕСА_1. Крім них, у цьому будинку, також зареєстровані сини ОСОБА_5, ОСОБА_6, донька ОСОБА_7, онук ОСОБА_8 та відповідачі –невістка ОСОБА_3 та онук ОСОБА_4, що підтверджується довідкою виданою квартальним комітетом мікрорайону «П’ятничани»від 19 липня 2011 року. В травні 2010 року ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 після сварки з ОСОБА_6 зібрали свої речі та виїхали на постійне місце проживання за невідомою позивачам адресою. Контактів до цього часу з відповідачами сім’я ОСОБА_6 не має. Відсутність відповідачів в помешканні підтверджується відповідним актами, які були складені сусідами по будинку та квартальним комітетом. Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивачів підтримала позов, просила задовольнити позовні вимоги, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання повторно не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином. Від відповідачів не надійшло заяви про розгляд справи у їх відсутність, не повідомлено причини неявки.

Суд, з’ясувавши думку представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки № 352 від 19 липня 2011 року, виданої комітетом мікрорайону «П’ятничани»ОСОБА_1 про те, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за даною адресою зареєстровано вісім чоловік, в тому числі й ОСОБА_3 та ОСОБА_4. (а.с. 42)

В домовій книзі, виданій на будинок АДРЕСА_1 міститься запис про те, що за даною адресою, крім позивачів зареєстровані ОСОБА_5, 1958 р.н., ОСОБА_6, 1963 р.н., ОСОБА_7, 1968 р.н., ОСОБА_8, 1987 р.н., ОСОБА_3, 1966 р.н. та ОСОБА_4, 1989 р.н. (а.с.9-15).

Згідно довідки від 13 липня 2011 року № 324, виданої комітетом мікрорайону «П’ятничани»ОСОБА_1, ОСОБА_3, 1966 р.н. та ОСОБА_4, 1989 р.н. за свідченнями сусідів дійсно не проживають за адресою: АДРЕСА_1 з 5 травня 2010 року, виїхали з особистими речами. (а.с. 43)

Згідно довідки від 27 травня 2010 року № 546, виданої комітетом мікрорайону «П’ятничани»ОСОБА_1, ОСОБА_3, 1966 р.н. та ОСОБА_4, 1989 р.н. виїхали з особистими речами з будинку АДРЕСА_1 з 5 травня 2010 року. (а.с. 43)

Відповідно до свідоцтва про право власності виданого виконкомом Вінницької міської ради № 1983 від 09.02.2006 року замість рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.09.1988 року, 33/100 частки домоволодіння, яке розташоване у АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2. (а.с. 40)

Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на будівлю виданого Вінницькою міською радою народних депутатів № 275 від 11.05.1995 року 67/100 домоволодіння, яке розташоване у АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (а.с. 41)

Згідно отриманої судом довідки з адресно-довідкового сектору ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області від 15.09.2011 р. ОСОБА_3, 1966 р.н. та ОСОБА_4, 1989 р.н. зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 (а.с.48).

Згідно акту від 10.11.2011 року, затвердженого комітетом мікрорайону «П’ятничани», ОСОБА_3 із сином ОСОБА_4, 1989 р.н. дійсно виїхали з особистими речами з будинку АДРЕСА_1 з травня 2010 року, за цією адресою не проживають. (а.с. 62)

Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а у відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні, відповідно до ст. 321 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, згідно ст. 391 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, згідно ст. 60 ЦПК України.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню, оскільки права позивачів відповідачами порушені, а тому підлягають захисту. Слід усунути перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування будинком АДРЕСА_1, оскільки відповідачі без поважних причин не проживають понад шість місяців у будинку.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

26.07.2011 року між позивачами та ФОП ОСОБА_9 було укладено договір б/н про надання юридичних послуг. (а.с. 22) Позивачами ОСОБА_9 було сплачено 1 500,00 гривень (підстава - договір б/н про надання юридичних послуг від 26.07.2011 року), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 27 від 26.07.2011 року. (а.с. 23) На підтвердження надання позивачам правової допомоги, виконання умов вище зазначеного договору, представником позивачів суду надано акт здавання-приймання виконаної роботи від 20.12.2011 року. (а.с. 65) В акті зазначено, що роботи згідно договору виконано якісно і в повному обсязі, претензій у замовника не має. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В02 № 380662 та здійснює діяльність, в тому числі, у сфері права, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку № 630998 від 01.01.201 року. (а.с.63, 64).

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачів підлягають солідарному стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 8, 50 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 1 500, 00 гривень.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 71, ст. 72 ЖК України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 79, 88, 212-216, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 8, 50 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37, 00 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 1 500, 00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя: /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: