КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.04.2008                                                                                           № 2-67/07

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача 1 - ОСОБА_2,

 від позивача 2 : ОСОБА_8 (за довір.),

від відповідача 1 : ОСОБА_9 (за довір.),

від відповідача 2 : не з'явився,

від відповідача 3: ОСОБА_9 (за довір.),

від відповідача 4: ОСОБА_6,

від відповідача 5: ОСОБА_7,

від відповідача 6: ОСОБА_8, ОСОБА_10 (за довір.),

від третьої особи: не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2

 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 29.11.2007

 у справі № 2-67/07  

 за позовом                               ОСОБА_1

                              ОСОБА_2

 до                                                   ОСОБА_3

                                                  ОСОБА_4

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стрижень"

                                                  ОСОБА_5

 третя особа відповідача           ОСОБА_6

          ОСОБА_7

 третя особа позивача                     Чернігівська міська рада

 про                                                  виділення майна в натурі

ВСТАНОВИВ:

 Позивачі звернулись до суду з позовом (враховуючи надані уточнення допозовних вимог) до відповідачів про розірвання договору про створення ТОВ фірма "Стрижень" від 30.10.1992 року в частині подальшої участі у договорі позивачів, виділення частки майна в натурі: квартири АДРЕСА_1 вартістю 169369 грн. 16 коп., квартири АДРЕСА_2 вартістю 108068 грн. 00 коп., квартири АДРЕСА_3 вартістю 190823 грн. 33 коп., КРАЗ 256 (НОМЕР_2) вартістю 1992 грн. 52 коп., КРАЗ 256 (НОМЕР_1) вартістю 2365 грн. 67 коп., трактор Т-40 вартістю 4121 грн. 69 коп. та визнання за кожним з позивачів права на 1/2 частину виділеного майна, просили також стягнути з

ТОВ фірми "Стрижень" частину прибутку в розмірі 27412 грн. 96 коп. та визнати право користування 1/2 частиною земельної ділянки площею 0,244 га за адресою: місто Чернігові, вул. "102 км".

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2007 р. у справі № 2-67/07 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачі звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати оскаржуване рішення від 29.11.2007 року з підстав неповного з'ясуванням всіх обставин справи та порушення норм матеріального права.

В своїй апеляційній скарзі позивачі посилаються на те, що під час розгляду спору судом першої інстанції безпідставно було не враховано право позивачів у відповідності до ст.148 ЦК України, ст.Ю Закону України „Про господарські товариства" на вихід з учасників ТОВ фірми "Стрижень", яке вони реалізували, як стверджують позивачі, подавши відповідні заяви про вихід з товариства від 09.12.2004 р. та 04.10.2005 р., які безпідставно були залишені товариством без розгляду, загальні збори не скликалися. Позивачі стверджують, що встановлений законодавством порядок виходу учасника з товариства ними було дотримано, а відтак вважають себе такими, що автоматично вийшли з учасників товариства незалежно від згоди на це товариства, інших учасників, оскільки вони своєчасно повідомили товариство про свій вихід зі складу. За таких обставин вважають позовні вимоги щодо виділення частки майна та сплати частини прибутку заявленими обґрунтовано, просить їх задовольнити.

Від відповідачів надійшли заперечення на подану апеляційну скаргу, в яких вони проти

викладених доводів в апеляційній скарзі заперечують та просять відмовити в її задоволенні, а

оскаржуване рішення від 29.11.2007 р. вважають законним та обґрунтованим, тому просять залишити

його без змін. Відповідачі в обгрунтування поданих заперечень зазначають, що позивачами не

дотримано, встановленої чинним законодавством, процедури виходу учасників з товариства, вказують

на те, що загальні збори товариства, які мав згідно положень статуту скликати позивач який є

головою товариства, не скликалися, заяви про вихід з товариства, на які позивачі посилаються,

товариство й інші учасники не отримували, а тому вважають позовні вимоги заявленими

неправомірно.         

Розглянувши доводи апеляційної скарги, наданих відзивів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібраніу справі докази, судова колегія встановила наступне.

Між сторонами виник спір з приводу можливості виходу позивачів зі складу учасників ТОВ „Стрижень" та в зв'язку з цим виділення їм частки майна в натурі та частини прибутку, отриманого товариством.

В зв'язку із не проведенням загальних зборів учасників товариства та не розглядом питання про вихід позивачів зі складу учасників, позивачі звернулися до суду із відповідним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ними були подані товариству неодноразово заяви про вихід з товариства, які були необгрунтовано залишені без розгляду. Оскільки у відповідності до вимог ст. 148 ЦК України позивачами дотримано процедуру виходу зі складу учасників, вони просять розірвати договір про створення ТОВ фірма "Стрижень" від 30.10.1992 року в частині подальшої участі у договорі позивачів, та виділити частку майна в натурі та частину прибутку товариства в судовому порядку.

В ході розгляду спору господарським судом було встановлено, що ТОВ фірма "Стрижень" було створено на підставі установчого договору про створення товариства від 30.10.1992 р., Статут товариства був зареєстрований рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 17.11.1992 року № 318.

Як свідчать матеріали справи, засновниками товариства виступили позивачі і відповідачі ОСОБА_11, ОСОБА_12, частки яких складали 25% статутного фонду,

19.09.1995 року відбулися загальні збори учасників товариства, на яких було прийнято рішення про прийняття нових учасників товариства - ОСОБА_14, ОСОБА_13 і ОСОБА_7, перерозподіл часток у статутному фонді товариства та внесення майна новими учасниками у статутний фонд товариства.

На виконання рішень загальних зборів учасників товариства від 19.09.1995 р., 05.10.1995 р була укладена додаткова угода до установчого договору, яка була посвідчена державним нотаріусом Першої Чернігівської держаної нотаріальної контори, та зареєстрована у виконавчому комітеті Чернігівської міської ради головою товариства - ОСОБА_2 у відповідності до протоколів зборів засновників товариства від 30.10.1992 року.

Згідно додаткової угоди від 05.10.1995 року (т.1, а.с. 73) частки учасників товариства були розподілені наступним чином: ОСОБА_11 - 28% статутного фонду, ОСОБА_12 - 5%, ОСОБА_2 - 20%, ОСОБА_1 - 5%, ОСОБА_5 - 14%, ОСОБА_6 - 14%, ОСОБА_7 - 14%.

В судовому засіданні представники сторін надали суду пояснення про наявність між ними спору щодо участі учасників ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 у складі учасників ТОВ«Фірма «Стрижень».          

Як свідчать матеріали справи, під час розгляду справи № 2-67/07 в Деснянському районному суді м. Чернігова громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 подали позови до ТОВ «Фірма «Стрижень» про визнання їх учасниками товариства (справа 2-4318/06) . Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2006 року було їм було відмовлено у задоволенні позовів. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2007 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова було скасоване, учасниками товариства було визнано ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6. Надалі постанова Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2007 року була оскаржена ОСОБА_2 до Вищого господарського суду України. Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2007 р. оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2007 скасовано, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2006 р. залишено без змін.

Згідно ч.2 ст.87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до вимог ст.88 ЦК України в засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників.

Дослідивши вимоги чинного законодавства, колегія погоджується із висновком суду першої інстанції що оскаржуваний позивачами установчий договір не є установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю, а є в даному випадку договором, який встановлює порядок заснування товариства,   та внесення учасниками на час заснування часток до статутного фонду, а тому позовні вимоги в частині розірвання установчого договору не є правомірними та не підлягають задоволенню. Крім того, позивачі не оспорюють укладену додаткову угоду від 19.10.1995 року, що свідчить про визнання ними даної угоди.

Позовні вимоги про вихід позивачів з товариства з обмеженою відповідальністю з виділом частки майна в натурі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства скликаються Головою товариства, тобто в даному випадку саме позивач ОСОБА_2 як голова товариства, що підтверджується протоколом засновників товариства (а.с. 149) мав скликати загальні збори товариства, на вирішення яких поставити питання про вихід учасників з товариства в зв'язку із поданими заявами про вихід.

В матеріалах справи відсутні, докази того, що загальні збори ТОВ фірма "Стрижень" скликалися, й приймалося рішення про вихід позивачів зі складу учасників товариства та визнання права власності на 50 % майна товариства та виділу їм частини майна в натурі, стягнення частини прибутку в розмірі 27412 грн. 96 коп. на користь позивачів у справі.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до рекомендацій Президії Вищого господарського суду України №04-5/14 від 28.12.2007 р. „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" визначено, що у відповідності до положень статей 126, 135 ЦК України учасники повних товариств та повні учасники командитних товариств повинні повідомити товариство про свій,вихід не менше ніж за три місяці.

Учасники товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, загальні збори ТОВ „Стрижень" не приймали ніяких рішень про вихід позивачів зі складу учасників товариства.

Що стосується дотримання. позивачами процедури про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачі посилаються в позовній заяві (т.1, а.с.5) на те, що заяви про вихід зі складу учасників товариства направлялися ними товариству 09.12.2004 р. та 04.10.2005 р.

Однак зазначене спростовується, встановленими колегією під час розгляду спору, даними.

На підтвердження своїх доводів про дотримання процедури виходу з товариства позивачі посилаються на те, що про свій вихід вони заявили товариству у заяві від 03.12.2004 р. (т.1,а.с.61) та на підтвердження факту отримання цієї заяви ТОВ „Стрижень" надали поштове повідомлення (т.1, а.с.60).

В судовому засіданні представником ТОВ „Стрижень" суду було надано оригінал заяви позивачів від 03.12.2004 р., а також оригінал конверту, з яких вбачається, що позивачами товариству була направлена інша заява, яка не містить посилання про вихід позивачів з товариства (т.З, а.с. 105).

Посилання позивачів на повідомлення ТОВ „Стрижень" про вихід з товариства від 04.10.2005 р. (т.1, а.с.58) не знайшло також свого підтвердження, оскільки з наданого в судовому засіданні представником ТОВ „Стрижень" суду оригіналу заяви позивачів від 04.10.2005 р. та конверту вбачається, що позивачами товариству була направлена також інша заява, в якій не йшлося про вихід позивачів з товариства (т.З, а.с.104).

Оригінали поданих відповідачем документів колегією повернуті відповідачу, до матеріалів справи залучені ксерокопії (т.З, а.с. 104-105).

Нотаріально посвідчена заява про вихід позивачів з ТОВ „Стрижень" (т.2, а.с. 113), датована 12.10.2006 р., тобто була подана після подачі позову до суду.

Зазначені обставини свідчать про те, що позивачами не було дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку виходу учасників зі складу ТОВ „Стрижень" у відповідності до вимог ч. 1 ст.148 ЦК України, атому відсутні підстави вважати позивачів такими, що автоматично вийшли зі складу товариства незалежно від згоди на це товариства, інших учасників, дотримавши порядок та строки повідомлення товариства. Оскільки позивачами не дотримано порядку виходу зі складу товариства, колегія приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині й виділення частки майна в натурі та неможливості їх задоволення оскільки позивачі зі складу учасників товариства в установленому законом порядку не вийшли.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні. Оскільки позивачами не надано належних доказів на підтвердження власної позиції, встановлених судом обставин не спростовано, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга є необгрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2.  Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова  від 29.11.2007 р. у справі № 2-67/07  залишити без змін.

3. Матеріали справи № 2-67/07 повернути до Деснянського районного суду м. Чернігова.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді