КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                        Справа № 2-а-30/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 жовтня  2011 року                                                                                                      м. Макіївка

   Кіровський районний суд м. Макіївки  у складі:

головуючої судді                                    Смєлік С.Г.

при секретарях                                       Демченко Г.С., Чугуй М.

за участю

представників позивача                         ОСОБА_1

                                      ОСОБА_2

представників відповідачів                    Чугріній Л.В., Коваль С.В.

    Бондаренко К.М.

    ГалузинськогоА.І. СпівакЛ.М.

    Каменській І.Д.

Мелешко О.О.

розглянувши  у приміщенні Кіровського районного суду м. Макіївки  адміністративний позов ОСОБА_10  до  відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Макіївки, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України м. Авдіївки, управління виконавчої дирекції фонду в Донецькій області, публічного акціонерного товариства «Будмеханізація»про  визнання дій неправомірними, визнання права на забезпечення від нещасного випадку, покладення обов»язку на відповідача перерахування щомісячних страхових виплат з 20 лютого 2007 року, суд

В С Т А Н О В И В:

          У листопаді 2010 року  ОСОБА_10 звернувся до Кіровського районного суду м. Макіївки  із адміністративним позовом до  відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних  захворювань України у Київському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та проведення перерахунку страхових виплат.

          Ухвалою  Кіровського районного суду  за  клопотанням  представників позивача по справі у якості відповідачів були залучені : відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Макіївки,відділення  виконавчої  дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України м. Авдіївки, управління виконавчої дирекції фонду в Донецькій області, публічне акціонерне товариство «Будмеханізація».

          Справа за адміністративним позовом прокурора Київського району м. Донецька і інтересах ОСОБА_10 була розглянута Донецьким окружним адміністративним судом.

          Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2008 року була скасована ухвалою  Донецького  Апеляційного Адміністративного  суду від 3 лютого 2009 року у зв»язку із порушенням правил підсудності. Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 24 червня 2010 року ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2009 року залишена без змін, касаційна скарга ОСОБА_10 –без задоволення.

          В судовому засіданні представники  позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали уточнені  позовні вимоги на обґрунтування яких  пояснили, що  з ОСОБА_10 під час роботи  токарем в  будівельному управлінні № 2 тресту «Донецькдорбуд»30 травня 1967 року  сталася дорожньо - транспорта пригода, у якій він отримав  травми і, відповідно,  був складений  акт про нещасний випадок на виробництві. За рішенням ЛТЕК він був  визнаний інвалідом 2 групи від трудового каліцтва. Зголом інвалідом 3 групи і йому було встановлено 60 % втрати  професійної працездатності довічно.

          У зв»язку з тим,  що  дорожньо-транспорта пригода сталася з вини  водія Ясинуватської автобази  «Донбастрансбуд», рішенням народного Центрально- Міського  суду м. Макіївки  від 18 жовтня 1968 року, з підприємства  стягнуто відшкодування шкоди на користь ОСОБА_10, яка виплачувалася до визнання цього підприємства банкрутом. Під час ліквідаційної процедури  підприємства капіталізація платежів  потерпілому зроблена не була і ОСОБА_10 залишився без матеріальної допомоги.

          У березні 2007 року відділенням  виконавчої дирекції фонду у Київському районі  м. Донецька ОСОБА_10  з 20 лютого 2007 року  були призначені   страхові платежі, але через декілька днів постанову  було скасовано і у виплаті страхових платежів відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_10 під час ліквідаційної процедури Дочірного підприємства –автомобільна база  ЗАТ  «Трест «Добнбастрансбуд»  не вжив заходів щодо капіталізації коштів, і крім того,він не перебував у трудових відносинах із цим підприємством.

Тривалий час ОСОБА_10 не отримує страхових виплат оскільки ані  відділення Київського фонду м. Донецка –за місцем знаходження підприємства, де працював ОСОБА_10,  ані відділення- Кіровського районного фонду м. Макіївки –за місцем проживання ОСОБА_10, ані відділення  Авдіївського фонду - за місцем розташування Ясинуватської  автобази, яка сплачувала відшкодування шкоди - жоден з вищевказаних відділень фонду  не приймає справу для виплати страхових виплат  ОСОБА_10, який у свій час був застрахованою особою і на якого поширюються положення Закону України «Про  загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Просили  визнати   дії виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в Київському районі м. Донецька  у  відмові  реалізації права  на забезпечення у зв»язку з нещасним випадком і втратою працездатності  неправомірними,  скасувати  постанову № 149 від 6 квітня 2007 року та визнати чинною  постанову  № 2537-Н від 21 березня 2007 року про призначення  страхових виплат;визнати  за ОСОБА_10 право на  страхове  забезпечення у зв»язку  із втратою працездатності від нещасного випадку на підприємстві, зобов»язавши відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі  м. Донецька  з 20 лютого 2007 року виплачувати ОСОБА_10 щомісячні  страхові виплати  із застосуванням коефіцієнтів зростання  середньомісячної заробітної плати.

          Відповідач -  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі  м. Донецька позовні вимоги ОСОБА_10 не визнало, направивши  до суду  10 грудня 2010 року заперечення № 01-2/3701.

          Представник   відділення виконавчої дирекції фонду у Київському районі м. Донецька- юрисконсульт Чугріна Л.В. пояснила, що під час ліквідації у зв»язку із банкрутством  Ясинуватської автобази. ОСОБА_10 відповідно до ст.1205 ЦК України  мав  ставити питання перед Господарським судом про капіталізацію платежів. Крім того, оскільки ОСОБА_10 шкода завдана не діями його роботодавця, а особою, вина якої визнана на підставі рішення суду, то у такому випадку  Закон № 1105 –Х1V застосуванню не підлягає. Справа ОСОБА_10 як отримувача страхових виплат  не була  передана його роботодавцем  відділенню Київського фонду, а прийняти справу для нарахування виплат відділення не має правових підстав, тому й було відділенням Київського фонду скасовано  постанову  про призначення  йому страхових виплат, як помилково прийняту. Просила  у задоволенні позову до відділення виконавчої дирекції фонду у Київському районі м. Донецька ОСОБА_10 відмовити.

          Представник відділення виконавчої дирекції фонду у Кіровському  районі м. Макіївки –юрисконсульт  Каменська І.Д. позов ОСОБА_10 не визнала та пояснила, що  у відділення Кіровського фонду немає жодних підстав для прийняття справи ОСОБА_10 і призначення йому страхових платежів, оскільки він під час отримання травми не перебував у трудових стосунках із жодним підприємством Кіровського району м. Макіївки.

          Представники Авдіївського відділення виконавчої дирекції  фонду  у Донецькій області –Галузинський А.І.,Співак Л.М. позовні вимоги  ОСОБА_10 не визнали та пояснили, що ОСОБА_10 під  час ліквідаційної процедури автомобільної бази ЗАТ «Трест Донбастрансбуд», яка йому відшкодовувала шкоду, відділенням Фонду у  листі від 3 березня 2006 року було повідомлено  про необхідність  вчинити заходи про капіталізацію платежів, але ОСОБА_10 цим не скористався. Оскільки ОСОБА_10 не перебував у трудових відносинах із  автомобільною базою ЗАТ «Донбастрансбуд», то у віддідення не було правових підстав для прийняття від  цього підприємства його особової справи. Просив у задоволенні позову ОСОБА_10 до  Авдіївського відділення виконавчої дирекції фонду відмовити.

          Представники управління  виконавчої дирекції фонду в Донецькій області –Бондаренко К.М.,Коваль С.В.  позов ОСОБА_12 не визнали та пояснили, що згідно Положенню про управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області –управління є робочим органом виконавчої дирекції Фонду і основним  його завданням є організаційно-методичне керівничтво та контроль за діяльністю відділень. Які є  юридичними особами і самостійно приймають рішення  про призначення відповідно до Закону страхових виплат потерпілим. З цих підстав управління не є належним співвідповідачем, тому у задоволенні позову  ОСОБА_10 до управління виконавчої дирекції фонду в Донецькій області- просили відмовити.

Представник  публічного акціонерного товариства «Будмеханізація»- Мелешко О.О.позов ОСОБА_10 не визнала та пояснила,  що ОСОБА_10 дійсно працював на  підприємстві будівельне  управління № 2 тресту  «Донецькдорбуд» і під час роботи отримав  виробничу травму і був звільнений у зв»язку із інвалідністю. Оскільки шкода здоров’ю ОСОБА_10 була завдана хоч і під час робочого часу,  але  іншим підприємством  -  Ясинуватською автобазою, то шкода  відшкодовувалася  на підставі рішення суду. Згодом будівельне  управління  № 2 тресту  «Будмеханізація»була  реорганізовано у ВАТ   «Будмеханізація», яке є його правонаступником, а з 20 травня 2010 року – в публічне акціонерне товариство «Будмеханізація». Підприємство не несе ніякої відповідальності перед ОСОБА_10 оскільки  шкода  його здоров»ю була завдана діями третьої особи. У задоволені позову  ОСОБА_10 до ПАТ «Будмеханізація»просила відмовити.

Вислухавши представників позивача  і представників відповідачів, дослідивши та оцінивши надані  докази та перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог ( ст.11 КАС України ) суд встановив.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем порушено спір про право на соціальний захист у зв»язку із стійкою втратою працездатності і право на отримання страхових виплат. Правовідносини що склалися, відповідно до положень ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, мають буди розглянуті у порядку адміністративного судочинства  місцевим адміністративним судом.

30 травня 1967 року під час роботи у будівельному управлінні № 2 «Будмеханізація»ОСОБА_10ІНФОРМАЦІЯ_1  отримав виробничу травму,  у зв»язку з чим було складено акт про нещасний випадок форми Н-1 № 3.

Рішенням народного Центрально-Міського  суду м. Макіївки від 18 жовтня 1968 року на користь позивача –ОСОБА_10 на підставі  статей 441,450 ЦК УРСР 1963 року на Ясинуватську автобазу тресту «Донбастрансбуд», яке згодом було перейменовано у  Дочірне підприємство   Автомобільна база ЗАТ «Трест «Донбастрансбуд»покладено обов»язок відшкодування шкоди, яка була завдана працівником  цього підприємства. Обов»язок по відшкодуванню шкоди ОСОБА_10  виконувався  до ліквідації цього підприємства.

Згідно  виписки з акту огляду МСЕК 036965 від 24 жовтня 1994 року  ОСОБА_10 визнаний інвалідом 3 групи довічно з втратою професійною працездатності –60 %

1 квітня 2001 року набув  чинності Закон України «Про  загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності»№ 1105-Х1V  від 23 серпня 1999 року, що спонукало Автомобільну базу ЗАТ  тресту   «Донбастрансбуд» зі справою  ОСОБА_10 звернутися до відділення виконавчої дирекції м. Авдіївки  для її передачі  з метою продовженням Фондом виплати йому  страхових виплат. Але відділенням Авдіївського фонду  у прийнятті справи  ОСОБА_10 було відмовлено уз»язку з тим, що це, на погляд Фонду,  суперечило ст.2 Закону № 1105-Х1V в якій зазначено, що дія Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми  власності. А оскільки  позивач не перебував у  трудових відносинах із автомобільною базою, то у прийнятті справи  було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від  26 жовтня 2006 року по справі № 42/62Б про банкрутство юридична особа Дочірне підприємство Автомобільна база Закритого акціонерного товариства «Трест Донбастрансбуд»м. Авдіївка –ліквідована.

Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки від 1 вересня 2006 року на правонаступника роботодавця ОСОБА_10, а саме  ЗАТ «Будмеханізація»було покладено зобов»язання внести доповнення до акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 № 3 від 30 травня 1967 року, а саме зазначити обставини нещасного випадку і діагноз згідно листку тимчасової  непрацездатності.

Згідно протоколу засідання комісії ВАТ «Будмеханізація»від 9 лютого 2007 року з розгляду матеріалів нещасного випадку, що стався із ОСОБА_10 30 травня 1967 року було вирішено зазначити обставини нещасного випадку, діагноз у зв»язку із нещасним випадком  та вважати протокол від 9 лютого 2007 року невід»ємною частиною акту форми Н-1 № 3 від 30 травня 1967 року.

                                                                                                                       (А.с.6 )

14 лютого 2007 року ОСОБА_10  звернувся до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Донецька, тобто за місцем розташування  його роботодавця - ВАТ «Будмеханізація».( на даний час ПАТ«Будмеханізація» )

Постановою від 21 березня 2007 року  відділення виконавчої дирекції Фонду у Київському районі м. Макіївки  ОСОБА_10 з 20 березня 2007 року  була призначена страхова виплата, але постановою від 6 квітня 2007 року  постанова № 2537-Н від 21 березня 2007 року  при призначення страхових виплат ОСОБА_10 була  скасована.

Підстави скасування постанови про призначення страхових виплат викладені у листі № 01-08/1316 від 5 квітня 2007 року  за підписом начальника відділення Капленко Н.П.,який був направлений ОСОБА_10  У листі зазначено, що ОСОБА_10 отримував виплати у відшкодування шкоди на підставі рішення суду з підприємства, яке визнано банкрутом і ліквідовано без правонаступника. Оскільки ОСОБА_10 не скористався нагодою і не звернувся до  Господарського суду із  вимогами капіталізації платежів, борги перед  ОСОБА_10 вважаються   виконаними та погашеними. З цих підстав  у відділення Фонду немає правових підстав для продовження  виплати страхових виплат.

Таку позицію щодо позову ОСОБА_10 відділення виконавчої дирекції Фонду  у Київському районі  м. Донецька займає  й дотепер.

Відділення виконавчої дирекції Фонду, як зазначено у ст.2 Закону України № 1105-Х1V, приймають  документи на тих працівників ( членів їх сімей ), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року та право яких встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди,заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов»язаних з виконанням ними трудових обов»язків.

Судом встановлено, що право  на відшкодування шкоди ОСОБА_10 було встановлено як особі, яка була застрахованою і згідно чинному та той час  законодавству СРСР.

З цього випливає, що положення ст. 2  Закону України № 1105-Х1V поширюються і застосовуються  при розгляді даної справи.

Крім того, відповідно до пункту 2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов»язкове державне  соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності  від 22 лютого 2001 року № 2272-111, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам ( членам їх сімей ), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати, або коли таке право встановлено  в судовому порядку.

Жоден з  відділень Фондів, куди звертався ОСОБА_10, його справу для   виплати страхових сум не прийняв, посилаючись  при цьому на  різни обставини, хоча відповідно ст. 21 Закону України  № 1105-Х1V усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство,на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.

Право ОСОБА_10 на отримання страхових сум як особи, право якої визнано законодавством СРСР, окрім базового Закону, передбачено п.1.1, 1.6 Порядку призначення ,перерахування та проведення страхових виплат. затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 року за № 715/13982,з правом вибору за його бажанням –у виконавчій дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця або за місцем проживання потерпілого.

Як зазначено у ч.1ст. 36 Закону України № 1105-Х1V Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за  наявності всіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десяти денний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Судом встановлено, що факт звернення ОСОБА_10 до  відділення Фонду мав місце 14 лютого 2007 року. На підставі наявних  у нього документів, до яких з боку Фонду не було претензій, було  прийнято рішення про призначення  та виплату страхової виплати  з 20 березня 2007 року, яка постановою від 6 квітня 2007 року була скасована.

Таким чином, ОСОБА_10 з боку відповідача –відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування у Київському районі м. Донецька фактично було відмовлено у призначенні страхової виплати з підстав ліквідації підприємства без правонаступника, який стався  у період - після 1 квітня 2001 року, яке,  до того ж, не було його роботодавцем, крім того,  невжиття заходів з боку ОСОБА_10 щодо капіталізації  належних йому платежів.

Підставами  для відмови у призначені страхових сум і наданні соціальних послуг застрахованому, як зазначено у ст. 37 Закону України  № 1105-Х1V є:

-навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок, а також вчинення застрахованим умисного злочину,що призвів до настання страхового випадку. Крім того,  у разі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов»язаним із виробництвом.

Жодна з підстав відмови  ОСОБА_10 призначення та виплати страхової  суми  відділенням виконавчої дирекції Фонду у Київському районі м. Донецька   не  зазначена у ст.37  Закону України  № 1105-Х1V.

Відділення  виконавчої дирекції фонду у Київському районі м. Донецька не надало жодного доказу, яким би були спростовані чи ставили б під сумнів  факт перебування ОСОБА_10 у трудових відносинах із підприємством  під час настання  нещасного випадку, обставини нещасного випадку, які дали законні  підстави для складання акту форми Н-1,  відомості про інвалідність і, відповідно, про ступінь втрати працездатності потерпілим, тощо.

Отже  аргументи  відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду у Київському районі м. Донецька про наявність ново виявлених обставин  - отримання відомостей про ліквідацію Дочірного підприємства Автомобільної бази ЗАТ «Трест «Донбастрасбуд», що стало підставою про скасування постанови, тобто фактичної відмови у  призначенні та виплаті страхових виплат –є безпідставними і не обґрунтованими.

Наявність у ОСОБА_10 вищезазначених складових,які давали йому право на соціальний захист, не ставило у нього під сумнів  реалізацію його права на отримання допомоги,гарантованої Конституцією України  у вигляді страхових виплат відповідно до положень Закону  України  № 1105-Х1V.

Відсутність певного нормативного акту, яким би був визначений  механізм реалізації права, у даному випадку, права на соціальний захист при встановлених  обставинах, не має бути перешкодою для реалізації конституційних прав.

Виходячи із встановленою статтею 46 Конституції України право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або  тимчасової втрати працездатності  і статті 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при  вирішенні даного спору, має  керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З огляду на наведене, суд вважає, що наявність такого права у позивача є визначальною для прийняття рішення про задоволення його позову.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у посадових осіб відділення виконавчої дирекції Фонду у Київському районі м. Донецька не було  законних підстав для  відмови у призначенні  ОСОБА_10 страхових виплат у зв»язку  із втратою працездатності,  а тому їх дії з цих підстав, суд вважає неправомірними.

На підставі вищевикладеного,керуючись статтями  2, 18, 87, 90, 159, 161-163 Кодексу адміністративного  судочинства України,  Закону України «Про  загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності», суд

                                        П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов  ОСОБА_10 задовольнити повністю.

           Визнати дії виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в Київському районі м. Донецька  у  відмові  реалізації права  на забезпечення у зв»язку з нещасним випадком і втратою працездатності  у вигляді скасування  постановою № 149 від 6 квітня 2007 року  постанови  № 2537-Н від 21 березня 2007 року про призначення  страхових виплат –неправомірними.

          Скасувати постанову  відділення виконавчої дирекції фонду  соціального страхування від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька № 149 від 6 квітня 2007 року,  якою скасована постанова № 2537-Н від 21 березня 2007 року про призначення  страхових виплат ОСОБА_10.

          Визнати  за ОСОБА_10 право на  страхове  забезпечення у зв»язку  із втратою працездатності від нещасного випадку на підприємстві, зобов»язавши відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі  м. Донецька  з 20 лютого 2007 року виплачувати ОСОБА_10 щомісячні  страхові виплати  із застосуванням коефіцієнтів зростання  середньомісячної заробітної плати.

         Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів  з моменту отримання її копії.

          Суддя: