19.12.2011                                                                                           Суддя: Зайченко  С.  В.

Справа №  2-3134/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

19 грудня 2011 року Центрально-міський районний суд  м. Горлівки Донецької області в складі: Головуючого судді Зайченко С.В., при секретарі Бабець О.В., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-міського районного суду м. Горлівки  справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені ,

                                              В С Т А Н О В И В:

        Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1, просить стягнути з відповідача  ОСОБА_2 суму заборгованості по аліментам за виконавчим листом №2-8440, виданим 24.05.2002 року на виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини –доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., в розмірі 28 276,09 грн., посилаючись на те, що з 19 грудня 1989 року позивачка перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком дитини є відповідач. 31 жовтня 2006 року шлюб з відповідачем було розірвано. З часу розірвання шлюбу з відповідачем їх донька постійно проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні. На підставі рішення Ц-Міського районного суду м. Горлівки від 24.05.2002р. з відповідача на користь позивача на утримання доньки були стягнуті аліменти в розмірі ј частини доходу відповідача. Стягнення аліментів з відповідача було припинено з 22.08.2008 р. –часу досягнення донькою повноліття. Проте аліменти відповідачем сплачувалися в обсязі, меншому за встановлений судовим рішенням. Постановою 16-305 старшого державного виконавця Калінінського ВДВС Горлівського МУЮ від 18.05.2010 р. було визначено розмір аліментної заборгованості відповідача, який за весь період сплати аліментів склав 9039,98 грн., а в період з 02.11.2005р. по 22.08.2008р. –2366,20 грн. Постановою 16-305 позивачу був повернутий виконавчий лист  Відповідно до ч.1 ст.196 СК України вона має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. За її розрахунками сума неустойки (пені) складає 25909,89 грн. (2336,20 грн. *1% * 1095 днів прострочення (в межах трирічного строку позовної давності: 365 днів на рік * 3 роки =1095 днів). Усього сума заборгованості з урахування пені складає: 2336,20 грн. + 25909,89 грн. = 28276,09 грн.

        Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені нею позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

       Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав  та зокрема пояснив, що стягнення вже присуджених аліментів має здійснюватися у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»шляхом пред’явлення до виконання виконавчого документа та не може бути предметом повторного судового розгляду. Не згоден з наявністю у нього заборгованості по аліментам. Окрім того, вважає, що відповідно до норм ст.258 ЦК України позивачем пропущений спеціальний строк позовної давності в один рік , який застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Просив відмовити у задоволенні позову.

       Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що вона працює держаним виконавцем у Калінінському відділі державної виконавчої служби. Підтвердила той факт, що у відповідача перед позивачем  існує невиплачена заборгованість по аліментам. Нею, державним виконавцем не повідомлявся відповідач про те, що у нього є заборгованість по аліментам та у який строк її слід погасити.

        Суд, вислухавши доводи сторін, покази свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

        ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка –ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

        У судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Ц-Міського районного суду м. Горлівки від 24.05.2002р. з відповідача на користь позивача на утримання доньки були стягнуті аліменти в розмірі ј частини доходу відповідача. Стягнення аліментів з відповідача було припинено з 22.08.2008 р. –часу досягнення донькою повноліття.

       Постановою 16-305 від 18.05.2010 р. позивачу був повернутий виконавчий лист

        Згідно з довідкою Калінінського відділу ДВС Горлівського МУЮ від 29.06.2011р. заборгованість відповідача по аліментам перед позивачем у період з 02.11.2005 р. по 22.08.2008р. складає –2336,20 грн.

         Відповідно ч 4 ст.195 Сімейного кодексу України –розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

          Відповідно до ч.4 ст. 194 Сімейного Кодексу заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, —до досягнення нею двадцяти трьох років.

        Перевіряючи розрахунок сум заборгованості, наведений державним виконавцем у вищезазначеній довідці, суд  приходить до висновку, що він вірний, тому сума заборгованості ОСОБА_2 за період  з 02.11.2005 р. по 22.08.2008р. складає –2336,20 грн., яка і підлягає стягненню.

        Відповідно до ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України –при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

         Заявлена позивачкою сума неустойки (пені) у розмірі 25 909,80 грн. не може бути стягнута з відповідача, з тих підстав, що як встановлено в судовому засіданні відповідач не був повідомлений державним виконавцем про наявність у нього заборгованості по аліментам та про строк її погашення, а саме з цієї дати слід нараховувати пеню за кожен день прострочення виплати заборгованості до її повного погашення. У зв’язку з чим, приведений позивачем розрахунок неустойки (пені) за три роки, не може бути прийнятий судом до уваги,  оскільки позивачем в судовому засіданні не наведено і не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що саме за ці три роки по тому відповідач був повідомлений про наявність у нього заборгованості по аліментам. Сам відповідач стверджував, що дізнався про наявність у нього заборгованості по аліментам лише, коли позивачка звернулась до суду з позовом.

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частково задоволенню, вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню.

          Доводи відповідача про пропущення позивачем спеціального строку позовної давності в даному випадку не доречні, оскільки, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про стягнення неустойки (пені) не підлягає задоволенню.

          Керуючись ст.209,213-215 ЦПК України, суд

                                                                      В И Р І Ш И В:

        Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам  та пені –задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини –ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по аліментам за виконавчим листом №2-8440, виданий 24.05.2002 року в сумі 2336 (дві тисячі триста тридцять шість) гривень 20 копійок.

       В іншій частині позову відмовити.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 164,10 гривень.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                    С.  В.  Зайченко