Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втратившим право користування жилим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

В березні 2007 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в  квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_2 на протязі тривалого часу більш ніж 20 років проживала в с.Лугове Менського району Чернігівської області, де їй на праві власності належить будинок АДРЕСА_2, вела господарство та працювала в місцевому сільгосппідприємстві.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 листопада 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищевказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду не грунтується на вимогах житлового законодавства. Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а оскільки відповідачка не проживала за спірною адресою більше ніж шість місяців, то вона втратила право користування житловим приміщенням.

         Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд  вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення, з таких підстав.

         Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка неодноразово в кінці 2006 р. - на початку 2007 р. з”являлась у спірній квартирі, збиралась проживати у цій квартирі, позивачка не заперечувала проти її відвідування і проживання.

Проте, з таким висновком апеляційний суд погодитись не може, виходячи з наступного.

         Згідно ст. 71 ЖК України та п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про  деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” від 12.04.1985 р. № 2 (з подальшими змінами та доповненнями)  у справах про  визнання  наймача  або  члена  його  сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати  причини  відсутності   відповідача   понад  встановлені   строки.   В   разі   їх  поважності  (перебування  у відрядженні,   у   осіб,   які   потребують   догляду,   внаслідок неправомірної   поведінки   інших  членів  сім'ї  тощо)  суд  може продовжити пропущений строк.

По справі встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 була виділена ОСОБА_1, її батькам та ОСОБА_2 в 1975 р .

         З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в 1981 р. виїхала проживати АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою виконкому Ленінівської сільської ради від 21.03.2007 р. № 340 (а.с.9).

         Також факт непроживання ОСОБА_2 в спірній квартирі підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.03.2007 р. ЧМВ УМВС України в Чернігівській області (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, за весь час мешкання в с. Лугове  ОСОБА_2 з позовом про вселення у спірне жиле приміщення або усунення перешкод в праві користування даним приміщенням не зверталась. Епізодичну появу громадянина в жилому приміщенні не можна вважати проживанням або поверненням у жиле приміщення.

Виходячи з наведеного та враховуючи те, що ОСОБА_2 не надано суду доказів того, що вона не проживала в спірній квартирі з поважних причин, апеляційний суд знаходить, що відповідачка ОСОБА_2 не проживала у спірній квартирі понад встановлений ст.. 71 ЖК України строк, протягом якого зберігається право користування жилим приміщенням за тимчасово відсутнім громадянином, у зв'язку з чим відповідно до ст.. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції як таке, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 і визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Керуючись ст.71 ЖК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК  України, апеляційний  суд,

в и р і ш и в :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

          Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 листопада 2007 року  - скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

          Головуючий:                                                   Судді: