Справа № 11-763/11 Головуючий у І інстанції Мурашко І.А.
Категорія - Доповідач Трейтяк О. П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіТрейтяк О. П.
суддів ВОРОНЦОВОЇ С.В., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.М.,
з участю прокурора ШВАБ Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2011 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше судимий:
-13.10. 2003 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
- 04.11.2005 року апеляційним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
21.12.2005 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
-18.01.2011 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ст. ст. 75,76 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
засуджений за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років 5 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_2 за новим вироком, частково приєднаного невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.01.2011 року у вигляді 1 року 4 місяців позбавлення волі і остаточно призначено йому покарання у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Судом ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 27.02.2011 року, приблизно о 12.00, знаходячись у приміщенні будинку №12, по 1-му пров. Шевченко у м. Чернігові, з кишені куртки таємно викрав банківську картку «ПриватБанку», яка не становить матеріальної цінності для потерпілого, з грошима на рахунку у сумі 250 грн., що належить ОСОБА_3
Після чого, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на викрадення майна ОСОБА_3, 27.02.2011 року, близько 13 години, прибув до магазину « Еко-маркет», що розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Рокосовського, 7, де у той же день, близько 13 год. 14 хв., за допомогою вищевказаної банківської картки придбав товарів на загальну суму 62 грн.02 коп.
Після цього, 27.02.2011 року, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2, прибув до магазину «Гранд Флора», що розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Одинцова,14, де у той же день, близько 13 год. 41 хв., за допомогою вищевказаної банківської картки придбав квіти на загальну суму 180 грн., а всього зняв з банківського рахунку ОСОБА_3, за допомогою викраденої банківської картки, грошові кошти у сумі 242 грн.03 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, просить переглянути вирок в частині призначеного покарання та призначити мінімальне покарання. Посилається на те, що суд першої інстанції не врахував те, що він майже інвалід, про що свідчать документи, які є в матеріалах кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію засудженого такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку і які ніким не оспорюються.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 повністю визнав вину у скоєні інкримінованого йому злочину, дав вичерпні показання щодо скоєного ним злочину та щиро розкаявся.
Фактичні обставини вчинення злочину, доведеність вини та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 в апеляції не оскаржуються.
Дії ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Покарання засудженому обрано відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням характеру та суспільної небезпеки скоєного злочину, обставин при яких підсудним було викрадено майно потерпілого, суму викрадених коштів, відсутності тяжких наслідків від вчиненого злочину, думку потерпілого щодо призначення покарання, особи винного: його віку, сімейного стану, умов його життя, стану його здоров’я, за місцем проживання характеризується формально позитивно, офіційно не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності та засуджувався за злочини проти власності, новий злочин вчинив у період іспитового строку за попереднім вироком, а також з урахуванням пом’якшуючих покарання обставин – щирого каяття та відсутності обтяжуючих покарання засудженого обставин.
Остаточна міра покарання засудженому правильно призначена судом у відповідності з вимогами ст.71 КК України.
На думку колегії суддів призначене засудженому ОСОБА_2 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Всі обставини, на які посилається в своїй апеляції засуджений, судом при визначенні покарання враховані.
Підстав для пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_2 колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б притягли за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2011 року відносно ОСОБА_2 – без зміни.
СУДДІ:
ВОРНОЦОВА С.В. ТРЕЙТЯК О.П. МЕЛЬНИЧЕНКО Ю.В.