Дата документу 24.11.2011

2-3134/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2011 року                                                                                  Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: судді Бойка В.М.,                                                                                                                

за участю секретаря  Паруліте Ю.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житлом, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд –

ВСТАНОВИВ:

В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житлом, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Позивач заявлені вимоги мотивував тим, що йому на праві приватної власності на підставі договору дарування від 09.12.1980 року належить цілий жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1.

15.09.1982 р. в будинку АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 –його колишня дружина, та 18.05.2001 року їхній син —ОСОБА_3.

29.03.2000 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області видано свідоцтво про розірвання шлюбу між позивачем – ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зібравши всі свої особисті речі, залишили позивача та добровільно виїхали з будинку.

Таким чином, з 2000 року відповідачі не проживають в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою та актом квартального комітету, не приймають участі в оплаті житлово-комунальних платежів, позивач сплачує їх сам, в тому числі і на відповідачів.

Реєстрація місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в його будинку порушує його права власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, передбачені ст. 317 ЦК України.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право користуватися, розпоряджатися та володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 391 Цивільного Кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Ніякої домовленості між позивачем та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 немає.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про  позбавлення  права  користування житловим  приміщенням.

Оскільки відповідачі не подають особисто заяви про зняття з реєстрації місця проживання,  позивач вимушений звертатись до суду з даним позовом.

          У судовому засіданні позивач підтримав позов, керуючись мотивами, викладеними у позовній заяві.

          Відповідачі у судове засідання не з’явилися, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

          Суд, заслухавши думку позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи у відсутності відповідачів.

          У судовому засіданні встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору дарування  належить цілий жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, що підтверджується даним договором АВІ № 325423 від 09.12.1980 року (а.с. 9).

          Реєстраційним посвідченням № 13196 від 20.01.2000 року підтверджується те, що будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 10).

          Довідкою комітету мікрорайону Сабарів Асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці № 74 від 21.06.2011 року виданій ОСОБА_1, підтверджується те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, проте за даною адресою не проживають з 2000 року (а.с. 7).

          Дана обставина підтверджується актом від 06.2011 року, в якому зазначено, що відповідачі з моменту розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тобто з 2000 року, не проживають у даному будинку, та їхніх речей  у ньому немає (а.с. 8).

          На те, що відповідачі зареєстровані у даному будинку, вказують   також записи у Домовій книзі для  прописки громадян, проживаючих в домі АДРЕСА_1 (а.с. 11).

          Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 19.03.2008 року, шлюб між ОСОБА_1 ОСОБА_2 було розірвано у 2000 році, актовий запис № 453 (а.с. 14).

          Таким чином, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є достатні підстави для усунення перешкод у користуванні позивачем ОСОБА_1 житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування даним будинком.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 182, 220, 328, 334 Цивільного кодексу України, ст.ст.15, 23, 203, 204, 207, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

          Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування даним будинком.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати 45,50 грн. на користь ОСОБА_1.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії.

          Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: