Справа № 2-1983 / 2011

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 грудня 2011 р.                                                                                                м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області ГРОМОВА І.Б., перевіривши відповідність вимогам закону позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,  -

В С Т А Н О В И В

У листопаді 2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Так, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 02 грудня 2011 року позовна заява була залишена без руху та позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме:

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 вищезазначеної статті ЦПК України, ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Викладене в позовних вимогах не відповідає  вимогам в позовній заяві та обґрунтовано майновими нормами, тобто ст. 392, ст. 396 ЦК України.

До позовної зави надані квитанції  про сплату судового збору , які сплачені позивачем 18 лютого 2010 року, але як вбачається із матеріалів справи, позовна заява подана 07.11. 2011 року, а розмір та порядок сплати коштів при поданні до суду заяв, скарг, а також за видачу судами документів  був змінений з 01 листопада 2011 року на підставі Закону України «Про судовий збір», тому позивачу необхідно сплатити судовий збір  згідно нових розрахунків сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Відповідно до матеріалів справи, копія ухвали суду була отримана позивачем 14 грудня 2011 року.

Але у визначений строк недоліки позовної заяви позивачем. усунені не були, після його спливу до канцелярії суду позивачкою особисто, а також поштою будь-яких документів, та/або заяви про продовження строку для усунення недоліків на виконання ухвали суду надіслано не було.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

- визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз’яснити позивачу, що у відповідності до вимог ч. 5 ст. 121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя                                                                                                                  І.Б.ГРОМОВА