КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2011 № 61/225
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Шипка В.В.
Зубець Л.П.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 – предст. за дов. б/н від 28.03.2011
від відповідача 1: ОСОБА_2 – предст. за дов. №40/1-41/4669 від 19.04.2011
від відповідача 2: не з’явились
від відповідача 3: ОСОБА_3 - предст. за дов. №22/585-Д від 22.03.2010
від прокуратури: Галюк І.В. – на підставі посвідчення №285 від 18.12.2007
розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Наліна”
на рішення господарського суду міста Києва
від 08.06.2011
у справі №61/225 (суддя Івченко А.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Наліна”
до 1) Київської регіональної митниці
2) Державного казначейства України
3) Служби безпеки України
за участю Прокуратури Деснянського району міста Києва
про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями, в розмірі
1186300,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Наліна” (надалі – ТОВ „Наліна”, позивач) до Київської регіональної митниці (надалі – відповідач-1), Державного казначейства України ( надалі –відповідач-2), за участю Прокуратури Деснянського району міста Києва про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями у розмірі 1186300,47 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі №61/225 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Наліна” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі №61/225 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Наліна” задовольнити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що місцевий господарський суд в порушення вимог процесуального закону не дослідивши належним чином матеріали справи №61/225, не звернувши уваги на ті доводи, про які зазначав позивач, передчасно вирішив спір та прийняв оскаржуване рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідачем-1 щонайменше від 5 до 35 днів не було вжито заходів щодо митного оформлення товару, тоді як відповідно до вимог ст. 78 Митного кодексу України, митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з моменту пред’явлення товарів і транспортних засобів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 до участі у справі в якості відповідача-3 залучено Службу безпеки України.
Відповідач-1, відповідач-3 та представник прокуратури проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають рішення законним та обґрунтованим і просять залишити його без змін.
Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
13.01.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю „Наліна” (надалі також - позивач) було акредитовано в зоні діяльності Київської регіональної митниці, що підтверджується обліковою карткою суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, взятого на облік у ВМО „Деснянський” Київської регіональної митниці 10000/15/10/2944 від 08.07.2010.
Як вбачається з матеріалами справи підтверджується, в процесі здійснення господарської діяльності позивачем було укладено ряд зовнішньоекономічних угод, спрямованих на придбання та поставку позивачу відповідних товарно-матеріальних цінностей, а саме, контракт купівлі-продажу № 1010 від 05.01.2010 з компанією WFI Czech, s.r.o., контракт купівлі-продажу № 001 від 27.05.2010 з компанією Medea Capital Holdings Limited, контракт купівлі-продажу № 0707 від 07.07.2010 з компанією FBA Slovakia, s.r.o., контракт купівлі-продажу № 1009 від 10.12.2009 з компанією Mont Tremblant Limited.
14.06.2010 між позивачем та ЗАТ „Київтрансекспедиція” укладено договір про надання послуг № 08/10-30/1 від 14.06.2010, згідно з яким останнє зобов’язувалося надати позивачу послуги на території належного ЗАТ „Київтрансекспедиція” вантажно-митного комплексу (ВМК) по вул. Академіка Туполєва, 23-а у м. Києві, зокрема, послуги щодо обслуговування транспортних засобів при проведенні митних процедур та їх перебування у зоні митного контролю на ВМК.
14.06.2010 між позивачем та ЗАТ „Київтрансекспедиція” складено протокол узгодження договірних цін до договору № 08/10-30/1 від 14.08.2010, яким сторони погодили тарифи на відповідні послуги на території ВМК.
Згідно з умовами контрактів купівлі-продажу №1010 від 05.01.2010, №001 від 27.05.2010, №0707 від 07.07.2010, №1009 від 10.12.2009 поставка ТМЦ здійснювалася на умовах CIP місто Київ, України (Інкотермс 2000), зобов’язання щодо їх розмитнення покладалися на позивача.
В ході розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що за період з 23.11.2010 по 20.12.2010 на територію ВМК надійшло 30 вантажних автотранспортних засобів з вантажем для позивача, що підтверджується карткою обліку перепусток в зоні митного контролю, зданих на митний пост по вантажному терміналу ЗАТ „Київтрансекспедиція” від 13.01.2011, а також разовими перепустками для в’їзду на територію ВМК ЗАТ „Київтрансекспедиція”.
Так, відповідно до умов укладеного контракту купівлі-продажу № 1010 від 05.01.2010 з компанією WFI Czech, s.r.o. на ВМК прибуло 7 (сім) вантажних автотранспортних засобів. Згідно контракту купівлі-продажу № 001 від 27.05.2010 з компанією Medea Capital Holdings Limited, на ВМК прибув 21 (двадцять один) вантажний автотранспортний засіб з автопричепами. Відповідно до контракту № 0707 від 07.07.2010 з компанією FBA Slovakia, s.r.o. на ВМК прибув 1 (один) вантажний автотранспортний засіб і 1 (один) автотранспортний засіб прибув на ВМК згідно укладеного контракту купівлі-продажу № 1009 від 10.12.2009 з компанією Mont Tremblant Limited.
Після надходження окремих партій вантажу, позивач в кінці листопада та у грудні 2010 звертався до Київської регіональної митниці (ВМО „Деснянський”) для митного оформлення товару, що підтверджується відмітками на разових перепустках, вантажно-митних деклараціях та міжнародних товарно-транспортних накладних з відмітками відповідача-1.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до відшкодування вимогу щодо стягнення з Державного бюджету України 1186300 грн. 47 коп. матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями Київської регіональної митниці. Зазначена сума включає до себе плату за вимушений простій транспортних засобів в розмірі 1089321,00 коп., додаткові витрати з оплати вартості стоянки в розмірі 93606,00 коп. та плата за митне оформлення ТМЦ у позаробочий час в розмірі 3373 грн. 47 коп.
Розмір заподіяної позивачеві шкоди в сумі 1089321,00 коп. позивач обґрунтовує тим, що 10.02.2010 компанія Medea Capital Holdings Limited пред’явила позивачу вимоги щодо сплати штрафу за простій транспортних засобів на загальну суму 99 300 Євро (інвойс №2010-348), який стався стосовно 19 транспортних засобів, які прибували на ВМК починаючи з 23.11.2010 та перебували там до 13.12.2010.
Так, 27.05.2010 між позивачем та компанією Medea Capital Holdings Limited укладено договір купівлі-продажу № 001, предметом якого, відповідно до п. 1.1 договору, є купівля-продаж м’яса та м’ясних субпродуктів (товар), кількість, номенклатура, ціна і характеристики якого зазначаються в інвойсах, що є невід’ємною частиною договору.
Вимоги компанії Medea Capital Holdings Limited ґрунтувалися на положеннях п. 2. додаткової угоди № 03 від 21.10.2010 до контракту №001 від 27.05.2010, яким було доповнено зазначений контракт пп. 3.3. та 3.4., відповідно до яких на позивача покладалось зобов’язання по компенсації витрат продавцю у випадку надмірного простою транспорту при митному оформленні вантажів. Розмір компенсації складає 300 Євро за кожний день надмірного простою транспортного засобу з холодильною установкою – рефрижератор – а також 500 Євро за кожний день надмірного простою транспортного засобу з контейнером. Компенсація повинна бути сплачена згідно з виставленими інвойсами. Надмірним простоєм транспорту вважається простій із затримкою більше ніж 2 (дві) доби на митному терміналі при митному оформленні.
Статтею 78 МК України встановлено, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
Відповідно до приписів статті ч. 1 ст. 85 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення.
Місцевий господарський суд, проаналізувавши копії разових перепусток, міжнародних транспортних накладних та декларацій, що містяться в матеріалах справи, прийшов до правильного висновку, що при визначенні суми штрафних санкцій за п. 2. додаткової угоди №03 від 21.10.2010 до контракту №001 від 27.05.2010 компанією Medea Capital Holdings Limited та ТОВ „Наліна” було помилково визначено та ототожнено такі поняття, як дата в’їзду транспортного засобу на митний термінал та дата пред’явлення товарів та документів до митного контролю та митного оформлення, внаслідок чого у рахунках Medea Capital Holdings Limited в якості дата початку простою транспорту вказуються дати, що не відповідають датам пред’явлення позивачем товарів та документів для митного оформлення.
Також з матеріалів справи вбачається наступне.
Листом Державної митної служби України від 06.10.2010 №17/2-10/3133-ЕП до митних органів України було доведено лист Служби безпеки України від 28.09.2010 №14/26624 щодо здійснення комплексу заходів, з метою припинення систематичних протиправних дій щодо незаконного ввозу на територію України товарів групи 02 згідно УКТЗЕД.
Відповідно до листа Служби безпеки України від 11.11.2010 №14/34017, до відома Київської регіональної митниці було доведено, що митне оформлення вантажів ТОВ „Наліна” необхідно здійснювати із залученням співробітників Служби безпеки України та СБК та ПМП Київської регіональної митниці.
Листами від 14.12.2010 №14/38012 та №14/37961 Відповідач-3 звернувся до Київської регіональної митниці щодо надання оригіналів документів з метою проведення їх подальшого експертного дослідження на предмет можливості підроблення, які були передані відповідно до актів прийому-передачі від 14.12.2010 № 2 та №3.
Як зазначає суд першої інстанції, враховуючи той факт, що документи із відмітками митниці на кордоні, необхідні для митного контролю та митного оформлення, обов’язковість надання яких передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 № 80 „Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України” були вилучені Службою безпеки України, у митниці не було достатніх правових підстав для митного оформлення вказаних вантажів.
Крім того місцевий господарський суд встановив, що відповідачем-1 в своїх листах на адресу органів Служби безпеки України від 08.12.2010, 09.12.2010, 10.12.2010, 11.12.2010, 20.12.2010, 24.12.2010 неодноразово наголошувалося про необхідність надання розпорядження щодо забезпечення присутності співробітників Служби безпеки України для виконання процедури митного оформлення товарів, заявлених ТОВ „Наліна” та про повернення вилучених для проведення експертизи документів з метою забезпечення додержання строків митного оформлення.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1173 ЦК України визначено, що завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Як вбачається із доводів позовної заяви та апеляційної скарги, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що йому була заподіяна шкода внаслідок неправомірних дій Київської регіональної митниці, якою не було вжито заходів щодо митного оформлення товару в строки визначені статтею 78 Митного кодексу України.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 78 МК України встановлено, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспортних засобів, з чого слідує, що вказана норма не містить імперативних приписів щодо терміну, протягом якого повинне бути здійснене митне оформлення.
Разом з цим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що факт правомірності чи неправомірності дій Київської регіональної митниці, на який позивач посилається як на підставу позову, не підлягає встановленню в ході розгляду даної справи, оскільки повинен вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Так статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, дії Київської регіональної митниці не були визнані протиправними в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої діями відповідача-1, протиправність яких у визначеному законом порядку не встановлена.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимоги позивача стосовно відшкодування шкоди останньому в розмірі 1089321,00 грн.
За цих же обставин інші вимоги позивача щодо відшкодування додаткових витрат з оплати вартості стоянки в розмірі 93606,00 грн. та плати за митне оформлення ТМЦ у позаробочий час в розмірі 3373,47 грн. не підлягають задоволенню з огляду на наведені вище мотивів.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.2 Постанови КМУ №93 від 18.01.2003 „Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів”, плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, справляється з осіб, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, на підставі їх письмового звернення до керівника відповідного митного органу щодо проведення такого оформлення.
Разом з тим, доказів наявності відповідного письмового звернення позивача до керівника митного органу щодо проведення митного оформлення у позаробочий час, так само як доказів сплати ним коштів за митне оформлення ТМЦ у позаробочий час в розмірі 3373,47 грн., матеріали справи не містять.
З огляду на вказане, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, поклавши судові витрати, в тому числі витрати по сплаті послуг адвоката, на позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Наліна” задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 08.06.2011 у справі №61/225 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Наліна” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 08.06.2011 у справі №61/225 залишити без змін.
Матеріали справи №61/225 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Новіков М.М.
Судді Шипко В.В.
Зубець Л.П.