Справа № 2/544/140/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» січня 2012 року                                                                                                     м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

                                                                     головуючого судді - Геєнко М.Г.

                                                                    при секретарі –Горичевій С.В.                                               

за участю:

представника позивача –ОСОБА_1                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про розділ спільного сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

14 листопада 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розділ сумісного майна, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 10 березня 1988 року по 28 жовтня 2011 року перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. За цей час ними на спільні кошти було придбано: автомобіль марки «ЗИЛ 4505-СПГ», 1992 року випуску; телевізор «Рейнфорд», діагоналлю 29"; телевізор «Рейнфорд», діагоналлю 19"; холодильник; пральну машину; м’який куток в зал; спальний гарнітур; комп’ютер; кухонну мебельну стінку; газову плиту; витяжку; чотири килими; диван; гостинний гарнітур; музичний центр; кухонний м’який куток; супутникову антену; вісім комплектів постільної білизни; шість подушок, а всього майна на суму 70637 грн.

Вважає, що вказане майно належить йому та відповідачу на праві спільної сумісної власності, в якій частки колишнього подружжя є рівними.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд провести розділ майна подружжя та виділити в натурі йому таке майно: автомобіль марки «ЗИЛ 4505-СПГ», державний номерний знак НОМЕР_1, 1992 року випуску, телевізор «Рейнфорд», діагоналлю 19", два комплекти постільної білизни та дві подушки, а всього майна на суму 33370 грн.

Усе інше вказане майно на загальну суму 37300 грн. залишити за відповідачем.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, за участю його представника ОСОБА_1.(а.с.25).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діючий на підставі ордеру від 05.12.2011 року(а.с.23) на задоволенні позовних вимог наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував, про що надав письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином(а.с.28). Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Як достовірно встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 10 березня 1988 року по 28 жовтня 2011 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

           Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

              Судом встановлено, що за період шлюбу сторони придбали майно: автомобіль марки «ЗИЛ 4505-СПГ», державний номерний знак НОМЕР_1, який перебуває на обліку та зареєстрований на ім’я ОСОБА_2 в Слов’янському ВРЕМ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, 1992 року випуску, вартістю 32 537 грн.; телевізор «Рейнфорд», діагоналлю 29", вартістю 2000 грн.; телевізор «Рейнфорд», діагоналлю 19", вартістю 500 грн.; холодильник –4000 грн.; пральну машину –3000 грн.; м’який куток в зал –4000 грн.; спальний гарнітур –4000 грн.; комп’ютер - 2000 грн.; кухонну мебельну стінку –4000 грн.; газову плиту –1000 грн.; витяжку –1000 грн.; один килим розміром 3х4, вартістю 1000 грн. та три килими розміром 2,5х3м, загальною вартістю 1500 грн.; диван –2000 грн.; гостинний гарнітур –4000 грн.; музичний центр –1000 грн.; кухонний м’який куток –1000 грн.; супутникову антену – 1000 грн.; вісім комплектів постільної білизни загальною вартістю 800 грн. та шість подушок загальною вартістю 300 грн.

Вирішуючи даний спір між подружжям суд встановив, що зазначене майно було придбано  сторонами під час шлюбу, в період з 1988 року по 2011 рік. Сторонами не представлено суду доказів того, що автомобіль та інше майно придбані не за кошти родини, тому суд приходить до висновку, що джерело придбання є спільний бюджет і відповідно є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Вимогами ч. 1 ст. 71 СК України передбачено, що майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Вирішуючи питання стосовно розділу майна, суд вважає, що автомобіль марки «ЗИЛ 4505-СПГ», державний номерний знак НОМЕР_1, 1992 року випуску, необхідно залишити у позивача, оскільки він ним користується, має право на керування транспортним засобом, тому суд приходить до висновку про доцільність залишити  цей автомобіль ОСОБА_2. Також, задоволенню підлягають і вимоги щодо залишення за позивачем телевізору «Рейнфорд», діагоналлю 19"; двох комплектів постільної білизни та двох подушок. А отже, визнання за позивачем права власності на частину спільного сумісного майна колишнього подружжя на загальну суму 33370 грн.

За відповідачем - ОСОБА_3, залишити телевізор «Рейнфорд», діагоналлю 29"; холодильник; пральну машину; м’який куток в зал; спальний гарнітур; комп’ютер; кухонну мебельну стінку; газову плиту; витяжку; чотири килими; диван; гостинний гарнітур; музичний центр; кухонний м’який куток; супутникову антену; шість комплектів постільної білизни; чотири подушки, а всього майна на загальну суму 37 300 грн.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають задоволенню вимоги і про відшкодування судових витрат, у зв’язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 334 грн. 00 коп.(а.с.2). та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.(а.с.8).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.  60-61, 69-71,74 СК України, ст. ст. 10. 10,11, 129, 209,212,214,218, 224-226, 256-259 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити повністю.

Розділити спільне сумісне майно подружжя, виділивши в натурі та визнавши:

-          за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ», модель 4505-СПГ, номер кузова НОМЕР_2, тип вантажний самоскид, зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, 1992 року випуску, вартістю 32 537 грн., телевізор «Рейнфорд», діагоналлю 19", вартістю 500 грн.; два комплекти постільної білизни, загальною вартістю 200 грн. та дві подушки, загальною вартістю 100 грн.

-          за ОСОБА_3 право власності на телевізор «Рейнфорд», діагоналлю 29", вартістю 2 000 грн.; холодильник –4000 грн.; пральну машину – 3000 грн.; м’який куток в зал –4000 грн.; спальний гарнітур – 4000 грн.; комп’ютер - 2000 грн.; кухонну мебельну стінку –4000 грн.; газову плиту –1000 грн.; витяжку –1000 грн.; один килим розміром 3х4м, вартістю 1000 грн. та три килими розміром 2,5х3м, загальною вартістю 1500 грн.; диван –2000 грн.; гостинний гарнітур –4000 грн.; музичний центр –1000 грн.; кухонний м’який куток –1000 грн.; супутникову антену –1000 грн.; шість комплектів постільної білизни, загальною вартістю 600 грн.; чотири подушки загальною вартістю 200 грн.

Стягнути з відповідача –ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 2 334 (дві тисячі триста тридцять чотири)грн. 00 коп., що складаються з судового збору у розмірі 334 грн. 00 коп., та витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду                                                       М.Г. Геєнко