Справа № 11-67/2008 р. Головуючий у 1 інстанції: Гумен В.М.
Категорія - ч. 2 ст. 121 КК України Доповідач: Баглай І.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:
Головуючого судді Баглая І.П.,
суддів Козака В.І., Рудомьотової С.Г.,
при секретарі Гой Н.Г.,
з участю прокурора Шваб Л.В.,
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
потерпілої ОСОБА_4,
засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями помічника Прилуцького міжрайонного прокурора, адвоката ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 листопада 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, працівник ПП «Натіна», м. Прилуки, раніше не судимий, засуджений:
- за ч. 2 ст. 121 КК України - до 7 років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 296 КК України - до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5, до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді взяття під варту та постановлено рахувати строк покарання з дня його затримання, тобто з 27.04.2007 року.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, неодружений, раніше не судимий, засуджений:
- за ч. 2 ст. 121 КК України - до 7 років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 296 КК України - до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6, до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді взяття під варту та постановлено обчислювати строк покарання з дня його затримання, тобто з 25.09.2007 року.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_4 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, солідарно, на користь потерпілої ОСОБА_4 400 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Судом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були засуджені за те, що вони і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 20 серпня 2006 року, близько 23 год. 30 хв., біля приміщення кафе «Янтар», в с. Сухополова, Прилуцького району, безпричинно вчинили сварку та бійку з ОСОБА_7, в ході якої виражалися брутальною лайкою, заважали відпочивати стороннім громадянам, на зауваження не реагували та чинили опір спробам припинити їх хуліганські дії. Під час бійки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по черзі нанесли ОСОБА_7 удари кулаком в обличчя, від чого останній впав на землю, після чого обидва засуджені знову нанесли по кілька ударів ногами в область голови потерпілого, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження від яких він помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Не погоджуючись з вироком суду, помічник Прилуцького міжрайонного прокурора, адвокат ОСОБА_1 та засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 подали апеляції в яких:
- помічник Прилуцького міжрайонного прокурора просить вирок змінити в частині вирішення цивільного позову та стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_4, солідарно, 40 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вказує, що при вирішенні цивільного позову суд визначив відповідальність засуджених фактично у частці відповідно до ступеню їх вини, що не відповідає змісту солідарної відповідальності у розумінні цивільного законодавства України та суперечить вимогам ч. 2 ст. 1190 ЦК України;
- адвокат ОСОБА_1 просить вирок змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_6 на ч. 1 ст. 119 КК України та застосувати до нього Закон України «Про амністію» від 19.04.2007 року. Мотивує невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що згідно судово-медичної експертизи № 232 та показань судово-медичного експерта Ювчика В.М., даних в судовому засіданні, тілесні ушкодження від яких наступила смерть потерпілого утворились внаслідок його падіння після наданого прискорення. Вказує, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_6 дійсно наніс один удар рукою в область обличчя потерпілого, проте останній від цього удару не падав і не міг отримати тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть. У зв'язку з цим вважає, що дії ОСОБА_6 повинні бути перекваліфіковані на ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство з необережності. Не погоджується з висновком судово-медичної експертизи № 542 від 16.07.2007 року оскільки він не розмежовує ступені тяжкості тілесних ушкоджень, які були виявлені у ОСОБА_7;
- засуджений ОСОБА_6, не заперечуючи своєї вини у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, просить вирок змінити, закрити відносно нього кримінальну справу в частині визнання його винним за ч. 2 ст. 121 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, застосувати до нього Закон України «Про амністію» від 19.04.2007 року та відмовити потерпілій в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди. Вважає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи і винесений на основі суперечливих показів свідків та висновків судово-медичних експертиз. Не заперечує нанесення одного удару в обличчя потерпілого, але останній при цьому не падав і не міг отримати тілесні ушкодження, які спричинили його смерть. Також не погоджується з висновком судово-медичної експертизи № 542 від 16.07.2007 року оскільки він не розмежовує ступені тяжкості тілесних ушкоджень, які були виявлені у ОСОБА_7 Також вважає, що суд не врахував скоєння ним злочину в неповнолітньому віці та те що він мешкає у двох з батьком;
- засуджений ОСОБА_5 просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України та застосувати до нього Закон України «Про амністію». Зазначає, що його дії були обумовлені самозахистом від неправомірної поведінки потерпілого. Вказує, що удари ОСОБА_7 він наносив без умислу спричинення тілесних ушкоджень чи заподіяння йому смерті. Вважає, що суд необґрунтовано не прийняв до уваги висновки комісійної судово-медичної експертизи № 232.. Також вказує, що його не було ознайомлено з протоколом судового засідання.
В апеляційному суді просили:
- прокурор і потерпіла - задовольнити апеляцію помічника Прилуцького міжрайонного прокурора та відмовити в задоволенні апеляцій адвоката ОСОБА_1 і засуджених;
- представник потерпілої адвокат ОСОБА_2 - щодо апеляції помічника Прилуцького міжрайонного прокурора покладався на розсуд суду, а в задоволенні апеляцій адвоката ОСОБА_1 і засуджених просив відмовити;
- адвокат ОСОБА_1 - апеляції його, ОСОБА_5 і прокурора задовольнити з підстав зазначених в апеляціях, апеляцію ОСОБА_6 задовольнити частково і не закривати провадження відносно нього по ч. 2 ст. 121 КК України, а перекваліфікувати його дії на ч. 1 ст. 119 КК України;
- адвокат ОСОБА_3 - задовольнити апеляцію ОСОБА_5, перекваліфікувавши його дії з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України, призначити покарання в межах санкції статті та звільнити від покарання у зв'язку з амністією;
- ОСОБА_5 - задовольнити апеляції його, ОСОБА_6 і адвоката ОСОБА_1, а щодо апеляції помічника Прилуцького міжрайонного прокурора покладається на розсуд суду;
- Засуджений ОСОБА_6 - задовольнити всі апеляції.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, провівши по справі повне судове слідство, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість лише апеляції помічника Прилуцького міжрайонного прокурора.
Так, адвокат ОСОБА_1 та засуджені свої апеляції мотивували висновками проведеної судом першої інстанції повторної судово-медичної експертизи №232 та поясненнями експерта Ювчика В.М. у суді. Підставою для проведення цієї експертизи стала та обставина, що адвокат ОСОБА_1 в ході досудового слідства при призначенні експертизи був позбавлений права „...заявляти відповідні клопотання, заяви та постановлення питань з приводу призначення та проведення експертиз і частково не погоджується з висновками експертиз...”.
Між тим, повторна експертиза по кримінальній справі може бути призначена лише коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або інакше викликає сумніви в його правильності.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновки повторної комісійної експертизи. Ні в суді першої інстанції ні в апеляційному суді експерт Ювчик В.М., що брав участь у її проведенні, не зміг пояснити на підставі яких фактичних чи судово-медичних даних комісія експертів з його участю зробила висновок, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_7 могли виникнути лише при падінні останнього з висоти власного зросту, після надання тілу прискорення. При цьому висновок експертів, як видно із нього самого, ґрунтувався на матеріалах справи, але ні у висновку ні у поясненнях експерта Ювчика В.М. не міститься пояснень чому ці матеріали не були оцінені комісією експертів у своїй сукупності.
Разом з тим, як на досудовому слідстві так і у суді першої інстанції свідки пояснювали:
- ОСОБА_8 - як ОСОБА_5 наніс удар пляшкою в область голови потерпілому ОСОБА_7; (т. 1 а.с. 29, 133)
- ОСОБА_9 - як ОСОБА_5 кілька разів ногою замахнувся на ОСОБА_7, який лежав на землі. Допускає, що удари прийшлися в область голови; (т. 1 а.с. 30 141, 220-221)
- ОСОБА_10 - як ОСОБА_5 і ОСОБА_6 руками наносили удари в область голови ОСОБА_7, а коли той упав на землю - засуджені наносили йому удари ногами в область голови і плечей; (т. 1 а.с. 23, 279)
- ОСОБА_11 - як ОСОБА_5 наніс кілька ударів в область голови ОСОБА_7; (т. 1 а.с. 33, 138)
- ОСОБА_12 - як ОСОБА_5 наносив ОСОБА_7 удари ногою і пляшкою в область голови; (т. 1 а.с. 35, 217)
- ОСОБА_13- як ОСОБА_6 наносив удари кулаком в область обличчя ОСОБА_7; (т. 1 а.с. 26-27, 214)
-ОСОБА_14 - як ОСОБА_6 і ОСОБА_5 били ОСОБА_7, в тому числі й ногами; (т. 1 а.с. 24-25, 131)
- ОСОБА_12, - як ОСОБА_5 наніс ОСОБА_7 удар кулаком в область обличчя, а потім два чи три удари ногою в область голови. (т. 1 а.с. 142)
Ніхто із свідків не дав пояснень, що ОСОБА_7 падав і ударявся головою об землю під час побиття його засудженими.
Висновок комісії експертів для суду не є обов'язковим, колегія суддів не погоджується з ним з наведених вище підстав і вважає, що саме проведені по справі органами досудового розслідування судово-медичні експертизи, які ґрунтувалися на даних патолого-анатомічного розтину трупу потерпілого, на матеріалах справи і узгоджуються між собою слід покласти в основу обвинувачення. Згідно цих експертиз, виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження могли виникнути від ударів в область голови пляшкою, ногою або кулаком і у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких. Безпосередньою причиною смерті явився набряк -набухання головного мозку на фоні субдуральної гематоми. (т. 1 а.с. 118-122, 128, 262- 265)
Як було встановлено судом першої інстанції і при апеляційному розгляді справи, дії засуджених були умисні та тотожні, що свідчить про єдність їх умислу на досягнення злочинних наслідків, що настали.
Отже, не дивлячись на часткове визнання своєї вини засудженими, які дали в апеляційному суді свідчення по суті аналогічні з викладеними в їхніх апеляціях доводами, вирок суду першої інстанції ґрунтується на достатніх і достовірних доказах.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції адвоката ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволенню не підлягають. Дії засуджених кваліфіковані вірно і підстав для пом'якшення покарання не вбачається.
Про ознайомлення ОСОБА_5 з протоколом судового засідання є його розписка, а зауваження на протокол судового засідання долучені до справи. Тому апеляція ОСОБА_5 в цій частині також не обґрунтована.
Згідно ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Тому апеляція помічника Прилуцького міжрайонного прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія
ухвалила:
Апеляції адвоката ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Апеляцію помічника Прилуцького міжрайонного прокурора задовольнити.
Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 листопада 2007 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінити.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, солідарно, на користь ОСОБА_4 40000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В решті зазначений вирок суду залишити без змін.
Судді:
І.П. Баглай В.І. Козак С.Г. Рудомьотова