ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.10.06 р. Справа № 32/312
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді О.М. Сковородіної
при секретарі судового засідання: Бахмет А.В
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 28.09.06р.
ОСОБА_3
від відповідача: Кодочигов М.К. - довіреність від 20.03.06р.
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Макіївка
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Строительная фирма „Прогресс” м. Донецьк
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 64232,78грн.
в судовому засіданні оголошена
перерва з 04.10.-19.10.06р.
Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 м. Макіївка, 13.09.2006р., звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Строительная фирма „Прогресс” м. Донецьк про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 64232,78грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на претензію, акти здачі-прийомки робіт (надання послуг)ІНФОРМАЦІЯ_1, акт звірки взаємних розрахунків станом на 29.06.06р., рахунки-фактури, податкові накладні.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову, вказував на те, що: 1) відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 11.10.2005р. у справі № 42/164Б про порушення справи про банкрутство відповідача був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів; 2) через пропуск позивачем 30-денного терміну подачі письмової заяви з вимогами до боржника за законом “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважаються погашеними; 3) пунктом 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Також, вказував на те, що вимоги позивача у випадку застосування ліквідаційної процедури до відповідача будуть задоволені у невизначений в майбутньому час, або взагалі не будуть задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір від 03.01.05р., згідно з яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе повноваження та зобов'язання з забезпечення замовника будівельною технікою, обладнанням та механізмами. Позивачем були надані послуги з надання будівельної техніки, обладнання та механізмів відповідачу на суму 52616,18грн. Свої зобов'язання позивач виконав, про що свідчать надані позивачем документи, зокрема акти здачі-прийомки робіт (надання послуг)ІНФОРМАЦІЯ_1, рахунки-фактури, акт звірки взаєморозрахунків станом на 29.06.06р.
Відповідно до п. 4.3 договору оплата за надані послуги здійснюється в 5-денний строк з моменту отримання рахунку на оплату.
Претензією від 25.05.06р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобов'язань.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок цього, утворилась заборгованість в розмірі 52616,18грн., факт чого позивач підтверджує наданими документами.
Вимоги позивача, є в цьому випадку, вимогами поточного кредиту в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та як слід, є такими, що підлягають розгляду в межах позовного провадження.
Враховуючи викладене, обставини справи та надані позивачем докази, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 52616,18грн.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 174,4грн. та 3% річних в сумі 1560,24грн., суд виходить з наступного. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За своєю правовою природою 3% річних та індекс інфляції в цьому випадку є мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язань. Проте, відповідно до ч. 4 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію (який введено відносно відповідача), не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Як слід, у позивача, відсутні в теперішній час підстави для нарахування на суму боргу 3% річних та індексу інфляції, та відповідно заявляти вимоги щодо їх стягнення.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 9881,53грн., не підлягають задоволенню, оскільки: 1) відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 11.10.2005р. у справі № 42/164Б про порушення справи про банкрутство відповідача був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів; 2) пунктом 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 1500,00грн., суд виходить з наступного.
Що стосується вимог позивача про стягнення послуг адвоката в сумі 1500,00грн., суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 44 ГПК України витрати на оплату послуг адвоката віднесені до складу судових витрат. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (роз»яснення ВГСУ від 04.03.1998р. НОМЕР_1 із змінами та доповненнями від 10.02.2004р.). Позивачем була надана довіреність на участь у справі та платіжне доручення НОМЕР_2, договір про надання адвокатських послуг НОМЕР_3, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_4.
Таким чином, судові витрати, до складу яких віднесені й витрати на послуги адвоката, підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 193, 198 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Строительная фирма „Прогресс” м. Донецьк про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 64232,78грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Строительная фирма „Прогресс” м. Донецьк (83056, м. Донецьк, вул. Артема, 41/206, ЄДРПОУ 30756448, п/р 260062111 в ДОД АППБ „Аваль”, код банку 335076) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Макіївка (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) заборгованість в сумі 52616,18грн., витрати на послуги адвоката в сумі 1228,72грн., витрати з державного мита в сумі 534,70грн., та 94,45грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення підписаний 24.10.06р.
Рішення набирає законної сили 06.11.2006р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Сковородіна О.М.