номер провадження справи  < Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.12                                                                          Справа №  30/5009/6720/11

Суддя    Кагітіна  Л.П.

за позовом Комунального підприємства “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Бєляєва, 18)

до Приватного підприємства “Факс”(72309, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Шмідта, буд. 17)

про стягнення 4472,63 грн.,

                                                                                                            Суддя            Кагітіна Л.П.                                                                                  

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 20 від 05.01.2012р.;

від відповідача: не з’явився;

Комунальне підприємство “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства “Факс” заборгованості у розмірі 4472,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, Закон України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкової території”, Закон України “Про житлово –комунальні послуги” та на умови укладеного між сторонами договору дольової участі суб’єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території № 1142 від 01.11.2008р. Вказує, що станом на момент подання позову відповідач має заборгованість по сплаті експлуатаційних витрат за спірним договором за період з 01.11.2008р. по 31.10.2011р. включно.

          Ухвалою господарського суду від 27.10.2011 р. порушено провадження у справі                    № 13/5009/6720/11 та призначено до розгляду на 01.12.2011 р.

          Ухвалою господарського суду від 01.12.2011р. у зв’язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено. Судове засідання призначено на 22.12.2011р.

          У зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю надання позивачем додаткових доказів по справі та на підставі клопотання позивача про продовження строку  розгляду справи, ухвалою суду від 22.12.2011р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів. Судове засідання призначено на 10.01.2012р.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві, та надав усні пояснення щодо заявлених до стягнення сум.

Відповідач –приватне підприємство “Факс” - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України,  обов’язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка уповноваженого представника приватного підприємства “Факс” в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені і інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання  запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” –неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи –подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання  стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.01.2012р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                 ВСТАНОВИВ:

01.11.2008 року між комунальним підприємством “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області (Балансоутримувачем, позивачем у справі) та приватним підприємством “Факс” (Співвласником, відповідачем у справі) було укладено договір дольової участі суб’єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території № 1142 (надалі –Договір).

           Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999р. № 686-ХІV передбачено, що  суб'єкти підприємницької діяльності, які  використовують  нежилі  будинки  і приміщення,  належні їм на праві власності або орендовані  ними  на  підставі  договору,  для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання  та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

за несвоєчасні   розрахунки  за  спожиті  комунальні  послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка  від  суми  простроченого платежу  за  кожний  день прострочення,  якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін,  але не більше 100 відсотків  загальної суми боргу.  

Відповідно до п. 1.1 Договору Співвласник від 01.11.2008р. займає нежитлове приміщення для магазину по вул. Шмідта,17 загальною площею 98,6 кв.м. та сплачує експлуатаційні витрати пропорційно займаній площі та вартість наданих послуг, а Балансоутримувач забезпечує надання експлуатаційних послуг з утримання приміщення, прибудинкової території та комунальних послуг. Сума витрат за місяць становить 124,24 грн. (п. 1.2 Договору).

За змістом п. 1.3 Договору суми витрат на утримання будівлі і прибудинкової території  на поточний рік затверджується міськвиконкомом і можуть змінюватись в залежності від зміни витрат Балансоутримувача, які пов’язані із зростанням цін та заробітної плати відповідно до постанов Кабінету міністрів України.

Пунктом 2.1.2 передбачено, що Балансоутримувач зобов’язується своєчасно нараховувати оплату за експлуатаційні витрати та комунальні послуги та надавати Співвласнику відповідні рахунки, акти виконаних робіт та податкові накладні.

Згідно з пунктом 2.2.3 Договору Співвласник зобов’язується не пізніше 5-го числа, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача за утримання будинку, прибудинкової території.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до його письмового розірвання, згідно діючого законодавства (п. 5.1 Договору).

Як вказує позивач, станом на день звернення з позовом до суду, відповідачем не сплачені експлуатаційні витрати за спірним договором. За порушення виконання зобов’язань позивач просить суд стягнути з відповідача 4472,63 грн. боргу за період з 01 листопада 2008р. по 31 жовтня 2011р. включно у розмірі 4472,63 грн.

У зв’язку з відсутністю з боку відповідача оплати експлуатаційних витрат за зазначеним вище договором, 24.09.2011р. ПП “Факс” на адресу відповідача направлено претензію (вих. № 1109 від 13.09.2011 р.) про сплату боргу. Отримання зазначеної претензії відповідачем підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, долученою до матеріалів позовної заяви. Незважаючи на це, жодної відповіді на претензію позивач не отримав.

14.10.2011р. позивачем було направлено на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків та рахунок на сплату заборгованості, які відповідач отримав 17.10.2011р. Однак, відповідач акт звірки взаємних розрахунків не підписав, другий примірник не направив на адресу позивача, рахунок не сплатив.

           Крім того, на виконання ухвали суду  від 22.12.2011р., позивачем 26.12.2011р. було направлено на адресу відповідача належним чином засвідчені копії  рахунків, актів приймання –здачі виконаних робіт та податкових накладних (на які є посилання в п. 2.1.2  договору № 1142 від 01.11.2008р.), однак на даний час відповідач жодних дій щодо виконання свого зобов’язання  також не вчинив.

Позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства “Факс” заборгованості за договором дольової участі суб’єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території № 1142 від 01.11.2008р. в сумі 4472,63  є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3  ст. 11  Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори   та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

У відповідності із положеннями ч. 1 ст. 19 та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. № 1875-IV, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 629 ЦК України  закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов’язки. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 1109 від 13.09.2011 р., отримання якої підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, долученою до матеріалів позовної заяви. Відповіді на претензію не надійшло.

Як вже зазначалось вище, сторони узгодили в пункті 2.1.2 Договору, що Балансоутримувач зобов’язується своєчасно нараховувати оплату за експлуатаційні витрати та комунальні послуги та надавати Співвласнику відповідні рахунки, акти виконаних робіт та податкові накладні.

Із змісту укладеного між сторонами договору не передбачається термін направлення визначених у п. 2.1.2 Договору документів, однак  за поясненнями представника позивача, останні щомісяця направлялися на адресу відповідача. Окрім того, як свідчать матеріали справи 26.12.2011р. позивачем повторно направлено на адресу відповідача всі рахунки, податкові накладні та акти приймання –здачі виконаних робіт за спірний період, що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями фіскального чеку № 5333 від 26.12.2011р. та опису вкладення у цінний лист.  

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати експлуатаційних витрат, всупереч умов Договору та вимог закону, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором .  

Доказів погашення суми заборгованості відповідачем суду не надано.       

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01 листопада 2008р. по 31 жовтня 2011р. включно. Проте, судом встановлено,  що відповідно до п. 2.2.3 Співвласник повинен не пізніше 5-го числа, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача.  Оскільки позовну заяву направлено до суду  21.10.2011р., граничний строк оплати за жовтень ще не настав.

Таким  чином, підлягає стягненню заборгованість за  період з листопада  2008р. по вересень 2011р. включно та становить 4348,39 грн. В решті вимог про стягнення заборгованості (124,24 грн.) слід відмовити як заявлених  завчасно.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський  судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип  змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов’язань за договором дольової участі суб’єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території № 1142 від 01.11.2008р.

Оскільки позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог лише частково, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Факс” (72309, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Шмідта, буд. 17; код ЄДРПОУ 23880819, розрахункові рахунки не відомі) на користь комунального підприємства “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Бєляєва, 18;  р/р № 26001054400001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, Код ЄДРПОУ 32723194) 4348 (чотири тисячі триста сорок вісім) грн. 39 коп.,  99 (дев’яносто дев’ять) грн. 17 коп. державного мита та  229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

                     Суддя                                                                                Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та  підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України  13.01.2012р.

13.01.2012