Справа№ 2-а-9100/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 грудня 2011 року  Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі : головуючого –судді Філюк Т.М.

при секретарі Свірід А.П.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Забожук О.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Міністерства  внутрішніх справ України у Волинській області про  визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства  внутрішніх справ України у Волинській області про  визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Свій позов мотивує тим, що він з 01 серпня 1993 року по 08 грудня 2008 року перебував на службі в органах внутрішніх справ України. 28 листопада 2008 року був звільнений з органів внутрішніх справ  на підставі пункту «в»( через обмежений стан здоров»я) ст. 64  Положення про проходження  служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України». Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» йому призначено вид пенсії «за вислугою років».

Вказує, що  має право на соціальний захист  відповідно до  ст.22 Закону України «Про міліцію», зокрема,  право на пільги з оплати комунальних послуг, палива та користування житлом.

Зазначає, що для отримання даних пільг, йому необхідно подати відповідну довідку в ТзОВ «Місцевий обчислюваний центр». Однак, відповідач у видачі довідки про право користування такими пільгами відмовив, посилаючись на те, що  зазначена вище підстава звільнення не дає йому права на дані пільги.

Просить визнати дії УМВС України у Волинській області щодо відмови у видачі йому довідки про право на пільги по оплаті жилої площі, комунальних послуг, палива у відповідності до ст. 22 ЗУ «Про міліцію»неправомірними  та зобов’язати відповідача видати йому дану довідку.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, заперечувала щодо його задоволення. Пояснила, що позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України на підставі п. 64 «в»через обмежений стан здоров’я, дана підстава звільнення не надає йому права на пільги, встановлені  ст. 22 ЗУ «Про міліцію».

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з витягу з наказу № 195 о/с від 28.11.2008 року Управління МВС України у Волинській області, майора міліції ОСОБА_1 –старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями  УБОЗ УМВС звільнено з органів МВС України в запас за п. 64 «в»(через обмежений стан здоров’я) Положення про проходження  служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України».  (а.с. 5).

Відповідно до ст.18 Закону України «Про міліцію»порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114.

Статтею 22 Законом України «Про міліцію», яка діяла на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ, встановлено, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років зберігається право на пільги за цим Законом.

Згаданим вище Положенням звільнення працівників міліції за вислугу років не передбачено.

Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, і однаковою мірою мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

У ч.2 ст.8 Конституції України встановлено вимогу щодо законів України –усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Законом України «Про міліцію»передбачено порядок та умови проходження служби в міліції, соціальний захист працівників міліції, а також передбачає, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Відсутність у Положенні про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114, такої підстави звільнення зі служби як за вислугою років, фактично звужує кількість осіб, яким надано право користуватись пільгами, передбаченими ст.22 Закону України «Про міліцію».

Згідно п.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Оскільки Закон України «Про міліцію»має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. №114, суд застосовує норми Закону.

На час звільнення зі служби позивач мав вислугу років для призначення пенсії, відповідно до пенсійного посвідчення пенсію йому призначено після звільнення зі служби  за вислугою років.

Відповідно до  ст.  71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем  не доведено правомірності дій щодо відмови позивачу у наданні довідки про наявність у останнього пільг, передбачених ст. 22  Закону України «Про міліцію»з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.9, 11, 158-163 КАС України, ст.22 Закону України «Про міліцію»,  суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати дії Управління Міністерства  внутрішніх справ України у Волинській області  щодо відмови у видачі  ОСОБА_1 довідки про право на пільги по оплаті жилої площі, комунальних послуг, палива відповідно до статті 22 Закону України «Про міліцію»неправомірними.

Зобов»зати Управління Міністерства  внутрішніх справ України у Волинській області видати  ОСОБА_1 довідку про право на пільги по оплаті жилої площі, комунальних послуг, палива відповідно до статті 22 Закону України «Про міліцію»

Постанова може бути оскаржена  до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Луцького міськрайонного суду                                                            Філюк Т.М.