Справа № 2-1052/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2011 року                              Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:

        головуючої, судді                                        - Куцин В. М.,

при секретарі                                                  - Кононенко Н. О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з  позовом про  стягнення з ОСОБА_2 вартості   золотих виробів, в сумі 35901 гривня, які  позивач передав відповідачу в позику терміном до 08.09.2011року, оскільки відповідач у встановлений договором  строк не повернув  золоті вироби чи їх вартість.

В судовому  засіданні позивач підтримав позовні вимоги, суду пояснив, що 31.08.2011року до нього звернувся відповідач з проханням  надати йому у позику грошові кошти. Оскільки він не мав грошових коштів,то передав на прохання та за згодою  відповідача, останньому вироби із золота: 2 золотих ланцюги 585 проби відповідно  вагою 40,92грм. і 18,8 грама, вартість 18414гривень та 9027грн.та  золотий хрест 585 проби вагою 20,06грам вартістю 8460 гривень на загальну суму 35901грн. Відповідач отримавши вказані вироби із золота надав йому розписку про  повернення  золотих виробів, або їх вартість 08.09.2011року. У зазначений термін  відповідач не повернув позивачу отримане в позику майно (вироби із золота) і не сплатив їх вартість. Оскільки йому достовірно відомо, що вказані вироби із золота у відповідача відсутні,так як він їх заклав у ломбард, просив стягнути з відповідача на його користь вартість золотих виробів в розмірі 35901гривня та понесені  судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з’явився про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином(а.с.14),причину неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Зважаючи на те, що належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, враховуючи думку позивача, суд вважає за можливе відповідно до ст. 224 ЦПК України постановити заочне рішення.

Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Згідно до ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується  передати другій стороні(користувачеві)річ для користування  протягом  встановлено строку.

Як встановлено судом 31.08.2011року  ОСОБА_1  передав в позику  ОСОБА_2  вироби із золота: 2 золотих ланцюги 585 проби відповідно  вагою 40,92грм. і 18,8 грама, вартість 18414гривень та 9027грн.та  золотий хрест 585 проби вагою  20,06грам вартістю 8460 гривень на загальну суму 35901грн. Відповідач ОСОБА_2 отримавши вказані вироби із золота надав йому розписку про  повернення  золотих виробів, або їх вартість 08.09.2011року(а.с.6-8). Як стверджує позивач і не спростовується відповідачем у зазначений термін  відповідач не повернув позивачу отримане в позику майно (вироби із золота) і не сплатив їх вартість.

 Статтею 526 ЦК України передбачено- зобов’язання має  виконуватися належним чином  відповідно до умов договору  та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно  до звичаїв  ділового  обороту або інших вимог, що звичайно  ставляться.

Відповідно до ст. 836 ЦК України, якщо після припинення договору  користувач  не поверне річ,позичкодавець має право  вимагати її примусового повернення.

Згідно статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання має відшкодувати  кредиторові  завдані цим збитки. Збитки визначаються  з урахуванням  ринкових цін, що існували на день  добровільного задоволення  боржником вимоги кредитора у місці де зобов’язання має бути виконано, а якщо вимога не була задоволена добровільно-у день пред’явлення позову.

Оскільки  боржник, відповідач по справі  добровільно не задовольнив вимоги кредитора, позивача по справі, в установлений строк не повернув вироби із золота чи їх вартість,   виходячи з принципу диспозитивності, суд вважає що вимоги  позивача про стягнення  вартості  майна яке  було передано позивачем у позичку  відповідачу ґрунтуються на  законі  і підлягають до задоволення.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені  судові витрати в сум і479,01грн.(а.с.1,2).

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 62, 64, 88,  208, 209, 213-215,224,228, 294 ЦПК України, cт. ст. 526,545,836 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов   ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 -35901гривню-боргу та  479,01грн. –судових витрат, всього 36380(тридцять шість тисяч  триста вісімдесят) гривень 01 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області,  через Миргородський міськрайонний суд   шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:ОСОБА_3