< Список >
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2011 року Справа № 5020-1534/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Остапової К.А.,
Сікорської Н.І.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, довіреність № 089 від 20 червня 2011 року (Приватне підприємство „Меркурій-ІВ”);
відповідача - не з'явився (Фізична особа - підприємець ОСОБА_3);
відповідача - не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”)
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Меркурій-ІВ” на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 10 листопада 2011 року у справі № 5020-1534/2011
за позовом Приватного підприємства „Меркурій-ІВ”
(провулок Шашкевича, 6, місто Дубно, Рівненська область, 35600)
(вулиця Смолярна, 73, село Верба, Дубенський район, Рівненська область, 35670)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
(АДРЕСА_1, 99040)
Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”
(вулиця Електриків, 26, місто Київ, 79035)
(вулиця Зелена, 115 „б”, місто Львів, 79035)
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2011 року Приватне підприємство „Меркурій-ІВ” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”, в якій просило:
- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору фінансового лізінгу № 071225/ФЛ-0362 від 25 грудня 2007 року, укладеного між відповідачами шляхом зобов'язання кожної із сторін повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину;
- стягнути з відповідачів державне мито у розмірі 1700 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 грудня 2007 року між відповідачами укладено договір фінансового лізінгу № 071225/ФЛ-0362 .
Предметом укладеного договору є автобус YOUYI ZGT 6710D вартістю 170 000,00 грн.
Позивач вважає цей договір недійсним (а.с. 2-6).
Заперечення на позовну заяву в матеріалах справи відсутні.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10 листопада 2011 року по справі № 5020-1534/2011 (суддя Харченко І.А.) у задоволені позову відмовлено (а.с. 88-91).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство „Меркурій-ІВ” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити (а.с. 104-107).
Заявник апеляційної скарги вважає рішення суду таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Письмових заперечень проти апеляційної скарги до суду не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2011 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Остапової К.А., судді Сікорської Н.І. та призначена до розгляду на 20 грудня 2011 року.
У судове засідання був присутнім заявник апеляційної скарги - Приватне підприємство „Меркурій-ІВ”. Відповідачі у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до названих вимог Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
З ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду від 7 грудня 2011 року вбачається, що вона була відправлена сторонам по справі також 7 грудня 2011 року, що підтверджується штампом на звороті ухвали (а.с. 96-97).
Однак, ухвала суду була повернута з адреси Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” (вулиця Зелена, 115 „б”, місто Львів, 79035) з зазначенням: „з зазначеної адреси вибув”.
Але, ухвала суду була направлена ще на другу адресу: вулиця Електриків, 26, місто Київ, 79035.
Враховуючи, що представники сторін належним чином були повідомлені про дату слухання справи та матеріали в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, то судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 25 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” (лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 071225/ФЛ-0362.
Предметом укладеного договору є надання лізингодавцем в тимчасове платне користування лізингоодержувачу автобус YOUYI ZGT 6710D, державний номер НОМЕР_1, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 для підприємницької діяльності (а.с. 33-40).
19 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” (кредитор) та Приватним підприємством „Меркурій-ІВ” (поручитель) укладено договір поруки № 190608/ПР-003.
Відповідно до його умов поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 зобов'язань щодо сплати лізингових платежів у розмірі та у строки, передбачені цим договором (а.с.41).
В подальшому, 2 липня 2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (лізингодавець) та Приватним підприємством „Меркурій-ІВ” (лізінгоодержувач) укладено договір сублізингу № 020708/СЛ-001 (а.с. 42-45).
Предметом данного договору є надання лізингодавцем в тимчасове платне користування лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, кількість рік випуску, вартість якого вказано у додатку № 2 до договору, для підприємницької діяльності, на визначений строк, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Підставою звернення до суду стало те, що позивач вважає договір фінансового лізингу нікчемним.
Крім того, позивач зазначає, що застосування наслідків недійсності нікчемного правочину суттєво вплине на його права та обов'язки.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статей 215, 216 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Хоча вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою, але відмовляючи у задоволені позову, господарський суд виходив з того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, посилаючись на вимоги статті 64 Конституції України, в якій зазначено, що звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
З цього впливає, що вирішуючи спір, суди повинні надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавство та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує.
Судом першої інстанції встановлено, що підставою звернення до суду була вимога позивача про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, укладеного між відповідачами, а саме: зобов'язати кожну із сторін повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Тобто, позивач оскаржує договір фінансового лізингу, за яким він (позивач) не є стороною, при цьому стверджує про те, що оспорюваний ним договір не відповідає вимогам чинного законодавства (частині першої статті 203 Цивільного кодексу України) та є нікчемним оскільки укладений з недодержанням сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення.
Пунктом 5 частини п'ятої постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
З наведеного вбачається, що позивач, звертаючись до суду з вимогою застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, при цьому, не будучи стороною за цим договором, зобов'язаний був довести яким чином оспорюваний ним договір порушує його права та законні інтереси.
Однак, у порушення статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, Приватне підприємство „Меркурій-ІВ” не довело тих обставин, на яки воно посилалось.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов до правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що Приватного підприємства „Меркурій-ІВ” не обґрунтувало своїх вимог, у зв’язку з чим вони задоволенню не підлягають.
За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, а також правильно встановлені всі обставини справи.
Керуючись статтями 46, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Меркурій-ІВ” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 10 листопада 2011 року у справі № 5020-1534/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > М.І. Ткаченко
Судді < Підпис > К.А. Остапова
< Підпис > Н.І. Сікорська
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
ПП „Меркурій-ІВ”
(провулок Шашкевича, 6, місто Дубно, Рівненська область, 35600)
(вулиця Смолярна, 73, село Верба, Дубенський район, Рівненська обалсть, 35670)
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3
(АДРЕСА_1, 99040)
ТОВ „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”
(вулиця Електриків, 26, місто Київ, 79035)
(вулиця Зелена, 115 „б”, місто Львів, 79035)