КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                                 Справа 2-181/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

4 лютого  2011 року                                                                                                                            м. Макіївка

Суддя Кіровського районного суду м. Макіївки Смєлік С.Г. розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області про визнання неправомірними  дій та зобов’язання провести перерахунок і виплату  пенсії,

 В С Т А Н О В И В:

          14 січня  2011 року  ОСОБА_1  звернувся до суду з  позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області (далі –управління ПФУ в Кіровському районі м. Макіївки) про визнання неправомірними дій та зобов”язання провести перерахунок і виплату державної та  додаткової пенсії за шкоду, завдану його здоров”ю під час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем його конституційного права на належний соціальний захист.

У позовній заяві  ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог  зазначив, що йому  як учаснику ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії   в управлінні ПФУ в Кіровському районі м. Макіївки призначено пенсію, передбачену статтею 50 і 54  Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Розмір призначеної і виплачуваної пенсії не відповідає розміру, встановленому цим Законом, однак посадовими особами відповідача йому   відмовлено у перерахунку державної та  додаткової пенсії у відповідності до вимог Закону. Посилаючись на порушення його конституційних прав на належний соціальний захист, позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати управління ПФУ в Кіровському районі м. Макіївки здійснити перерахунок та виплату  пенсії за шкоду, завдану здоров”ю  у розмірі, встановленому Законом, з  7 грудня  2010 року.

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області отримавши  позов  ОСОБА_1, заперечення на позов позивача до суду не направило.

Відповідач –управління ПФУ у Кіровському районі м. Макіївки в листі від 21 грудня 2010 року №  12327/3-03, направленому ОСОБА_1 повідомило, що управлінням не порушена конституційна норма на забезпечення його  рівня життя, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Розмір державної та  додаткової пенсії для громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи, установлений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, виплачується позивачу в повному обсязі. Вважає, що посадові особи районного управління Пенсійного фонду України  діяли у відповідності з чинним законодавством, законні  права та інтереси  позивача при цьому порушені не були.

          Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (статті 11  ЦПК України) суд установив наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, його віднесено до  першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 3 листопада 2010  року Донецькою облгосадміністрацією та посвідченням НОМЕР_2, виданим 26 жовтня 2010 року управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради. Згідно висновку медико-соціальної  експертної комісії вдруге, 25 жовтня 2010 року,  позивача визнано інвалідом 3 групи за захворюванням, пов"язаним із виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС довічно. Позивач отримує пенсію, призначену управлінням пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Макіївки згідно Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

За даними управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки ОСОБА_1  призначена  пенсія на підставі ст.54 Закону України. „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  як інваліду 3 групи та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року " Про підвищення пенсійного забезпечення громадян" у розмірі 1394,60 грн. і складається з основного розміру -760 грн, додаткової пенсії –110,10 грн., 220,20 грн. –надбавки інвалідам війни 3 групи ( 30 % від прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб), 50 грн.-  цільова грошова допомога інвалідам Великої Вітчизняної війни відповідно до Закон «Про поліпшення  матеріального положення інвалідів війни», 254,30 грн –  державна адресна допомога інвалідам війни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про становлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій».

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров”я, соціального захисту потерпілого населення визначені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи”.

Приписами  статті 49 зазначеного Закону передбачено, що особам, віднесеним, зокрема, до категорії 1,2,3,4  встановлюються у вигляді: а). державної пенсії; б). додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права   на державну пенсію.

Особам, віднесеним до категорії 1, які визнані інвалідами 3 групи, відповідно до вимог  частини першої статті 50 Закону України" Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, та згідно з частиною четвертою статті 54 цього Закону розмір державної пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Підпунктами 12,15,17  28 розділу 11 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-V1 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких з 1 січня 2008 року  був змінений порядок визначення державних пенсій п інвалідності та додаткових пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зазначені положення Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до статті 152 Конституції України, статті 73 Закону " Про Конституційний Суд України" та пункту 5 зазначених Рішень Конституційного Суду України положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність та не підлягають застосуванню. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що є неконституційними.

Таким чином, відповідні приписи Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з 22 травня 2008 року втратили чинність, унаслідок чого відновлена попередня редакція статей 50 і 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Закони України від 26 грудня 2008 року № 835-У  та від 27 квітня 2010 року № 2154-V1 «Про державний бюджет України»на 2009 і 2010 роки рік не містять відомостей щодо розміру  пенсій учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а також положень про призупинення чи скасування дії статей 50 і 54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На даний час Закон № 796-Х11 діє у зазначеній вище редакції.

У частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України ( 254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при  вирішенні даного спору, підлягають застосуванню  з 22 травня 2008 року положення, передбачені статтями 50 і 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,який має вищу юридичну силу.

З огляду на наведене, суд вважає, що наявність такого права у позивача є визначальною для прийняття рішення про задоволення його позову, оскільки пільги , компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній рівень життя, тому звуження підзаконним актом –Постановою Кабінету Міністрів України змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними. Аргументи відповідача про відсутність спеціального бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом, за наведених обставин визнаються судом неспроможними.

Зі змісту статей 50 і 54 Закону № 796-Х11 випливає, що під час визначення розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком за чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-1V «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відсутність іншого нормативно-правового акту, який встановлював би  величину мінімального розміру пенсії за віком для визначення розмірів пенсій за іншими законами чим зазначений, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи встановлення відповідно до статті 99 КАС України шестимісячного строку для звернення з адміністративним позовом, який обчислюється з дня,  коли особа дізналася, або повинна дізнатися про порушення своїх прав,суд вважає що позивачем такий строк не пропущено, оскільки у грудні 2010 року ОСОБА_1 з листа управління Пенсійного фонду України  стало відомо про порушення його права. З огляду на вищевикладене,суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню с 7 грудня 2010 року.

Виходячи з положень ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги розглядаються у межах заявлених позовних вимог.

          За таких обставин суд визнає, що вимоги ОСОБА_1  про перерахунок державної та   додаткової пенсії у розмірі, визначеному  в статтями 50 та  54 Закону ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 7 грудня 2010 року   є обґрунтованими та підлягають задоволенню.          

З  огляду на положення статті 2 України, встановивши, що управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки порушило норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає необхідним зобов”язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до Закону, і не може здійснити стягнення конкретної суми.          

Приймаючи до уваги, що відповідач є державною установою, тому суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 ЦПК України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 9, 11, 90, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України Кіровському районі м. Макіївки Донецькій області задовольнити  повністю.

Визнати дії управління пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області з відмови у перерахунку та виплати ОСОБА_1   державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю з 7 грудня  2010   року на підставі норм Закону ” Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок  та виплату державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю   у розмірі  відповідно до вимог статей 50 і 54  Закону України ” Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 7 грудня  2010  року з урахуванням фактично отриманих ним сум.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  апеляційному адміністративному  суду Донецької області  через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом  десяти днів протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

           Суддя: