23.12.2011

           Справа № 1-424/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2011 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Ковбаси Ю.П.,

при секретарі : Коровай А.А.

за участю прокурора: Соловйова О.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Вінниці перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення справи на додаткове досудове розслідування, мотивуючи тим, що досудовим слідством допущено неповноту та неправильність під час розслідування справи. За епізодом вчинення шахрайських дій відносно потерплої ОСОБА_3 за наявними у cпpaвi доказами остання в вересні 2008 року звернулась до Староміського райсуду м.Вінниці з цивільним позовом до ОСОБА_4 про стягнення 287211 грн. суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, з яких 202000 грн. штрафу. I саме на вказану суму 202000 грн. заволодіння шахрайським шляхом коштами ОСОБА_3 притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 190 ч.4 КК України ОСОБА_2, тоді як згідно рішення Староміського райсуду м.Вінниці від 08.09.2011 року вказані кошти вже стягнуті з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, яка в даній кримінальній cпpaвi виступає в якості потерпілої знову ж таки цивільного позивача. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 21.11.2011 року рішення районного суду залишилось без змін та вступило в законну силу. Враховуючи, що змістом позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 були тi ж самі факти, за якими притягнутий до кримінальної відповідальності є зовсім інша особа - ОСОБА_2 i що потерпіла через 8 місяців після подання вищезазначеної позовної заяви в квітні 2009 року звернулась в міліцію з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності підсудного, приймаючи до уваги, що судом є встановленим не оспорений потерпілою факт заподіяння потерпілій вказаної майнової шкоди саме ОСОБА_4, а не ОСОБА_2, до якого вона також звернулась з цивільним позовом, тому вважає, що за чинним законодавством ОСОБА_2 не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за фактом заподіяння потерпілій вказаної матеріальної шкоди. Враховуючи встановлені дії потерпілої, вважає, що по них мають бути прийняті рішення стосовно наявності в них ознак завідомо неправдивих показів в цивільній чи кримінальній справі. Також за вказаним епізодом досудовим слідством були допущені інші процесуальні порушення, неповнота та однобічність. Зокрема, дана кримінальна справа неодноразово поверталась на додаткове розслідування прокурором з підстав не доведення умислу у ОСОБА_2 на заволодіння майном потерпілої на момент укладення угоди, не проведення перевірки обізнаності потерпілої про перебування будинку в іпотеці та про проведений в будинку ремонт. Ці вимоги прокуратури так i не були виконані, як i неодноразові клопотання ОСОБА_2 по цих же питаннях з приводу проведення очних ставок зi свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допиту з цього приводу як потерпілої, якій він дав ключ від будинку для перевірки poбіт, які проводились, так i бригадира будівельників ОСОБА_7. За епізодом вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_8 також не доведеним є умисел ОСОБА_2 на заволодіння грошовими коштами потерпілого з моменту укладення відповідних угод, не дано оцінки тим фактам, що як підсудний, так i потерпілий виступами в договірних зобов'язаннях не як фізичні особи, а як керівники фірм i що такі зобов'язання не являються предметом кримінального законодавства, не виконана ухвала апеляційного суду про встановлення дійсної заподіяної шкоди ОСОБА_8 (чи його фірмі), яка є не доведеною як фактично, так i юридично (не проведені необхідні ревізії та експертизи). Не перевірені покази ОСОБА_2 про існуючі судові справи по майновому комплексу, який являвся предметом угод, що стали перепоною для виконання угод. Також не враховано i не перевіреним досудовим слідством є факт потрапляння ОСОБА_2 та інших працівників підприємства в ДТП 04.02.2008 року, внаслідок якої вони значний період часу знаходились на стаціонарному лікуванні (ОСОБА_2 на протязі півтopa місяці перебував на витяжці), що стало однією з основних причин несвоєчасного виконання договірних зобов'язань як з ОСОБА_8, так i з ОСОБА_3 Все вищезазначене свідчить про існування між ОСОБА_2 та потерпілими суто цивільно-правових зобов'язань, які не можуть бути предметом розгляду кримінальної справи за пред'явленим обвинуваченням. Приймаючи до уваги вищезазначені iстотнi порушення кримінально-процесуального законодавства, неповноту та однобічність досудового слідства, захист вважає, що кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, оскільки дані порушення та неправильності досудового слідства неможливо усунути судом. Вважає, що судом неправомірно був змінений ОСОБА_2 запобіжний захід на взяття під варту постановою від 06.05.2011 року, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримування ним судових повісток (які з його слів приховувались від нього бувшою дружиною), у cпpaвi не об'являвся його привід.

Прокурор заперечував щодо задоволення заявленого клопотання мотивуючи тим, що воно не обґрунтоване та передчасне.

Підсудний ОСОБА_2 підтримав клопотання заявлене адвокатом.

Потерпіла ОСОБА_3 та її представник просили суд відмовити в задоволенні клопотання.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку те, що суттєва неповнота і неправильність попереднього розслідування не може бути усунута в ході судового слідства.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

          Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

          Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально –процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що за епізодом вчинення шахрайських дій відносно потерплої ОСОБА_3 в вересні 2008 року вона звернулась до Староміського райсуду м. Вінниці з цивільним позовом до ОСОБА_4 про стягнення 287211 грн. суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, з яких 202000 грн. штрафу. I саме на вказану суму 202000 грн. заволодіння шахрайським шляхом коштами ОСОБА_3 притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 190 ч.4 КК України ОСОБА_2, тоді як згідно рішення Староміського райсуду м.Вінниці від 08.09.2011 року вказані кошти вже стягнуті з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, яка в даній кримінальній cпpaвi виступає в якості потерпілої знову ж таки цивільного позивача. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 21.11.2011 року рішення районного суду залишилось без змін та вступило в законну силу. Враховуючи, що змістом позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 були тi ж самі факти, за якими притягнутий до кримінальної відповідальності є інша особа - ОСОБА_2 i що потерпіла через 8 місяців після подання вищезазначеної позовної заяви в квітні 2009 року звернулась в міліцію з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності підсудного, приймаючи до уваги, що судом є встановленим не оспорений потерпілою факт заподіяння потерпілій вказаної майнової шкоди можливо ОСОБА_4, а не ОСОБА_2, до якого вона також звернулась з цивільним позовом. Враховуючи встановлені дії потерпілої, по них мають бути прийняті рішення стосовно наявності в них ознак завідомо неправдивих показів в цивільній чи кримінальній справі. Також за вказаним епізодом досудовим слідством були допущені інші процесуальні порушення, неповнота та однобічність. Дана кримінальна справа неодноразово поверталась на додаткове розслідування прокурором з підстав не доведення умислу у ОСОБА_2 на заволодіння майном потерпілої на момент укладення угоди, не проведення перевірки обізнаності потерпілої про перебування будинку в іпотеці та про проведений в будинку ремонт. Ці вимоги прокуратури так i не були виконані, як i неодноразові клопотання ОСОБА_2 по цих же питаннях з приводу проведення очних ставок зi свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допиту з цього приводу як потерпілої, якій він дав ключ від будинку для перевірки poбіт, які проводились, так i бригадира будівельників ОСОБА_7. За епізодом вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_8 також на думку суду не доведеним є умисел ОСОБА_2 на заволодіння грошовими коштами потерпілого з моменту укладення відповідних угод, не дано оцінки тим фактам, що як підсудний, так i потерпілий виступами в договірних зобов'язаннях не як фізичні особи, а як керівники фірм i що такі зобов'язання не являються предметом кримінального законодавства, не виконана ухвала апеляційного суду про встановлення дійсної заподіяної шкоди ОСОБА_8 (чи його фірмі), яка є не доведеною як фактично, так i юридично (не проведені необхідні ревізії та експертизи). Не перевірені покази ОСОБА_2 про існуючі судові справи по майновому комплексу, який являвся предметом угод, що стали перепоною для виконання угод. Також не враховано i не перевіреним досудовим слідством є факт потрапляння ОСОБА_2 та інших працівників підприємства в ДТП 04.02.2008 року, внаслідок якої вони значний період часу знаходились на стаціонарному лікуванні (ОСОБА_2 на протязі півтopa місяці перебував на витяжці), що стало однією з основних причин несвоєчасного виконання договірних зобов'язань як з ОСОБА_8, так i з ОСОБА_3 На думку суду, все вищезазначене свідчить про існування між ОСОБА_2 та потерпілими цивільно-правових зобов'язань. Приймаючи до уваги вищезазначені iстотнi порушення кримінально-процесуального законодавства, неповноту та однобічність досудового слідства, суд вважає, що кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, оскільки дані порушення та неправильності досудового слідства неможливо усунути судом.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги положення ст.ст. 113, 173, 174, 175 КПК України суд вважає за необхідне направити вищезазначену кримінальну справу направити прокурору для організації додаткового розслідування.

В ході додаткового розслідування по кримінальній справі необхідно:

1. Виконати в повному обсязі вказівки надані прокуратурою міста Вінниці при направленні кримінальної справи на додаткове розслідування.

2. Пред'явити підсудному конкретне обвинувачення з урахуванням встановлених з показів свідків даних.

3. Так, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5, зазначили що ОСОБА_3 була обізнана про факт знаходження будинку під банківською заставою, що може свідчити про наявність між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цивільно - правових відносин, що залишилось неврахованим слідчим.

4. В обвинувальному висновку необхідно чітко зазначити якими доказами підтверджується корисливий мотив та прямий умисел підсудного на заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_3

5. По епізоду заволодіння коштами ОСОБА_8, та їх подальшої легалізації необхідно встановити якими доказами доводиться тe, шо підсудний витрачаючи кошти отримані від ОСОБА_8, діяв з умислом саме на залучення цих коштів у побутовий та господарський oбіг, яке поєднано з прагненням надати такому процесу правомірного вигляду.

Відповідно до ст. 89 КК України ОСОБА_2 не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні неповнолітню дитину. Тривале перебування під вартою ускладнює стан його здоров'я та не дає можливості вирішити питання погашення його боргів. Biн не має намірів переховуватись від правосуддя та чинити йому перешкоди, тому обраний судом запобіжний захід можливо змінити на підписку про невиїзд, звільнивши останнього з-під варти з залу суду, оскільки з матеріалів кримінальної справи вбачається, що він одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2, а.с.52), раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 273, 281, 296 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_1 діючого в інтересах підсудного ОСОБА_2 задовольнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України повернути прокурору м. Вінниці для організації проведення додаткового досудового слідства.

Змінити підсудному ОСОБА_2 міру запобіжного заходу з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши останнього з-під варти з залу суду.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя :