КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-323/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       22 лютого 2011 року                                                                                               м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя                Смєлік С.Г.

при секретарі                          Панютіній І.М.

за участю позивача                ОСОБА_1             

відповідачки                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім’ї.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги на обґрунтування яких послався на обставини, викладені у заяві, та зазначив, що з 13 серпня 1988 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Вважає, що спільне з відповідачкою життя не можливе, у зв”язку з тим, що вона має іншого чоловіка, з яким тривалий час підтримує відношення. На підставі цього між ними постійно виникали суперечки та сварки, що призвело до втрати порозуміння, поваги та любові один до одного. За цих підстав з березня 2010 року припинили шлюбні відносини, мешкають за однією адресою, однак спільне господарство не ведуть і фактично  не спілкуються між собою. Вважає, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, збереження  шлюбу суперечить інтересам кожного з них.      

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2          

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнала повністю та пояснила, що у зв’язку з погіршенням стосунків вона і позивач у березні 2010 року припинили шлюбні відносини і проживання однією сім’єю, з цього часу вони мешкають за однією адресою, але сумісного господарства не ведуть. Спільних неповнолітніх дітей не мають. Не погоджується з обставинами, викладеними позивачем, оскільки вважає, що підстави для розлучення зовсім інші. Вважає, що сім’я існує формально, вони втратили порозуміння, збереження сімейних відносин є неможливим.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених  позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), встановив наступне.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 13 серпня 1988 року в Відділенні ЗАГСА Київського райвиконкому м. Сімферополя Кримської області, актовий запис № 463. Для кожного подружжя цей шлюб перший.   

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України и шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження  шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Як убачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини з березня 2010 р., не проживають однією сім’єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження сімейних стосунків, між ними встановились неприязні взаємовідносини. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.  

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд, приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та збереження їх сім’ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, позовна заява відповідає дійсній волі чоловіка, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Позивачка не наполягає на відновленні її дошлюбного прізвища. Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України,                                           

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 13 серпня 1988 року у Відділенні ЗАГСА Київського райвиконкому м. Сімферополя Кримської області, актовий запис № 463, розірвати.

За вибором відповідачки її прізвище «ОСОБА_2» залишити без зміни.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення                    

Суддя                                                  З оригіналом згідно.

                                                  Оригінал у справі № 2-323/11

Рішення набрало законної сили «4»березня 2011 року.

Суддя                                                            С.Г. Смєлік