Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2008 р. Справа № 46/340-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слюсарева Л. В., суддя Білоконь Н. Д., суддя Сіверін В. І.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Гавриленка Р.М., дов. без номера від 10.07.2007р. у справі, ЦукановоїТ.В. (голова правління об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Істок")
відповідача - ОСОБА_1, приватного підприємця,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3486 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.07 р. у справі № 46/340-07
за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Істок", м. Харків,
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків,
про визнання договорів оренди недійсними,
встановила:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Істок", позивач, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, відповідача, та після уточнення позовних вимог, які були прийняті господарським судом Харківської області до провадження, просило суд визнати укладені сторонами договори оренди нежитлових приміщень від 17.12.2003 р. недійсними. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5600,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.11.2007р. у справі № 46/340-07 (суддя Хотенець П.В.) у задоволенні позовних вимог було відмовлено у зв"язку зі спливом строку позовної давності.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу з урахуванням доповнень до неї обгрунтовує, зокрема, тим, що початок перебігу строку позовної давності щодо вимог про визнання спірних договорів недійсними розпочався 05.09.2004 р., тобто з дня, коли голова правління позивача Фурсов О.М. звітував про результати своєї діяльності, так як саме з цього дня члени ОСББ "Істок" дізналися про порушення своїх прав, а тому, оскільки ОСББ "Істок" звернулася до господарського суду з позовом 24.07.2007 р., то на час цього звернення строк позовної давності не сплинув.
Крім того, зазначає, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у стягненні з відповідача витрат позивача на правову допомогу, так як окрім договору про надання юридичних послуг позивачем було надано належним чином завірені копії платіжних документів, що підтверджують вказані витрати, і саме з вини відповідача позивач уклав з юридичною фірмою "Пріма-Юрконсалт" договір, метою якого було припинення відносин між позивачем та відповідачем.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу.
Відповідач у відзиви на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовують, зокрема, тим, що виходячи зі змісту приписів пункту 7 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статті 257, частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України позивач втратив право на задоволення позову.
Також зазначають, що укладений між позивачем та юридичною фірмою "Пріма-Юрконсалт" договір про надання юридичних послуг як підставу для оплати юридичних послуг передбачає досягнення певної мети та юридичного результату у вигляді розірвання спірних договорів та виселення ПП ОСОБА_1 з орендованих за цими договорами приміщень, проте у даній справіі зовсім інший предмет спору, що виключає досягнення такого результату та мети.
Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представників позивача, а також відповідача, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено господарським судом першої інстанції, 17 грудня 2003 р. між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Істок", орендодавцем, та суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, орендарем, було укладено договір б/н про оренду нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю у тимчасове (строком з 25.01.2004 р. до 25.01.2010 р.) платне користування приміщення загальною площею 37 кв.м., які за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 29. Вказаний договір набув чинності 25.01.2004 р.
Також 17 грудня 2003 р. між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Істок", орендодавцем, та суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, орендарем, було укладено договір б/н про оренду нежитлового приміщення приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю у тимчасове (строком з 25.01.2004 р. до 25.01.2010 р.) платне користування приміщення загальною площею 22 кв.м., яке рорзташоване за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 29. Вказаний договір також набув чинності 25.01.2004 р.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.".
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю в три роки, а відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
А отже, оскільки спірні договори набули чинності з 25.01.2004 р., а позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про їх розірвання лише у липні 2007 р. та, крім того, відповідачем до прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі було надано письмову заяву про застосування позовної давності до вимог про визнання недійсними спірних договорів, судова колегія вважає,що місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про втрату позивачем права на задоволення позову.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що початок перебігу строку позовної давності щодо вимог про визнання спірних договорів недійсними розпочався 05.09.2004 р., тобто з дня, коли голова правління позивача Фурсов О.М. звітував про результати своєї діяльності, не можуть ввжатися обгрунтованими, зважаючи на таке.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач як на підставу визнання спірних договорів недійсними посилається на укладення головою правління ОСББ "Істок" Фурсовим О.М. зазначених договорів на завідомо невигідних для позивача умовах та зі зловмисною домовленістю з представником другої сторони.
Відповідно до умов спірних договорів, кожен з них складений в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу і знаходяться по одному екземпляру у кожної із сторін.
А отже позивач, ОСББ "Істок", який мав у себе примірники спірних договорів, і пунктом 10.21 стастуту якого передбачений такий контрольний орган як ревізійна комісія (ревізор), мав змогу довідатися про обставини, які він вважає порушенням своїх прав, з дня набрання чинності цими договорами. А тому перебіг позовної давності щодо вимог про розірвання спірних договорів розпочався 15.01.2004 р., а не 05.09.2004 р.
У зв"язку з необгрунтованістю позовних вимог про визнання недійсними спірних договорів відсутні правові підстави і для стягнення з відповідача витрат позивача на правову допомогу в розмірі 5600,00 грн.
Крім того, вказані витрати в будь-якому разі не можуть бути покладені на відповідача в рамках даної справи, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2007 р. між позивачем, замовником, та юридичною фірмою "Пріма-Юрконсалт", виконавцем, було укладено договір про надання юридичних послуг, пунктом 1.1 якого було визначено предмет договору - надання виконавцем юридичних послуг щодо захисту інтересів замовника відносно розірвання договорів на оренду нежитлового приміщення з ОСОБА_1 та виселення останнього.
Пунктами 4.1 та 4,2 вказаного договору передбачено, що замовник сплачує виконавцю за надання послуг, які є предметом договору, грошову суму в розмірі 5000,00 грн. та 300,00 грн. за кожну представницьку дію, вчинену виконавцем в інтересах замовника. Позивач за цим договором сплатив виконавцю 5600,00 грн.
А отже, підставою для оплати юридичних послуг за вищевказаним договором є надання виконавцем юридичних послуг щодо захисту інтересів ОСББ "Істок" стосовно розірвання договорів оренди між ОСББ "Істок" та ОСОБА_1, тоді як у даній справі розглядається зовсім інше питання, оскільки предметом спору у ній є визнання спірних договорів недійсними, що виключає досягнення мети договору про надання правових послуг від 26.07.2007 р., а тому сплата позивачем 5600,00 грн. юридичних послуг за цим договором не може бути підставою для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.
Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни цього рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 44, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2007 р. у справі № 46/340-07 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Постанову в повному обсязі складено 21.04.2008 р.
Головуючий суддя (підпис) Слюсарева Л. В.
Суддя (підпис) Білоконь Н. Д.
Суддя (підпис) Сіверін В. І.