Дата документу 20.12.2011

Справа № 2-3630/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20.12.2011 р. м. Вінниця

          Ленінський районний суд м. Вінниці в складі

Головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю секретаря Жовтун М.А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

          В Ленінський районний суд м. Вінниці звернулось ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.08.2002 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 17-1454/2-1 відповідно до якого банк відкрив відповідачу рахунок, надав йому у користування кредитну картку, виконував операції за розрахунками з використанням картки відповідно до умов вищевказаного кредитного договору. Позивач здійснив кредитування відповідача через зазначений рахунок шляхом відкриття кредитної лінії на суму, що повинна була не перевищувати 15 493,00 гривень. Відповідно до умов кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах ліміту кредитної лінії сум кредиту та процентів за ним відповідно до кредитного договору –до 01.08.2012 року. Відповідач у встановлений кредитним договором строк, взяті на себе зобов’язання не виконав. Станом на 01.01.2011 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 10 613, 62 гривень. Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року в розмірі 10 613, 62 гривень.

В судовому засіданні представник позивача не з’явився, але 26.07.2011 року від нього надійшла заява в якій він просив суд провести розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач повторно не з’явився в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, не повідомлено причини неявки.

Суд, врахувавши думку представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

          При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

02.08.2002 р. між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17-1454/2-1.(а.с. 16-18)

Кредитним договором № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року, а саме п. 2.1. визначено, що банк надає позичальнику кредит у сумі 15 493, 00 гривні з терміном погашення до 1 серпня 2012 року на умовах виконання позичальником умов даного договору.

Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»найменування юридичної особи Закрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»змінено на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Згідно п.п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», банк є правонаступником усіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(а.с. 43-50).

Відповідно до кредитного договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року умови кредитування є наступні: плата за кредит встановлюється у розмірі 3 відсотків річних (п. 3.1.); нарахування банком відсотків по кредиту проводиться по день повного його погашення на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році (п. 3.2.).

При наявності заборгованості по кредиту та відсотках за користування ним в першу чергу сплаті підлягають прострочені відсотки, а після повного їх погашення сплаті підлягає сума кредиту (п.3.4.).

02 серпня 2002 року між ОСОБА_1 та Промінвестбанком укладено розпорядження на списання коштів з особистого рахунку відповідача у сумі 15493,00 гривень, яка становить суму заборгованості платника за кредитом, а у разі настання умов вищезазначеного договору списання здійснювати щомісячно в рівних долях до 01.08.2012 року. (додаток № 1 до кредитного договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 р. (а.с. 18)

Відповідно до п.4.1.1. кредитного договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року банк надав відповідачу кредит шляхом перерахування 15 493,00 гривень з позичкового рахунку № 220505015518 на рахунок відповідача № К –3433, який знаходиться в ГОУ Промінвестбанку відповідно до умов цього договору.

Розділом 3 кредитного договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року визначено умови кредитування, в тому числі порядок повернення кредитних коштів та відсотків.

Згідно п. 4.3. кредитного договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року, банк має право вимагати від позичальника сплатити заборгованість за кредитом, нараховані за користування ним відсотки, а також суму неустойки, передбачену цим договором у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої обов’язки по поверненню кредиту та сплаті відсотків.

Пунктом 5.1. кредитного договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року визначено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно з цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

24.09.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 07-2.1/320 про внесення змін до кредитного договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року, який є невід’ємною частиною останнього і, згідно якого пункти 4.2.4. та 5.3. були виключені з кредитного договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року, а п.6.1. –викладено у новій редакції. (а.с. 19)

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку заборгованість відповідача -ОСОБА_1 перед позивачем по кредитному договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року станом на 01.01.2011 р. складає 10 613, 62 гривень, з яких: строкова заборгованість по кредиту –5 079, 00 грн.; прострочена заборгованість за кредитом –5 143, 44 грн.; заборгованість по відсотках за строковим та простроченим кредитом – 391, 18 грн. (а.с. 15)

Позивачем на адресу позичальника рекомендованим листом, що підтверджується квитанцією про оплату направлення рекомендованої кореспонденції, направлялася досудова вимога № 07-12/99 від 27.01.2011 р. про погашення заборгованості по кредиту. (а.с. 20). Відповідачем вказані вимоги банку було проігноровано, борг до цього часу не погашено.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, згідно ст. 60 ЦПК України.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Суд вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Добровільно провести розрахунок по заборгованості за кредитним договором № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року відповідач не бажає, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості по кредитному договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року в розмірі 10 613 (десять тисяч шістсот тринадцять) гривень 62 копійки, з яких: строкова заборгованість по кредиту –5 079, 00 гривень; прострочена заборгованість за кредитом – 5 143, 44 гривень; заборгованість по відсотках за строковим та простроченим кредитом –391, 18 гривень.

Враховуючи те, що позивач сплатив судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 2, 3), їх, згідно ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 629, ст.ст. 1048, 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58- 60, 88, 212-215, 218, 224-227 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(місцезнаходження: м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) загальну суму заборгованості по кредитному договору № 17-1454/2-1 від 02.08.2002 року в розмірі 10 613 (десять тисяч шістсот тринадцять) гривень 62 копійки, а також судовий збір в сумі 106, 14 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120, 00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя: /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: