Дата документу 19.12.2011

Справа № 2-3199/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19.12.2011 р.                                                                                                                                м. Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці, в складі головуючого судді Сало Т.Б., при секретарі Цюрпіті Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс», третя особа  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову –Вінницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», про розірвання договору про інвестування в будівництво житла, про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом в якому зазначено наступне.

Між нею та ТОВ «Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс»(далі по тексту –ТОВ) було укладено договір «Про інвестування в будівництво житла»за № 04/09 від 03 серпня 2009 року (далі по тексту - Договір). За умовами та у порядку передбаченому Договором,  ТОВ зобов'язалось передати їй у власність   об'єкт   інвестування, а саме двокімнатну квартиру № 17, що розташована на першому поверсі 30-квартирного цегляного житлового будинку №1 з вбудованими офісними приміщеннями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Вартість інвестиції згідно пункту 4.1 Договору склала 343928,00 грн., які позивачу потрібно було сплатити згідно з графіком фінансування - не пізніше 01 вересня 2010 року. Вказана сума була сплачена на користь відповідача в порядку та спосіб обумовлений п. 4.2.1.Договору, а саме власними коштами позивача шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача. Позивач провела повний розрахунок по Договору по 25 травня 2011 року. Грошові зобов'язання перед відповідачем виконані у повному обсязі, у сумі, що встановлена Договором.

Згідно пункту 3.2. Договору, плановий строк введення об'єкту в експлуатацію –4-й квартал 2010 року. Проте, на початок 2011 року об'єкт інвестування не був добудований, та відповідно не був придатний для введення в експлуатацію. На день подачі позовної заяви будівельні роботи на об'єкті не ведуться, а його загальна готовність не перевищує 30 -40 відсотків.

Від іншого інвестора позивач дізналась про те, що була проведена спільна робоча зустріч Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»з відповідачем та ініціативною групою, на якій було погоджено рішення про введення в експлуатацію об'єкту у IV кварталі 2011 року. Про намір проведення такої зустрічі позивач не була проінформована, і вона не делегувала ініціативній групі (склад якої нікому не відомий) повноважень на вчинення будь яких правочинів від її імені. Письмово про перенесення терміну введення будинку в експлуатацію, як того вимагає п. 3.2 Договору, повідомлена не була.

Для участі в якості інвестора у фінансуванні будівництва житла позивач уклала кредитний    договір    з    Вінницьким    регіональнім    управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному   житловому   будівництву»на суму 256083,00 грн. з відсотковою  ставкою 14 % річних. Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відсотки, які були сплачені позивачем за кредитним договором –це її збитки, що виникли у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань по Договору. Розмір сплачених відсотків по кредитному договору та 3 склав 56716,00 грн. Збитками являється також сума інфляційних втрат та 3% річних.

Загальна сума завданих позивачу збитків становить 468087,16 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позові.

В судовому засіданні представник ТОВ «Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс»заперечував проти задоволення позову, мотивуючи тим, що в країні була фінансова криза, яка не дала можливості продовжити будівництво житла за кошти інвесторів. Представник відповідача в судовому засіданні у своїх поясненнях підтвердив той факт, що позивач повністю, відповідно до умов Договору, з ними розрахувалась. Крім того, прокуратурою в травні 2011 року порушено кримінальну справа внаслідок чого були заблоковані рахунки та проводились чисельні перевірки, що теж унеможливлювало будівництво. Також зазначив, що підстав звільнення їх, як сторони у Договорі, від  обов’язку виконувати умови Договору, немає.

          Представник третьої особи –Вінницьке регіональне управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному   житловому   будівництву»(далі по тексту –Фонд) в судовому засіданні зазначив те, що позивач повинна в будь-якому випадку виконувати свої зобов’язання по договору кредиту.

          Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши докази  надані при розгляді цивільної справи, встановив наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

03 серпня 2009 року між  ТОВ «Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс» (Забудовник) та ОСОБА_1 (Інвестор) було укладено договір «Про інвестування в будівництво житла»за № 04\09, відповідно до якого, об’єктом інвестування є двохкімнатна квартира № 17, що розташована на 1 (першому) поверсі 30 - квартирного цегляного житлового будинку №1 з вбудованими офісними приміщеннями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до 2-го розділу Договору предметом Договору є участь інвестора у фінансуванні будівництва житла з метою отримання у власність квартири. Забудовник приймає участь в інвестуванні будівництва шляхом здійснення комплексу заходів по правовому, технічному, та організаційному забезпеченню будівництва, внесенням грошових коштів та інших вкладів та інвестицій. А інвестор приймає участь в інвестуванні будівництва шляхом внесення грошових коштів в інвестування своєї частки, подальшим отриманням її у свою власність.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позивач та відповідач є учасниками інвестиційного процесу, і між ними склались правовідносини, які регламентуються Законом України «Про інвестиційну діяльність»(далі –Закону).

В ст. 1 Закону зазначено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону інвесторами є суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

В п. 5.2.1. Договору, Забудовник зобов’язаний, крім іншого, здійснювати будівництво вищезазначеного об'єкту у відповідності з плановим строком завершення робіт.

Відповідно до п.3.2. Договору, плановий термін введення будинку в експлуатацію –4-й квартал 2010 року.

Термін введення будинку в експлуатацію, відповідно до цього ж пункту Договору, може бути перенесений Забудовником в односторонньому порядку без згоди Інвестора, про що Забудовник повідомляє інвестора письмово.

Як встановлено судом, відповідач - Забудовник, жодним чином не виконав своїх зобов’язань по Договору, зокрема, щодо будівництва квартир в будинку; щодо введення в експлуатацію багатоповерхового будинку, в т.ч. в термін передбачений договором; щодо обов’язку повідомлення Інвестора про перенесення в односторонньому порядку терміну введення будинку в експлуатацію.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до цього Договору та згідно з законодавством.

Згідно статті 20 зазначеного Закону передбачено, що при недодержанні договірних зобов'язань, суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Під час розгляду справи судом встановлений факт порушення відповідачем своїх зобов’язань.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано  за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що Договір слід розірвати в зв’язку з істотним порушенням умов договору відповідачем.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, про що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що позивач внесла на розрахунковий рахунок відповідача, в порядку обумовлений Договором, кошти в сумі 80478 гривень. На рахунок відповідача, Фондом було перераховано 256083 грн., тобто сума яку взяла у кредит позивач. Також позивачем було сплачено за користування кредитом відсотки, в розмірі 56716 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 653 ЦК України, якщо договір розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх зобов’язань, а позивач, з метою придбати у власність квартиру, інвестував як власні так і позичкові кошти, суд приходить до переконання, що дані кошти, при розірванні договірних стосунків, повинні бути повернуті позивачу Забудовником. Крім того, повинні бути повернуті і відсотки, які були сплачені позивач при виконанні умов договору кредиту, оскільки даний кредит брався заради отримання від Забудовника житла.

Застосовуючи принцип диспозитивності, передбачений ст. 11 ЦПК України, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у виді 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки представник позивача, при обґрунтуванні своїх позовних вимог (в частині стягнення збитків), посилається на ст. 623 ЦК України, яка передбачає відшкодування збитків, і не передбачає стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Стягнення відсотків та інфляційних втрат передбачено ст. 625 ЦК України, на яку, як на підставу задоволення вимог щодо стягнення збитків, позивач не посилається.

Враховуючи все вищенаведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 20 ЗУ «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 610, 651, 653 ЦК України та керуючись ст.ст. 11, 57-60, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Договір  № 04/09 про інвестування в будівництво житла від 03 серпня 2009 року укладеного між ТОВ «Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс»та ОСОБА_1 - розірвати.

Стягнути з ТОВ «Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс»на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 392 277 грн. (триста дев’яносто дві тисячі двісті сімдесят сім гривен).

В задоволенні решти позовних вимого відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: /підпис/

Копія вірна:          

          Суддя:

             Секретар: