Справа № 2-4898/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

23 грудня 2011 року  Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді:                                                                                Бондаренко В.М.

при секретарі:                                                                                Галенко А.А.

за участю позивача:                                                                                    ОСОБА_1

відповідача:                                                                                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до повноліття дитини.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що вона з відповідачем перебувають у шлюбі, зареєстрованому 25 жовтня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Павлоградського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 704. Від спільного подружнього життя вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не надає. Дитина знаходиться на її матеріальному утриманні. Відмова відповідача у добровільний спосіб надавати допомогу на утримання їхньої спільної дитини ставить її у скрутне матеріальне становище. Сама ж вона не має можливостей для всебічного та повного забезпечення дитини.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала повному обсязі та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, в своїх поясненнях спиралася на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом по справі встановлено, що позивач з відповідачем перебувають у шлюбі, зареєстрованому 25 жовтня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Павлоградського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 704. Від спільного подружнього життя вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до копії свідоцтв про народження, батьком яких записаний відповідач –ОСОБА_2 (а.с. 6, 7). Дитина ОСОБА_3 фактично знаходиться на повному утриманні позивача. Відмова відповідача у добровільний спосіб надавати допомогу на утримання їхньої спільної дитини ставить позивача у скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до рішенням Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2004 року, з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11.08.2003 року та до повноліття дитини.

Відповідно до постанови Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 27.03.2002 року з відповідача на користь ОСОБА_5 стягнуті аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19.03.2002 року та до повноліття дитини.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви в провадження судових органів України, тобто з 10 листопада 2011 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 5-8, 10, 88, 212, 215, 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 183 СК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця с. Зоряне Куйбишевського району Запорізької області, на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 листопада 2011 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (рахунок: 31215206700032, ЄДРПОУ: 26509623, отримувач: УДКУ м. Павлограда 22030001, код отримувача: 24237540, Банк: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012) судовий збір в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп.

          Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:ОСОБА_7