Справа № 2-7385\11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

06          грудня  2011 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

          головуючого судді:                                                                                          П»ятничук  І.В.,

при секретарі:                                                                                                   Іванові К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч»до ОСОБА_2

про визнання права власності, –

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2011 року позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю «Луч»звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2  про визнання права власності.

Свої позовні вимоги ТОВ «ЛУЧ»обґрунтовувало тим, що   30 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ»–«Замовник», та Відповідачем –ОСОБА_2 –«Підрядник»було укладено Договір будівельного підряду № 30-04-2008 , відповідно до п.п. 1.1., 1.4. вказаного договору вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов»язується виконати роботи з будівництва нежилої будівлі  Літ. «М»(приблизною загальною площею 700,00 кв.м.), що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_2,  а також виконати роботи з будівництва нежилої будівлю  Літ. «А»(приблизною загальною площею 350,00 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до проектно –кошторисної документації, а замовник зобов'язується передати підрядникові затверджену проектно –кошторисну документацію, прийняти об'єкти та оплатити роботи. Як встановлено в п. 1.9.  Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року, власником об»єктів до його здачі замовнику є підрядник. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об»єктів до його прийняття замовником несе підрядник. Згідно п. 2.3. Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року, кінцевий строк оплати замовником підряднику виконаних робіт не пізніше 30 грудня 2011 року. Однак оскільки в подальшому не було досягнуто згоди щодо оплати виконаних робіт, відповідачем ОСОБА_2 на адресу позивача надіслано листа-вимогу  відповідно до якого останній не визнає за ним право власності на нежилу будівлю  Літ. «М»загальною площею 700,00 кв.м., що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_2 та на нежилу будівлю  Літ. «А»загальною площею 348,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а  вказує на те, що саме й нього в зв»язку з невиконанням в повному обсязі зазначених договорів  виникає право власності на вищезазначені нежитлові приміщення.  Враховуючи наведене для захисту своїх прав позивач просить –визнати за ним право власності на вказані об»єкти нерухомого майна, в судовому порядку.

В судовому засіданні представник ТОВ «ЛУЧ» підтримав пред’явлений ним позов та просив задовольнити його з підстав викладених у ньому.

Відповідач – ОСОБА_2 в судове засідання не з»являвся, про день слухання справи був повідомлений належним чином та подав до суду заяву в якій просив слухати справу у його відсутність та ухвалити по справі законне та обґрунтоване судове рішення.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, оцінивши та дослідивши письмові докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч»до ОСОБА_2, про визнання права власності,  –необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України,  доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частина 1 ст. 64 ЦПК України встановлює, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Судом встановлено, що 30 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ»–«Замовник», та Відповідачем –ОСОБА_2 –«Підрядник»було укладено Договір будівельного підряду № 30-04-2008 (а.с.8-12).

З п.п. 1.1., 1.4. Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов»язується виконати роботи з будівництва нежилої будівлі  Літ. «М»(приблизною загальною площею  700,00 кв.м.), що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_2,  а також виконати роботи з будівництва нежилої будівлю  Літ. «А»(приблизною загальною площею 350,00 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,  (надалі іменується - Об'єкти), відповідно до проектно –кошторисної документації, а Замовник зобов'язується передати Підрядникові затверджену проектно –кошторисну документацію (надалі іменується –Проектно –кошторисна документація), прийняти Об'єкти та оплатити роботи.

Відповідно до п. 1.9.  Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року, власником Об»єктів до його здачі Замовнику є Підрядник. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Об»єктів до його прийняття Замовником несе Підрядник.

Згідно п. 2.3. Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року, кінцевий строк оплати Замовником Підряднику виконаних робіт не пізніше 30 грудня 2011 року.

Судом встановлено, що згідно Додатку № 1 від 30 квітня 2008 року до Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року, сторони дійшли згоди затвердити склад та зміст проектно-кошторисної документації будівництва нежилої будівлі  Літ. «М»(приблизною загальною площею  700,00 кв.м.), що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_2,  а також виконання робіт з будівництва нежилої будівлю  Літ. «А»(приблизною загальною площею 350,00 кв.м.), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1,  в наступному вигляді: будівництво нежилої будівлі  Літ. «М»(приблизною загальною площею 700,00 кв.м.), що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_2,  –1 шт., вартість 400 000,00 грн. (чотириста тисяч гривень 00 коп.); будівництво нежилої будівлі  Літ. «А»(приблизною загальною площею 350,00 кв.м.), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, –1 шт., вартість 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.) (а.с.13 ).

З Акту виконаних робіт від 16 грудня 2008 року складеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ»–«Замовник», та Відповідачем –ОСОБА_2 –«Підрядник»вбачається, що Сторони дійшли згоди, що хоча Підрядник і не в повному обсязі виконав умови Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року, оскільки вартість будівельних матеріалів непомірно зросла і подальше проведення будівництва нежилої будівлі  Літ. «М»(приблизною загальною площею  700,00 кв.м.), що знаходиться за адресою:               АДРЕСА_2, –є економічно недоцільним, то Сторони не вважають себе більше зв’язаними умовами відповідного Договору і вважається, що Підрядник належним чином виконав роботи з будівництва нежилої будівлі  Літ. «А»загальною площею 348,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Замовник цим стверджує, що прийняв виконані роботи і претензій щодо кількості    та якості робіт не має (а.с. 14).

В судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що на підставі Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року, Позивач набув право власності на нежилу будівлю  Літ. «М»загальною площею 700,00 кв.м., що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_2, а тому позовні вимоги в частині визнання права власності за Позивачем на зазначене вище нерухоме майно –не підлягають задоволенню, оскільки даний Договір Сторонами в цій частині не був виконаний.

В судовому засіданні встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що Листом від 02 березня 2009 року Відповідач –ОСОБА_2 повідомляє ТОВ «ЛУЧ», що оскільки Товариство не здійснило оплату його робіт, то воно порушило чинне законодавство, умови Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року і його права як підрядника, а тому відповідно до п. 2.4. Договору будівельного підряду (у разі неоплати роботи Підрядника у встановлений Договором строк, власність на Об»єкт переходить до Підрядника), а тому у нього з 02 березня 2009 року виникло право власності на: нежилу будівлю  Літ. «М»загальною площею 700,00 кв.м., що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_2 та на нежилу будівлю  Літ. «А»загальною площею 348,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-16).

Згідно п. 2.4. Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року, у разі неоплати роботи Підрядника у встановлений Договором строк, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ.

Судом при огляді Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року не було встановлено, що в ньому передбачено виникнення права власності Підрядника на Об»єкт будівництва, у випадку, коли Замовником не був проведений розрахунок за виконані згідно Договору будівельного підряду роботи, проте судом встановлено, що право власності на Об»єкт будівництва у відповідача було до моменту передачі Об»єкта будівництва Замовнику ТОВ «ЛУЧ», за Актом приймання передачі, згідно п. 1.9. Договору будівельного підряду № 30-04-2008 від 30 квітня 2008 року.

Згідно п. «г»ч. 1 ст. 95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право –споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою –«Орендодавець», з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ»,   –«Орендар», вбачається, що ТОВ «ЛУЧ»є землекористувачем земельної ділянки розміром 1114 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий   № 8 000 000 000 : 66 : 077 : 0011, з цільовим призначенням –для будівництва, експлуатації та обслуговування складської будівлі (а.с.17-19, 21, 22-27).

Частина 1 ст. 331 ЦК України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно абзацу 1 ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Частина 1 ст. 328 ЦК України зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 876 ЦК України встановлює, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Суд дійшов висновку, у ТОВ «ЛУЧ»з 16 грудня 2008 року виникло право власності на нежилу будівлю  Літ. «А»загальною площею 348, 0 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується Актом виконаних робіт від 16  грудня 2008 року (а.с.14).

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частина 1 ст. 319 ЦК України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може  пред»явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Частина 2 ст. 386 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

При розгляді даної справи, Суд дійшов висновку, що дійсно право власності за ТОВ «ЛУЧ»на нежилу будівлю  Літ. «А»загальною площею 348, 0 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 –не визнається та оспорюється ОСОБА_2,  а також може не визнаватися іншими будь-якими третіми особами, які можуть чинити ТОВ «ЛУЧ»перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні зазначеним вище нерухомим майном, тобто ТОВ «ЛУЧ»не зможе  повною мірою реалізовувати свої права, як власника, передбачені ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 320 ЦК України щодо цього майна.

За таких обставин, суд вважає можливим та необхідним визнати за ТОВ «ЛУЧ»право власності на нежилу будівлю  Літ. «А»загальною площею 348, 0 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16, п. 1 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 316,  ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 320, ст.  321, ч. 1 ст. 328, ч. 1 ст. 386, ст.ст. 392, 876 ЦК України, . «г»ч. 1 ст. 95 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд,  –

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч»до ОСОБА_2, про визнання права власності, –ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО, а саме:

1. Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Луч»(ЄДРПОУ: 16478353) на нежилу будівлю  Літ. «А»загальною площею 348, 0 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог –ВІДМОВИТИ.      

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                                                                                 СУДДЯ: